2 вересня студенти НТУУ «КПІ» зустрілися з головою Національного банку України Валерією Гонтаревою.
Зустріч припала на символічний День народження гривні. Саме цього дня рівно 19 років тому в фінансовому обігу з’явилася власна національна валюта – гривні. За два тижні по тому, 16 вересня 1996 року гривня стала єдиною грошовою одиницею в Україні, відправивши купоно-карбованці в музеї, приватні колекції та на сторінки підручників з історії економіки.
Про це та про багато інших речей почули студенти та співробітники кількох факультетів НТУУ «КПІ», які прийшли на зустріч з головою Національного банку України до Залу засідань Вченої ради університету.
Проте зустріч розпочалася з іншого. Коли ректор НТУУ «КПІ» академік НАН України Михайло Згуровський представляв гостю присутнім, для більшості з них стало сюрпризом, що свою першу вищу освіту Валерія Гонтарева здобула на приладобудівному факультеті КПІ. Власне, з цього і розпочався її виступ. «Тридцять років тому я й гадки не мала, що колись у статусі голови Національного банку України я виступатиму перед вами, – звернулася вона до студентів. – Тоді я ще не розуміла, що професійна кваліфікація нашого вишу не нижча, ніж, скажімо, кваліфікація уславленого Массачусетського технологічного інституту; що наше студентське містечко є нічим не гіршим, ніж університетські містечка в Кембриджі або Оксфорді. Минуло багато часу. Я здобула ще одну вищу освіту – економічну, і відтоді, майже 22 роки, моє життя пов’язано з фінансовою сферою. Але я завжди згадую мою Альма Матер, де 30 років тому я отримала глибокі знання... Шановні студенти! Я переконана, що ви зробили правильний вибір, обравши КПІ. Сьогодні професія інженера сьогодні дуже затребувана. Нашій країні потрібні ваш розум і ваша енергія. Адже настав час відійти від ресурсної моделі економіки, настав час творити високотехнологічну та високоінноваційну країну».
Далі розмова перейшла до діяльності Національного банку України, його ролі в економіці України, місії та завдань, які стоять перед ним. З огляду те, що в залі зібралося чимало людей, не зовсім утаємничених у питання банківської діяльності, свою розповідь Валерія Гонтарева почала зі сфери відповідальності НБУ, зупинилася на питаннях монетарної політики та її інструментів, золотовалютних резервах України (нині вони складають 12,6 млрд. доларів США, до кінця року планується збільшити їх до 18 млрд. доларів), проблемах макроекономічного планування, прогнозування та випуску грошей (до речі, лише в 2014 році в грошовому обігу Україні перебувало 284 млрд. гривень готівкою – це 2,8 млрд. банкнот). розповіла про діяльність Банкнотно-монетного двору НБУ (голова Нацбанку запропонувала, до речі, організувати для студентів КПІ екскурсію та ознайомити їх з надсучасними технологіями, які там впроваджено); про те, чому банки вважаються кровоносною системою економіки будь-якої держави, та інше.
Окремий блок лекції Валерії Гонтаревої було присвячено питанням реформування фінансового сектору країни. Реформа реалізується у три етапи. Перший – очищення фінансового сектору: виведення з ринку неплатоспроможних банків (за словами голови Нацбанку, неплатоспроможними визнано 54 банки і 45 з них уже ліквідовано, тож нині в банківській системі України функціонує 126 комерційних банків. Крім того, ліквідовано левову частку корупційних схем розкрадання державних коштів); підвищення капіталізації; розкриття власників та очищення від «сміттєвих» активів. Другий – перезавантаження фінансового ринку і закладення фундаменту для його стабільного розвитку: посилення захисту кредиторів, споживачів фінансових послуг та інвесторів; відновлення довіри; розвиток інфраструктури, зниження частки готівкових розрахунків та інше. Третій – сталий розвиток фінансового сектору, в рамках якого передбачається розвиток ринків капіталу, зростання активів фінансового сектору, нарощування обсягів внутрішніх та зовнішніх інвестицій тощо. Попри надзвичайно важкі обставини, в яких опинилася нині наша держава, у справі реформування її фінансового сектору вже досягнуто певних успіхів. Ключовими з них, за словами Валерій Гонтаревої, є те, що Нацбанк відійшов від фіксованого обмінного курсу і більше не витрачає на його підтримку резервів; що вже очищено та оздоровлено банківський сектор; завершено перший етап рекапіталізації банківської системи; перекрито канали відтоку валюти з країни та припинено практику відмивання банками «брудних» грошей; відновлено співпрацю з МВФ – країна отримує фінансову критично потрібну сьогодні фінансову допомогу; розроблено та ухвалено Комплексну програму розвитку фінансового сектору до 2020 року з термінами виконання визначених нею завдань, очікуваними результатами та відповідальністю виконавців; законодавчо посилено інституційну незалежність НБУ та інше.
Розповіла голова Нацбанку і про принцип «5П», який визначає цінності, якими керуються в своїй діяльності працівники НБУ: патріотизм, професійність, прозорість, порядність та партнерство.
А закінчила свій виступ Валерія Гонтарева формулюванням затвердженої нещодавно Правлінням Нацбанку його місії. Це – забезпечення цінової та фінансової стабільності з метою сприяння сталому економічного розвитку України.
Після лекції відбулося безпосереднє спілкування студентів і викладачів КПІ з головою Нацбанку. Запитання з залу були найрізноманітнішими і, здебільшого, цілком професійними.
Відповіді на них були не менш цікавими, ніж сама лекція. Так, відповідаючи на запитання про прибутки Національного банку, Валерія Гонтарева розповіла, що цього року він перерахує до Держбюджету України 62 млрд. гривень. Багато нового почула аудиторія і коли пролунало запитання про обсяги рефінансування проблемних банків – голова Нацбанку пояснила, що багато інформації, яка з цього приводу циркулює в ЗМІ та серед представників різних політичних сил, не відповідає дійсності: реально на рефінансування впродовж періоду роботи нинішньої команди було видано не сотні мільярдів гривень, а дванадцять, причому вже сьогодні Нацбанк абсорбував, тобто забрав з банківської системи на три з половиною мільярди гривень більше, ніж видав. При цьому, як повідомила гостя, на відміну від попередніх періодів діяльності Національного банку, рефінансування тепер видається повністю прозоро.
Студенти також цікавилися, чи використовує Нацбанк закордонний досвід, і з якими закордонними партнерами співпрацює (серед таких партнерів, як розповіла Валерія Гонтарева, не лише МВФ, Світовий Банк і Європейський Банк реконструкції та розвитку, але й центробанки низки розвинених країн, наприклад, Канади та Швеції); розпитували про вплив на українську економіку китайського «чорного понеділку»; реакцію кредиторів України і зовнішніх ринків на реструктуризацію наших боргових зобов’язань; можливість дострокового закриття банківських депозитів тощо.
Насамкінець Михайло Згуровський вручив гості пам’ятні сувеніри про згадку про сьогоднішню зустріч і підготовлену фахівцями університету збірку аналітичних матеріалів щодо восьми можливих сценаріїв розвитку національної економіки на середньостроковий (2015 – 2020 рр.) та довгостроковий (2021 – 2030 рр.) періоди.