Років 20-30 тому студенти КПІ вивчали не тільки математику, фізику, хімію, теоретичну механіку чи “Деталі машин”. Чимало годин у навчальних планах тоді відводилося таким предметам, як “Історія КПРС”, “Політекономія капіталізму”, “Політекономія соціалізму”, “Науковий комунізм”.
Про українську поетесу Олену Телігу (Шовгенову) ми знаємо дуже мало. Довгий час ім’я її було поховано разом з тілом в братській могилі, заховано під радянськими заборонами й ідеологічними контролями, несправедливо стерто з пам’яті народу.
Життя можна прожити по-різному. Можна йти довго й тихо, залишаючи непомітні сліди на піску буття, що змиє час, а можна спалахнути коротко і яскраво, осліпивши своїм блиском все навкруги. Історія знає немало прикладів таких зірок, чиї життя згоріли миттєво за ідею чи справу, але чию жертву ми пам’ятаємо і шануємо. 22 липня минулого року ми відзначали 100-річчя з дня народження талановитої української поетеси і патріотки Олени Теліги, чия зірка погасла на кривавому небі війни усього в тридцять чотири роки.
Мені, як історику, давно хотілося висловити свою думку з приводу названої теми, одначе весь час щось заважало. А спонукала мене написати публікація в нашій газеті за 14 грудня 2006 року “Картина з історією”.
У серпні минулого року газета “Київський політехнік” розпочала друкувати матеріали під рубрикою “Берегти честь КПІ”. На сторінках газети приділялася увага стану викладання предметів, враховуючи побажання студентів і викладачів.
Люди старшого покоління ще добре пам’ятають епопею, яка розігралася в Північному Льодовитому океані на початку 40-х років ХХ століття. Епопею, в якій були передусім задіяні США і СРСР, а також деякі інші держави.
“Рукописи не горять…” – і таки іноді правда!.. Село Саварка на Богуславщині. Хатина, в якій у 20-ті роки ХХ ст. проживали вчителі Марія Іщенко та подружжя Чалих… І ось у листопаді 2005 р.
Українські землі, які стали здобиччю Російської та Австро-Угорської імперій після поразки козацької держави, вперше лише через кілька століть отримали реальний шанс визволитися з неволі і збудувати незалежну українську державу під час Першої світової війни у 1914-1918 рр.
Учасник визволення Києва, колишній викладач кафедри фізики КПІ, майор у відставці, доцент кандидат педагогічних наук Михайло Іванович Величко згадує бої на Букринському плацдармі, учасником яких він був.
КПІ - один із небагатьох ВНЗ Києва, учбові і допоміжні корпуси якого розміщені практично на одній території, що створює низку зручностей для співробітників, аспірантів і студентів.
