Галерея скульптурних портретів визначних науковців, які працювали та навчалися в КПІ, 28 серпня поповнилася барельєфом визначного вітчизняного вченого в галузі механіки, першого декана механічного відділення (тепер – Навчально-науковий механіко-машинобудівний інститут) Київської політехніки і третього її ректора Костянтина Зворикіна (1861-1928 рр.).
Галерея ця прикрашає стіни першого поверху історичного першого корпусу університету. Розпочинаючи церемонію відкриття ще одного її барельєфа, науковий керівник Навчально-наукового механіко-машинобудівного інституту університету член-кореспондент НАН України Микола Бобир сказав: "Костянтин Олексійович Зворикін є фундатором всесвітньо відомої наукової школи обробки металів різанням КПІ, що підготувала тисячі висококваліфікованих фахівців, які працюють на наукоємних виробництвах і в організаціях багатьох країн світу… Навіть сьогодні численні наукові монографії, підручники, статті Костянтина Зворикіна широко використовують у своїй роботі науковці та інженери-практики..."
Полотно з барельєфа зняли ректор університету академік НАН України Михайло Згуровський, директор Навчально-наукового механіко-машинобудівного інституту КПІ Ігор Гришко, Микола Бобир, онуки Костянтина Зворикіна – Костянтин Олегович і Леонід Олегович Зворикіни – та інші.
У своєму виступі перед учасниками відкриття Михайло Згуровський процитував слова першого ректора КПІ Віктора Кирпичова про плеяду видатних учених, що стали фундаторами наукових шкіл Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" й заклали його потужні навчально-наукові традиції: "Особливим щастям для інституту, особливим успіхом, який визначив його стрімкий розвиток, була можливість залучати до викладацького складу видатних учених, професорів різних спеціальностей, які стали щасливою хвилею, віддали закладові всі свої сили та вклали в нього зерня науки, що дало буйні сходи і багатий врожай". І зауважив, що до числа цих корифеїв належав і Костянтин Зворикін.
Портрет видатного вченого створив сімейний дует молодих митців – скульптори Микола Тихонов і Мілана Янковська. Барельєф виготовлено зі збереженням стилю інших творів галереї, а робота над ним тривала усього три місяці – щоб встигнути до 125-річного ювілею КПІ. Костянтина Зворикіна зображено із зубчастим колесом. "Зубчасте колесо – це найбільш наукоємний і високотехнологічний елемент вузлів механічних систем різного призначення. Для його виготовлення потрібно провести серйозні роботи з математики, теоретичної механіки, трибології тощо. Це справжній символ механіки та виробництва", – пояснив використання в композиції саме цього елемента Микола Бобир.
Варто зауважити, що Костянтин Зворикін став родоначальником цілої династії київських політехніків. Як розповів Леонід Олегович Зворикін, КПІ закінчив і залишився в ньому працювати його син Олег Костянтинович, його закінчили його онуки (один із них, Костянтин Олегович, також працює в університеті) і навіть правнуки. Понад те, усі вони здобули наукові ступені!
Барельєф можна побачити на першому поверсі першого корпусу КПІ ім. Ігоря Сікорського біля аудиторії 143.
Нагадаємо: Костянтин Олексійович Зворикін (1861-1928 рр.) – професор, декан механічного відділення (1898-1904), ректор Київського політехнічного інституту (1904-1905). У 1884-му закінчив Петербурзький технологічний інститут. Учень першого ректора КПІ професора Віктора Львовича Кирпичова. Працював над створенням морських та річкових суден, удосконаленням суднових механізмів (1884-1887), очолював механіко-бондарний завод в Астрахані (1887-1888 рр.), водночас не переривав наукових досліджень. У 1888 р. В.Л.Кирпичов запросив його на роботу до Харківського технологічного інституту, де К.О.Зворикін читав лекції з борошномельного виробництва і технології деревини, на механічному та хімічному відділеннях керував проєктуванням парових котлів. З 1898 р. знову на запрошення В.Л.Кирпичова, який тоді вже очолив новостворений Київський полі-технічний інститут, переїхав до Києва. У КПІ читав курси загальної механічної технології, деталей машин і борошномельного виробництва, керував дипломним проєктуванням, не полишаючи при цьому інженерної практики. У 1905 р. вийшов у відставку та виїхав до Харкова. У 1918 р. повернувся до Київського політехнічного інституту, а з 1922 р. очолив у ньому науково-дослідну кафедру механічної технології.
Костянтин Зворикін – фундатор науки про різання металів, автор численних праць з машинобудування. Серед найвідоміших "Визначення діаметру й приблизної ваги трубчастого циліндричного котла" (1888), "Курс механічної технології деревини" (1893), "Курс борошномельного виробництва" (1894), "Робота й зусилля, необхідні для зняття металічної стружки" (1898), "Курс деталей машин" (1900), "Цементація заліза газом" (1911), "Сільськогосподарські млини та млинове машинобудування" (1913), "Наукова організація праці й виробництва в борошномельній справі" (1924), "Нова удосконалена конструкція трієрів" (1925) тощо.
У Київській політехніці відкрили барельєф колишньому деканові механічного факультету та ректорові КПІ Костянтину Зворикіну.
Столичні скульптори разом з адміністрацією університету працювали над створенням портрета близько трьох місяців.