Семінар, присвячений творчості видатної бразильської письменниці Кларісе Ліспектор, відбувся 23 жовтня в КПІ. Увага до цієї постаті пояснюється двома причинами: по-перше, місцем народження Кларісе Ліспектор була Україна, і, по-друге, попри популярність її творів у країнах Латинської Америки і в світі, її ім’я є поки що майже невідомим у нашій країні.
Отже бразильська письменниця українсько-єврейського походження Кларісе Ліспектор (перше ім’я – Хайя Пінкасівна Ліспектор) народилася 10 грудня 1920 року в містечку Чечельник на Поділлі, через яке її батьки тікали від погромів Громадянської війни. У 1921 році її родина емігрувала до Бразилії і оселилася в м. Рисіфі (штат Пирнамбуко), де пройшли її дитячі роки. У 1935 році сім’я переселилася до Ріо-де-Жанейро, де за чотири роки по тому майбутня письменниця вступила в університет, щоби вивчати правознавство. Утім уже за рік вона почала працювати на посаді редактора Національної Інформаційної Агенції, а 1942 року стала редактором газети «Ніч» (A Noite), в якій опублікувала декілька своїх оповідань. Невдовзі вона вийшла заміж за молодого дипломата Маурі Гужел Валенти, з яким у 1944 році виїхала на довгих шістнадцять років за кордон. Разом із сім’єю вона жила в Італії, Швейцарії, Туреччині, Великій Британії та США. Після розлучення, у 1960 році вона повернулася до Ріо-де-Жанейро і окрім письменницької діяльності знов стала активно займатися журналістикою. Померла 1977 року за день до свого 57-річчя. Авторка численних новел, оповідань та романів, перший з яких – «Поряд з диким серцем», опублікувала в 19 років. Усього в її творчому доробку вісім романів, вісім збірок оповідань, літературознавчі статті, переклад на португальську роману Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея». Кларісе Ліспектор – лауреат кількох національних літературних премій. Її твори перекладені на багато мов світу.
Семінар, участь у якому брали студенти, аспіранти і викладачі факультету лінгвістики, факультету соціології і права та видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ», відкрив проректор з міжнародних зв’язків член-кореспондент НАН Україні Сергій Сидоренко. «Поза творчістю не існує особистості. Творчість є специфічним рушієм діяльності людини, без неї неможливий сучасний світ, бо все, що нас оточує, є результатом творчої діяльності, – наголосив він у своєму вступному слові. – І сьогоднішня подія є дуже важливою для нас, тому що нею ми ще раз підтверджуємо важливість для нашого університету гуманітарної компоненти».
Про місце письменниці в бразильській літературі розповів учасникам зустрічі Перший секретар Посольства Федеративної Республіки Бразилія в Україні Луїс Фернандо Мачадо. Він також привіз до КПІ запис одного з останніх телевізійних інтерв’ю з Кларісе Ліспектор, уривок з якого присутні побачили на екрані.
З цікавою доповіддю - аналізом творчості Кларісе Ліспектор виступила відома українська письменниця, драматург, літературознавець і перекладач Віра Вовк, яка шістдесят п’ять років живе в Бразилії і своєю науковою діяльністю та літературною творчістю зближує культури народів країн, з якими пов’язала її доля.
«Творчість Кларісе Ліспектор уже належить до світової літератури, і Україні не годиться стояти позаду, вже хоч би тому, що письменниця народилася на нашій землі», – підкреслила Віра Вовк перш, ніж приступити до розповіді про життя письменниці та її сім’ї й до докладної характеристики її прози, зокрема оповідань з першої збірки та тих, які були написані в останні роки життя.
Перед політехніками виступила також найвідданіша дослідниця творчості Кларісе Ліспектор, історик бразильської та португальської літератури, професор і запрошений викладач Університету Сан-Пауло Надя Баттелла Готліб. Серед іншого вона говорила про особливості творчого стилю письменниці, неповторну інтонацію її прози, що поволі затягує в дещо химерні світи її уяви: «Її мова – завжди на межі ризику, в передчутті якогось відкриття. Проте розумієш, що його не буде, адже життя неможливо відтворити достеменно точно». А ще Надя Баттелла Готліб коротко розповіла про творчість сестер Кларісе Ліспектор, які також були письменницями, і про те, що саме з книги спогадів старшої з них – Елізи Ліспектор, дослідники дізналися багато подробиць про її родину.
Схвильованими спогадами про власне знайомство з творами Кларісе Ліспектор і перше враження від них поділився з присутніми керівник групи Департаменту з політичних питань ООН в Україні Богдан Нагайло.
Київські політехніки ретельно підготувалися до цього семінару. На факультеті лінгвістики було проведено конкурс перекладу, учасники якого перекладали одне з оповідань Кларісе Ліспектор; студенти, які опановують образотворче мистецтво на кафедрі графіки видавничо-поліграфічного інституту, взяли участь у конкурсі ілюстрацій до її творів та представили їх на виставці, де експонувалося п’ятдесят робіт п’ятдесяти авторів. Слід зауважити, що участь в обох цих творчих змаганнях брали не лише представники, сказати б, профільних факультетів, але й ті студенти, які навчаються технічних спеціальностей, причому дехто з них навіть посів призові місця. Тож після виступів гостей переможцям і призерам конкурсів були вручені дипломи відповідних ступенів. Перші місця обійняли студентка факультету лінгвістики Ольга Гладка (художній переклад) і Дарина Кудашкіна (книжкова графіка).
Насамкінець студенти факультету соціології і права – учасники мистецького гуртка «Метаморфози» показали присутнім театралізовану фантазію за мотивами творів Ліспектор «Як це називається?».
І вже остаточно завершила мистецьку частину семінару завідувачка кафедри графіки видавничо-поліграфічного інституту КПІ Тетяна Осипова, яка під оплески залу вручила Луїсу Фернандо Мачадо написаний нею портрет Кларісе Ліспектор.
На фото: виступає Віра Вовк