"Промінь" – це назва виставки художниці Наталії Гмирі, що відкрилася 16 жовтня в Картинній галереї Центру культури і мистецтв КПІ ім. Ігоря Сікорського. Назва глибоко символічна, бо промені надії на мир і відродження повноцінного та щасливого життя в Україні немов пронизують усі представлені на ній твори. Про це говорили майже всі, хто прийшов на цей вернісаж, щоб подивитися роботи і привітати їхню авторку.
"Наталія Гмиря – випускниця кафедри графіки нашого Видавничо-поліграфічного інституту. А взагалі в неї дві вищі освіти – до КПІ була ще Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Це вже не перша її персональна виставка в нашому університеті, попередня пройшла 14 років тому, – розповіла директорка Картинної галереї Вікторія Тьоткіна. – Загалом тут представлено 43 живописні роботи – об'ємні, дуже яскраві, декоративні. Серед них – чудові ілюстрації до дитячої книжки Василя Моруги "Пригоди на городі". Також є авторські прикраси й розмальовані гільзи від снарядів, плакати". Додамо, що на виставці демонструються і плакати художниці та зразки оформлення афіш до вистав Національної опери України – Наталія Гмиря, до речі, як дизайнер оформила для цього театру вісім прем'єр, розробивши і банери, і афіші, і буклети.
Її картини, як кажуть, "вбирають очі" – такі вони яскраві й теплі. І, водночас, сповнені глибоким змістом, адже значна частина їх, як каже сама мисткиня, грунтуються на символах трипільської культури. На тих символах, які не лише залишилися в культурі українській, але й природним чином за багато століть всоталися нею і стали одним із джерел її постання та набутків.
Сьогодні Наталія Гмиря займається не лише суто творчою, але і художньо-педагогічною діяльністю – веде художню студію з тією ж назвою, що й ця виставка – "Промінь" – у рідній їй Бучі – місті, що зазнало величезних випробувань на початку повномасшабної війни. "Ми були в окупації. Але за два тижні вийшли "зеленим коридором", – каже художниця. – І вже з Києва виїхали евакуаційним поїздом на Закарпаття. А після звільнення Бучі повернулися. Сьогодні я працюю як волонтер – розписую гільзи, віддаю їх хлопцям і вони виставляють їх на продаж, а кошти йдуть на ЗСУ… Будинок, в якому ми мешкаємо, на реконструкції, її практично завершено, і тут можна жити… ".
Представлені на виставці твори дуже різножанрові та різні за технікою: є тут окрім згаданих вище символічно-орнаментальних робіт, грунтованих на традиціях трипільської культури, афіш і банерів, і цікавезний натюрморт з бузковими кетягами "Вітання весни", і алегоричні "Благословенна Україна" та "Благовіщення", й ніжний вічний сюжет "Материнство" та інші. А ще пронизливі плакати "Буча" та "Stop War", особливо перший – "Розстріляна Буча" – на чорному тлі дівоче обличчя, створене із написаної червоними літерами різного розміру назви цього героїчного і стражденного міста біля Києва "Буча, Bucha, Буча, Bucha...".
На фото: роботи Наталії ГмиріПро різноманітність творчості Наталії Гмирі та її численні професійні вміння згадували під час відкриття виставки її колеги та замовниці, співпраця з якими переросла в багаторічну дружбу. Продюсерка, музикант, директорка нотного видавництва "Мелосвіт" Стелла Красовська згадувала, як познайомилися з художницею і як ретельно та працювала над дизайном футболок для ресторану, власницею якого була її сестра. "Вона мені дуже сподобалась, і вона була якась така гарна. От бувають такі люди, в яких ти одразу закохуєшся. Ми тоді з чоловіком мріяли, що відкриємо нотне видавництво. І я їй замовила нашу першу обкладинку. Вона називалась "Український формат"… Далі більше, майже всі обкладинки нашого нотного видавництва робила Наталія. А потім я ще відкрила агентство "Музичний сад". Я і тут її діставала: кажу, мені потрібна така афіша, щоб на ній було те і те. І вона робила багато цікавого…". А закінчила вона своїми враженнями від картини Наталії Гмирі "Промінь", яка, до речі, дала назву виставці і навіть зображена на її афіші перед входом у ЦКМ: "Цей промінь, оця надія, вона теплиться… Мене тепер дуже підтримує це слово – "надія"… Надія, вона може бути ось такою. І це працює…".
Не варто забувати, що Наталія Гмиря – книжковий графік. Саме вона, до слова, коли працювала у видавництві "Такі справи", оформила знайоме багатьом київським політехнікам ошатне капітальне видання до сторіччя КПІ.
І, звісно, варто окремо зупинитися на вже згаданому циклі ілюстрацій до віршованої казки Василя Моруги "Пригода на городі". За це їй варто подякувати також, адже Василь Моруга – відомий поет, перекладач, журналіст, редактор надзвичайно популярного колись дитячого журналу "Барвінок" загинув 1989 року в автотрощі, а художниця своєю творчістю повертає його чудові вірші в коло читання сучасних дітей. "Дуже в нього гарні твори. А ця казка неймовірно весела. Вона мені надзвичайно сподобалася. І сюжет її, насправді, не зовсім дитячий, – пояснює пані Наталія. – Мені дуже захотілося відтворити її в кольорі. І я зробила великі олійні картини. У такому стилі, в якому я зараз працюю". Кожну роботу цього циклу виставлено на окремому мольберті, до того ж, вельми вигадливо: над кожною доволі великою картиною закріплено книжку, розкриту на тому розвороті, де її засобами поліграфії репродуковано. Безумовно, знайомство з цими роботами буде не лише цікавим, але і вкрай корисним для студентів ВПІ, які мріють відбутися як художники.
Отож Картинна галерея ЦКМ запрошує всіх на виставку художниці Наталії Гмирі "Промінь". Відвідати її можна до 21 листопада.