У фонді рідкісних і цінних видань Науково-технічної бібліотеки зберігається літографоване видання 1907 р. "Кіевскій Политехническій Институтъ. Студенческая Библіотека-Читальня. Каталогъ книгъ", надруковане в київській типолітографії "Прогрес". "Каталог" нараховує 39 сторінок і містить такі розділи: "Белетристика"; "Суспільні та юридичні науки"; "Філософія, психологія, етика, логіка та естетика"; "Публіцистика, критика і біографії"; "Природничі науки та астрономія"; "Довідкові книги". Видання розташовані в розділах за алфавітом, і перед кожним заголовком проставлено номер, можливо, інвентарний.
Працівники бібліотеки час від часу знаходять у загальному фонді книги з печаткою бібліотеки-читальні: прямокутна рамка фіолетового кольору з текстом всередині – "СТУДЕНЧЕСКАЯ || БИБЛIОТЕКА-ЧИТАЛЬНЯ || КIЕВСКАГО || ПОЛИТЕХНИЧЕСКАГО ИНСТИТУТА".
Інформації про бібліотеку-читальню збереглося небагато. Ось декілька згадок про неї у зв'язку з революційними подіями 1902 р.: "…В період страйку студенти зібрались в Інституті, читали газети і революційні видання, яких було досить. В цьому відношенні велику послугу робила студентству Бібліотека-Читальня, якою керував т. Владіміров…" В рапорті поліції від 15 березня 1902 р. читаємо: "Останніми часами в читальні Політехнічного Інституту открито лежать на столах об'яви про продаж ріжних нелегальних видань на користь потерпівших студентів, а також обіжників, і читаються не лише студентські бюлетені, а й революційні видання, в тому числі й "Іскра" ("Київський політехнічний і Київський сільсько-господарський інститути ХХV років. 1898 – 1923, Ювілейний збірник", стор. ХV, орфографія оригіналу).
І в подальші роки бібліотека-читальня була осередком революційного студентства Київського політехнічного: "Загально-студентська бібліотека-читальня протягом 3-4 років [1912-1915 рр.] була тим центром, навколо якого об'єднувалось все організоване студентство. Це був своєрідний парламент… оськільки революційне студентство дорожило бібл.-читальнею свідчить факт одноголосної постанови не клеїти й навіть не заносити до помешкання читальні прокламації, щоб тим не накликати репресій…" (Там само, стор. ХХХІ, орфографія оригіналу).
Отже, з вищенаведеного стає зрозумілим роль Читальні для політичного і суспільного життя студентів. В цьому сенсі дуже показовим є репертуар видань, що складали її фонд.
Значна частина літератури – економіка, політекономія, історичні нариси економічного розвитку європейських країн. Серед авторів – відомі й сьогодні імена вчених-економістів, професорів університетів або політичних діячів, переважно німецьких, англійських, французьких і російських. Є й роботи видатного українського вченого-економіста М.І. Туган-Барановського: "Очерки новейшей политической экономии", "Русская фабрика", "Промышленные кризисы".
Декілька видань присвячено українській історії:
– "История Малой России: от водворения славян до уничтожения гетманства" (1822 р.) українського історика Дмитра Миколайовича Бантиш-Каменського. В бібліотеці представлено перевидання книги 1993 р. в серії "Україна. Голоси історії";
– "Современная Галиция" польського публіциста та етнографа Леона Василевського (1900 р.);
– "Очерки истории Украинского народа" Михайла Грушевського (1904 р., бібліотека має перевидання 1991 р.).
Також у каталозі записані твори видатного українського історика Дмитра Яворницького: "Вольности запорожских казаков", "По следам запорожцев", "Иван Дмитрович Сирко" і два томи "Истории запорожских казаков" 1892 р. (часто на друкованих творах стоїть прізвище Еварницький, саме так в каталозі) – бібліотека також має декілька сучасних перевидань останнього твору. Всі книги видані російською мовою.
