Транспортна артерія (з якої фотографувався головний корпус) відома з першої половини XIX століття як Житомирське і Києво-Брестське шосе. Із кінця XIX століття, від початку її забудови, мала назву Брест-Литовське шосе, в 1964 — 1985 роках — Брест-Литовський проспект, з 6 травня 1985 - проспект Перемоги. Це одна з головних транспортних магістралей Києва (10,6 км). Пролягає від площі Перемоги до Великої Окружної дороги («Кільцева дорога»). Історичну назву отримала від міста Брест (Брест-Литовський), до якого веде шосе (тепер Житомирське). Сполучала місто з дачною зоною (приватні хутори Стрельна, Сан-Сусі - ліворуч; Сант-Марі, Нивки - праворуч). 1857 року на Брест-Литовському проспекті була побудована Тріумфальні ворота (з часом розібрані). Забудова Брест-Литовського проспекту (частина колишньої Шулявки) почалася наприкінці XIX століття у зв'язку із спорудженням Політехнічного інституту (№ 37) і заводу Гретера та Кріванека (тепер «Більшовик»).
1908 на Брест-Литовському проспекті було закладено Зоологічний парк (№ 32), 1899 - Пушкінський парк (№ 40). Поряд із парком знаходився іподром - Скакове поле. Тут у квітні 1910 здійснював свої перші в Києві повітряні польоти С.І. Уточкин, у травні того ж року відбувся перший у Росії політ авіаконструктора О.С. Кудашева на літаку власної конструкції і вітчизняного виробництва. На місці іподрому в 1927-1928 було побудовано приміщення кіностудії Художніх фільмів (№ 44). Уподовж Брест-Литовського проспекту розташовувався Святошинський (Сирецький) аеродром. Звідси 1913 починав свої дальні перельоти П.М. Нестеров, тут він зробив фігуру вищого пілотажу - «мертву петлю».
Уздовж проспекту розташовані: парк «Нивки» (№82-№84), станції метро «Політехнічний інститут», «Шулявська», «Берестейська», «Нивки», «Святошин», «Житомирська», встановлено пам'ятники Пушкіну О.С., Коротченко Д.С., Довженко О.П., пам'ятник Студентам, викладачам, співробітникам Київського Політехнічного інституту, монумент Радянським танкістам, меморіальні дошки: О.П. Довженко, І.А. Савченко (обидві - № 44), В. І. й А. І. Хохловим (№ 43), Ф. Ф. Жмаченко (№ 52/2), Е.О. Патону, С.П. Королеву, Ф.В. Ленгнику, В.Ф. Боброву, В.П. Затонському, першій Київській Раді робочих депутатів 1905, штабу Червоної гвардії 1918 (усі - № 37).
Проспект перетинають три шляхопроводи - Повітрофлотський (1958; інженери Е. Н. Степанов і Г. А. Горобець, архітектор А.В. Ільяшенко та ін.), на перетині з вулицею Довженка (1960; інженери Е. Н. Степанов і І.М. Канівський, архітектор А.В. Ільяшенко та ін.) і на перетині з вулицею Дегтярівська. 1981-1984 було здійснено реконструкцію проспекту (розширений до 30 м; споруджено транспортні розв'язки та підземні переходи; головний інженер проекту Б.С. Романенко).
В 2023 році проспекту Перемоги повернули історичну назву – проспект Берестейський.
