12 січня народився Сергій Корольов – інженер, який запустив у космос перший супутник і першого космонавта, конструктор літаків, політехнік, який на старті свого професійного становлення два роки життя присвятив навчанню на механічному факультеті КПІ.
Корольов зробив безцінний вклад у становлення світової практичної космонавтики. Це завдяки йому у космічний простір потрапили перший екіпаж і перша тварина. За його сприяння відбувся перший радіозв’язок між двома пілотованими кораблями. Під його керівництвом створили ряд геофізичних і балістичних ракет, реалізували польоти космічних кораблів, зокрема вперше в історії пілотовані людиною та з виходом людини у відкритий космос. За Корольова запустили перші космічні апарати серій «Місяць», «Венера», «Марс», «Зонд», штучні супутники «Електрон», «Блискавка-1» і розробили проєкт космічного корабля «Союз».
Сучасні вчені та інженери навчаються та працюють за методиками й дослідженнями геніального українського науковця. Суспільству Корольов був відомий як «професор К. Сергєєв», адже робота його була здебільшого засекречена. Втім про Корольова та його діяльність добре знали за кордоном, і лише для своїх його ім’я залишалося невідомим.
Усі небувалі прориви в освоєнні космосу, які відбуваються у наш час та змінюють світ, були б неможливі без звершень цього піонера української космічної інженерії, досягнення якого порівнюють з досягненнями Ейнштейна у фізиці.
В Україні пам’ять легенди увічнили меморіальним будинком-музеєм академіка та Музеєм космонавтики імені Сергія Павловича Корольова у Житомирі. Вшанували пам’ять вченого й у КПІ: пам’ятник інженера на Музейній площі назавжди зберігає згадку про час, проведений Сергієм Корольовим у стінах політехніки за сумлінним навчанням.
Київська політехніка пам’ятає свого видатного студента, пишається ним, і сьогоднішні КПІшники щодня беруть з нього приклад – у пристрасному служінні своїй справі, масштабі мислення та невтомній праці.