Золота медаль першокурсника

Нещодавно Назар Поночевний, студент-першокурсник Фізико-технічного інституту  КПІ ім. Ігоря Сікорського, отримав золоту медаль на Глобальному конкурсі інновацій AIGC-2019. Конкурс проходив  у Сингапурі. Він зібрав близько 200 учасників із 20 країн світу, 17-річний Назар отримав високу нагороду за інновацію – програму Harmix. Кореспондент "Київського політехніка" поспілкувався з Назаром Поночевним.

Назар Поночевний

– У чому суть вашої інновації?

– Harmix – це такий сервіс, який автоматично добирає музику під відеоролик, виконує завдання музичного супроводу для відеосюжетів. Сама назва Harmix утворена з коренів англійських слів harmonious і mix, тобто  "гармонійне поєднання". Для цього я разом з командою створив штучний інтелект, який навчався гармонійно поєднувати відео і музику на найуспішніших фільмах і відеороликах. Ви завантажуєте свій відеоролик, система його аналізує, потім під'єднується до бази даних, прослуховує мільйони пісень і вибирає ідеальну композицію саме  під ваше відео. Якщо професійний композитор і відеомонтажер витрачають на добір музики до відеосюжету в середньому чотири години, то мій сервіс здатний виконати таке завдання менше ніж за дві хвилини.

– І видасть один чи кілька варіантів?

– Система може видавати декілька варіантів музичного супроводу відеосюжетів.

– Harmix відбирає із відомих мелодій чи може створювати креативні композиції?

– Зараз сервіс відбирає із фонотеки, а надалі система матиме можливість самостійно придумувати свій, ексклюзивний варіант поєднання музики і відео.

– Чи не позбавите ви багатьох композиторів замовлень, які вони отримували від кінорежисерів, продюсерів?

– Зовсім ні. Наша система, швидше за все, буде працювати разом з композитором. Harmix виконає монотонну, рутинну роботу, а композитор уже вирішить креативне завдання для втілення свого задуму в життя.

– Кілька слів про ваш колектив...

– Разом зі мною наша команда складається із шести осіб. У ній – розробники, менеджери, дизайнери. Працюємо у віддаленому режимі, спілкуємося, в основному, в онлайн режимі. Інколи, за необхідності, зустрічаємося. Я – керівник цієї групи і автор проєкту. В нашій команді із КПІ я один, є такі, які вже закінчили свої університети.

– А яким був шлях до золотої медалі на конкурсі інновацій в Сингапурі?

– Програмуванням я займаюся вже шостий рік. Спочатку розробляв сайти, після цього вивчав мову програмування (починав з курсів, а після цього – самоосвіта), книги, і, періодично, знову ж таки відвідував спеціальні курси. Закінчив спеціалізовану школу №52 в Києві з поглибленим вивченням ІТ-технологій. У мене чимало знайомих, з якими спілкуюсь і можу порадитись під час роботи над якоюсь проблемою. Першою сходинкою до перемоги в Сингапурі стала участь у Національному конкурсі Intel-Техно Україна, який організований і проводиться на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського. За підсумками цього конкурсу журі рекомендувало мене для участі у Міжнародному конкурсі інновацій Intel International Science and Engineering Fair 2019 в США у складі команди України. І вже в цьому конкурсі, де брали участь більше ніж 1800 учасників з 80 країн світу, я зайняв четверте призове місце і отримав два спеціальні призи. А ще – став одним із переможців на VIII Фестивалі інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge 2019". І вже тоді здобув право на участь у Глобальному конкурсі інновацій AIGC-2019 у Сингапурі.

– У згаданих вами конкурсах ви представляли той самий проєкт?

– Так, я працюю над  Harmix уже більше року. У США він був представлений як науковий проєкт, а в Сингапурі – як комерційний стартап. Ми з командою його вдосконалювали, створили декілька різних інтерфейсів, мобільний додаток, завантажили систему на сервер. Тепер тестуємо Harmix з композиторами, відеомонтажерами. Плануємо через три місяці випустити сервіс у широке користування.

– Чому обрали для навчання саме КПІ?

– Відбір для участі в Intel ІSEF відбувався на базі ФТІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, тож я багато  спілкувався з викладачами ФТІ. Спілкування було цікавим та пізнавальним, що і зумовило мій вибір щодо вступу в університет, і саме на фізтех.

– І як вам навчається?

– Взагалі не дуже складно, але і не дуже легко. Скажімо, програмування дається мені без надмірних зусиль. Іноді не вистачає часу – і тому намагаюсь збалансувати сили на навчання і на роботу над проєктом.

– Як проводите вільний час?

– На тусовки не ходжу. Пишу електронну музику, займаюсь бойовим самбо (у здобутку – 3-тє місце на Кубку Києва серед юніорів). Служу в П'ятидесятницькій церкві, у групі прославлення. А взагалі дотримуюсь правила: щоб відпочити, достатньо змінити вид діяльності.

– Кілька слів про сім'ю?

– Мама – композитор, пише пісні. Батько працює з автомобілями. У мене є брат і сестра, молодші за мене.

– І, нарешті, про найближчі плани?

– Сьогодні сервіс Harmix тестується композиторами, відеомонтажерами. Тому найближчий план – проаналізувати їхні відгуки, покращити систему і запустити сервіс Harmix у широке користування.

Спілкувався Володимир Школьний