Ви є тут

До 30-річчя першого польоту космічного корабля "Буран"


2018.11.28 круглий стіл, приурочений до 30-річчя першого польоту космічного корабля "Буран"

28 листопада  в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся круглий стіл, присвячений ролі підприємств України, вчених, інженерів КПІ ім. Ігоря Сікорського в освоєнні космічного простору. Він був приурочений до 30-річчя першого (і останнього)  польоту космічного корабля "Буран".

"Буран" – орбітальний корабель-ракетоплан радянської багаторазової транспортної космічної системи (МТКС), створений у рамках програми "Енергія – Буран". Офіційно вона була затверджена в 1976 році; у ній взяли участь понад 1200 підприємств СРСР. Слід зазначити, що головним конструктором ракети "Енергія" був уродженець Одеси В.П.Глушко, а головним конструктором космічного корабля "Буран" був уродженець Києва Г.Є.Лозино-Лозинський. Свій внесок у виконання цієї програми зробили і науковці КПІ.

Космічний політ "Буран" здійснив 15 листопада 1988 року. Космічний корабель було виведено на навколоземну орбіту з космодрому "Байконур" за допомогою ракети-носія "Енергія". Він зробив два оберти навколо Землі і через 205 хвилин після старту здійснив посадку. Політ пройшов без екіпажу, повністю в автоматичному режимі з використанням радянського бортового комп'ютера і програмного забезпечення. Даний факт – політ орбітального літака в космос і його посадка в автоматичному режимі під управлінням бортового комп'ютера – увійшов у книгу рекордів Гіннеса. У 1990 році роботи за програмою "Енергія-Буран" були призупинені, а в 1993 році програму остаточно згорнуто. Унікальні технічні рішення, отримані при створенні "Бурану", до цього часу використовуються в ракетно-космічній техніці.

Буран

Засідання круглого столу відкрив проректор з наукової роботи  КПІ ім. Ігоря Сікорського академік НАН України Михайло Ільченко, який коротко охарактеризував програму "Енергія-Буран", зупинився на участі підприємств України, вчених та інженерів КПІ у виконанні програми. Про напрями роботи підприємств України і, зокрема, Київської політехніки у справі освоєння космічного простору розповів радник голови Державного космічного агентства України Едуард Кузнєцов. Про історію створення та льотних випробувань літака АН-225 "Мрія", створеного для транспортування "Бурану" із запасних аеродромів, розповів Герой України, заслужений льотчик-випробувач Олександр Галуненко. Завідувач кафедри КПІ ім. Ігоря Сікорського д.т.н., професор Василь Струтинський у своєму виступі торкнувся питання наукових розробок університету в аерокосмічній галузі, зокрема розповів про роботи з проектування  та виготовлення низькочастотного генератора коливань для випробовування систем заправки комплексу "Енергія-Буран" паливом і окислювачем. Головний спеціаліст Київського центрального КБ арматуробудування В.М. Золотаревський розповів про розробку та виготовлення об’єднаної двигунної установки космічного корабля "Буран".  Інженер 1-ї категорії лабораторії метрології та стандартизації КПІ ім. Ігоря Сікорського Юрій Гончар виступив із розповіддю про розробку та монтаж системи вивішування УРКТС "Енергія-Буран". Інші учасники круглого столу також згадували роботу над програмою "Енергія-Буран",  підготовкою запуску корабля "Буран". І, звичайно, відбулося обговорення  ролі підприємств України, науковців КПІ  в цілому ряді інших проектів, які стосувалися освоєння космічного простору. 

На завершення засідання завідувач Відділу історії авіації та космонавтики Державного політехнічного музею при КПІ ім. Ігоря Сікорського Олександр Болтенко організував для учасників круглого столу перегляд відеофільму "Шлях до "Бурану".

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій