"Вибір майбутньої професії без перебільшення можна назвати вибором життя. Від цього вибору залежить дуже багато, саме тому необхідно зважити всі "за" і "проти" обраної спеціальності" – зазначено на сайті кафедри хімічного, полімерного і силікатного машинобудування (ХПСМ) факультету автоматизації, промислової інженерії та екології. Свого часу вибір "за" зробив Віктор Витвицький. Сьогодні він досліджує процеси та обладнання хімічного машинобудування, полімерні й композитні матеріали та має 50 патентів. За вагомі результати науковець неодноразово отримував нагороди і відзнаки.
Нещодавно ми мали приємну нагоду привітати нашого колегу Віктора Витвицького із заслуженою відзнакою: Премією Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України – міста-героя Києва. "Ця нагорода – яскраве підтвердження високого професіоналізму, невтомної праці, наукового пошуку та вагомого внеску в майбутнє нашого міста та країни. Його цілеспрямованість, активна позиція та відданість своїй справі надихають і колег, і студентів", – відмічають на кафедрі ХПСМ. Варто зазначити, що це далеко не перша іменна нагорода Віктора Мироновича. Лише цю відзнаку він отримав уже вчетверте!
Наполегливість молодого дослідника, працездатність і здібності до наукової діяльності проявилися в нього ще зі студентських років. Він із відзнакою закінчив магістратуру на нашій кафедрі в 2016 році, того ж року вступив до аспірантури, яку успішно закінчив захистом дисертації доктора філософії. Тільки за період навчання Віктора Витвицького було тричі відзначено стипендією Президента України, стипендією депутата Д.Андрієвського, академічною стипендією М.Грушевського, стипендією Кабінету Міністрів України для аспірантів, двічі удостоєно Премії Київського міського голови.
Після закінчення навчання В. Витвицький працює викладачем кафедри хімічного, полімерного і силікатного машинобудування, успішно продовжує наукову діяльність у сфері полімерних і композитних матеріалів, комп'ютерного проєктування й числового моделювання конструкцій, цікавиться новітніми досягненнями та активно використовує їх у навчальному процесі.
Нині у В. Витвицького майже 200 наукових та методичних праць, з них 50 патентів, близько 120 тез доповідей на всеукраїнських і міжнародних науково-технічних конференціях, близько 20 статей, одна монографія та 7 навчальних посібників. Молодий вчений не збирається зупинятись на досягнутому, бо це тільки початок трудового шляху, а попереду – нові звершення, нові щаблі викладацьких посад і звань, нові зони відповідальності. І я не маю сумнівів, що це все прийде, бо такий вже характер: якщо за щось взявся, то намагатись робити це якнайкраще.
Звісно, у наш час наука – це не справа одинаків, результати народжуються працею колективу, але для досягнення результатів завжди має бути той, хто прагне досягнути чогось більшого, а інші підтримують і цьому сприяють. У нас на кафедрі здавна так повелося – давати дорогу і сприяти молодим, а коли вони міцно стають на ноги і набувають ваги, самі починають допомагати молодшим, бо так вже заведено. Я й сам вихований у цій традиції. Коли я ще був аспірантом, наш тодішній завідувач кафедри Олександр Сергійович Сахаров просто наполягав на тому, щоб я подав документи на стипендію Кабінету Міністрів, і отримати її було приємно й неочікувано. Але це був і виховний момент. Згодом ціла низка наших студентів, аспірантів і молодих викладачів отримували іменні стипендії та премії, і завжди це сприймається не лише як особисте досягнення номінантів, але й предмет гордості для всіх нас.
Щиро бажаю Віктору Мироновичу Витвицькому подальших успіхів та нових горизонтів у науковій і викладацькій праці.