Київський скульптор Олександр Анатолійович Кузьмін належить до тих митців, які впевнено працюють не лише з глиною, бронзою та каменем, але й використовують дерево, зварні сталеві елементи, мармур, срібло, полімер, гіпс тощо. Це допомогло йому сформувати власний творчий почерк і в кожному новому творі втілювати своє ставлення до теми, поєднувати сучасне бачення з класичним звучанням композиції.
Серед численних київських будівель, декор яких було виконано Еліо Саля , в літературі згадується також і головний корпус КПІ ім.Ігоря Сікорського. Проте цілком забутими нині є роботи, зроблені італійським майстром у механічних майстернях КПІ.
Таку назву має спільна персональна виставка скульптора Володимира Філатова та художниці Аліси Анісімової, що 14 листопада відкрилася в Картинній галереї ім. Г.Синиці в Центрі культури і мистецтв КПІ.
Галерея скульптурних портретів визначних науковців, які працювали та навчалися в КПІ, 28 серпня поповнилася барельєфом визначного вітчизняного вченого в галузі механіки, першого декана механічного відділення (тепер – Навчально-науковий механіко-машинобудівний інститут) Київської політехніки і тре
ДНК творчості на площі знань. На площі Знань КПІ ім. Ігоря Сікорського постав новий артоб'єкт. Це подарунок університетові від Посольства Італійської Республіки в Україні.
На початку березня наукова громадськість України та світу відзначила150-річчя від дня народження Євгена Оскаровича Патона.
15 листопада відбулося урочисте відкриття монументальної композиції «Еволюція пізнання» біля в’їзної брами університету з боку вулиці Янгеля.
Роботи В.Пушкіна завжди вирізняються самобутністю та оригінальністю задуму. Вони викликають цікавість відвідувачів та гарячі дискусії. Деякі з них прикрашають адміністративні кабінети, більшість розташувалася в 22-му корпусі, де Володимир Павлович працює завідувачем лабораторій.
О.П. Скобліков належав до тих майстрів, роботи яких сприяли збереженню людської пам’яті про видатних творців, що зробили вагомий внесок у науку, освіту і культуру України.