Розділ белетристики, тобто популярної художньої літератури, найбільший в каталозі. Що ж читали студенти-політехніки? Переважно твори світової класики, книги російських і українських письменників. Багато імен уже давно забутих, але популярних в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Серед українських авторів – Тарас Шевченко, Іван Франко, Іван Тобілевич (Карпенко-Карий), Панас Мирний, Левицький (Нечуй-Левицький), Михайло Коцюбинський та ін. Деякі з цих книжок збереглися в бібліотеці, більшість з них – прижиттєві видання. Наприклад, дві книги І. Франка: збірка поезій "З вершин і низин" (1893 р., друге доповнене видання; вийшла з друкарні Наукового товариства імені Шевченка у Львові коштом Ольги Франко – дружини Івана Яковича. Характерною особливістю другого видання є значні відмінності від першого, що робить книгу значною літературною та бібліографічною пам'яткою) та повість "Перехресні стежки" (1899 р. також надрукована в друкарні товариства імені Т.Г. Шевченка, але коштом редакції "Літературно-наукового Вісника"). Або "Воспоминания детства" Пантелеймона Куліша (видане в м. Бахмут 1899 р.) – три повісті, в яких Куліш проявив себе яскравим майстром автобіографічного роману.
На всіх згаданих книжках зберігся штамп Студентської бібліотеки-читальні.
У списку белетристики зустрічаються й дві книги Каміля Фламмаріона (1842-1925) – популярного в свій час астронома, дослідника і автора численних науково-популярних творів. Він писав і художні твори. Саме такі й записані в каталозі Бібліотеки-читальні: "В небесах" та "Конец мира". Інше його видання, "Популярна астрономія" (1880 р.), значиться в розділі "Природничі науки. Астрономія" і сьогодні зберігається у фонді рідкісних і цінних видань нашої бібліотеки.
До розділу, присвяченого природничим наукам, увійшло багато цікавих наукових і науково-популярних видань. Одне з таких теж збереглося в бібліотеці. Це дев'ятнадцять томів французького географа Елізе Реклю "Земля і люди" (1873-1893), де представлено всі регіони планети Земля з описом території, клімату, природних особливостей і народів, що їх населяють. Цікаво, що в т. 5 окремо описано українські землі як самостійну географічну одиницю. В тексті широко подаються цитати українських істориків, зокрема Михайла Драгоманова, з яким автор мав дружні стосунки.
Дуже цінною є "История искусств" французького історика і археолога Шарля Байє (1849-1918), видана київською видавничою фірмою Стефана Кульженка 1902 р. Автор послідовно викладає історію архітектури, живопису та скульптури, наочно демонструючи нерозривні зв'язки між усіма видами образотворчого мистецтва. Текстовий матеріал вдало поєднується з ілюстративним – у книзі багато малюнків і фотографій. Це російський переклад видання 1886 р. під редакцією та з доповненнями професора Університету Святого Володимира в Києві Г.Г. Павлуцького (Григорій Григорович Павлуцький (1861-1924) – український історик мистецтва, дослідник стародавньої української архітектури та іконопису, один з відомих представників українського мистецтвознавства, доктор теорії та історії мистецтв, професор Київського університету).
На одному з видань, окрім штампу бібліотеки-читальні, стоїть і печатка Артистичного гуртка студентів Політехнічного інституту з датою – 15 листопада 1903 р. Вона свідчить про творчі захоплення майбутніх інженерів. Книга представляє собою збірку театральних фейлетонів.
Значну частку фонду складали біографії видатних осіб – письменників, вчених, філософів. У каталозі зустрічаються імена Ньютона, Паскаля, Лейбніца і Тараса Шевченка.
Невеликий розділ довідкової літератури був наповнений різними каталогами, довідниками, словниками. Також тут знаходились видання "Известия КПИ", звіти про діяльність КПІ та Список студентів КПІ за 1902-1903 рр.
Отже, невеликий за обсягом перелік видань, якими користувались майбутні інженери, може багато розповісти зацікавленим дослідникам історії нашого університету. Електронну версію книги представлено в Цифровій бібліотеці Київської політехніки, вона доступна всім охочим за посиланням https://dil.kpi.ua/