Координатором від КПІ ім. Ігоря Сікорського конкурсу "Teхно Україна", а також деяких інших проєктів є Вікторія Попова. Вона супроводжує своїх підопічних і на закордонних (фінальних) етапах міжнародних конкурсів, гордо презентуючи світові українську талановиту молодь. Редакція "КП" звернулася до Вікторії Едуардівни з проханням розповісти про свою роботу.

Коли я попросила знайомих охарактеризувати мою професійну діяльність, то найчастіше чула: "Допомагати іншим розкривати їх потенціал та досягати максимальних висот". І дійсно, я присвятила цьому всі роки своєї праці: студенткою прищеплювала дисципліну складним дітям у дитячих оздоровчих центрах; у школах доводила, що класична музика може бути крутою, і щоби долучитися до цього джерела натхнення, не потрібно бути генієм; в гуртожитку ПТУ розраджувала дівчат, які ніколи не знали материнської ласки та турботи; на державній службі підтримувала складні сім'ї та намагалася допомогти їм виховати здорових і щасливих дітей; допомагала дітям та дорослим з особливими потребами адаптуватися в соціумі; вчила жінок відстоювати свої права в сім'ї. Мене і досі вітають зі святами багатодітні сім'ї з Донецької області,  яким я допомогла з житлом, вступом до омріяного навчального закладу або просто порадою, яка змінила відчай на надію.

Життєвий шлях привів мене до Києва, і тут мій досвід став у пригоді. Цікава робота з неймовірними розумниками у відділенні технічних наук Київської МАН надихала на пошук нових знань та самовдосконалення, саме завдяки цій роботі відбулося знайомство з натхненними викладачами багатьох факультетів КПІ ім. Ігоря Сікорського, які прагнули ділитися знаннями та досвідом з юними дослідниками. Пишаюся тим, що нині до роботи зі школярами залучені кращі науковці університету, серед яких і завзяті молоді вчені, і поважні академіки. З'явилися нові форми роботи: виставки "Технічний вернісаж" у Державному політехнічному музеї, "Весняні та осінні канікули в КПІ", екскурсії по факультетах університету для школярів з різних областей України.

Щиро вдячна Фізико-технічному інституту, його неймовірним викладачам та співробітникам за прекрасну можливість готувати обдарованих дітей до міжнародних конкурсів, вчити їх боротися та перемагати. Конкурси ISEF та GENIUS Olympiad у США щороку мотивують українських розумників до власних досліджень у технічних та природничих науках; національний етап конкурсу "Техно Україна", який багато років проводиться в КПІ ім. Ігоря Сікорського, збирає найкращих школярів з усієї України. І наш університет гостинно зустрічає юних дослідників: члени експертного журі допомагають школярам розкрити свої таланти, радять, як покращити проєкт, студенти-волонтери огортають кожного увагою, а факультети розкривають двері своїх лабораторій та діляться секретами з майбутніми інженерами. І щороку Київська політехніка радо зустрічає вчорашніх школярів – учасників та призерів конкурсів, які стають студентами та продовжують дослідження в стінах університету.

З натхненням беру участь у Фестивалі інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge", допомагаю зробити його яскравим святом для всіх учасників – дорослих та зовсім юних, які тільки розпочинають свій шлях дослідників та інноваторів. Багато з них уже виросли та розправили свої крила. Пишаюся їхніми досягненнями та радію новим успіхам.

Пишаюся своїм сином, який сьогодні навчається за програмою подвійної аспірантури та під час досліджень в Іспанії застосовує методи штучного інтелекту до обробки медичних зображень, розробляє моделі розвитку онкологічних захворювань головного мозку. Він добре розуміє, що для здійснення мрії потрібно багато працювати, бути наполегливим та не зупинятися, коли щось не виходить відразу.

За час своєї роботи я зустрічалася з багатьма людьми: від хворих малюків із малозабезпечених сімей до бізнес-ангелів, готових вкладати мільйони в цікаві для них проєкти, бачила чудових, майже святих людей, і повних негідників, працьовитих і ледарів... Із спілкування з ними я винесла переконання, що  потрібно, як ота жабка, гребти лапками, у який би життєвий глечик не втрапив. І вірити у свою справу. І дуже важливо, коли поруч є люди, які допомагають, надихають, дають надію на здійснення мрії. Мрії мають цікаву особливість – вони здійснюються!

Тому я і надалі допомагатиму кожній зірочці – сміливій або невпевненій,  сильній або розгубленій – розкритися і досягти своєї вершини.

Вікторія Попова