Урочистості з нагоди відкриття меморіальної дошки на увічнення пам'яті доктора технічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка Академії інженерних наук України, заслуженого професора КПІ ім.Ігоря Сікорського, багаторічного завідувача кафедри автоматизації гірничої промисловості КПІ Валентина Михайловича Чермалиха відбулися 7 листопада в Навчально-науковому інституті енергозбереження та енергоменеджменту (НН ІЕЕ).
З вітальним словом до присутніх звернувся ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського академік НАН України Михайло Згуровський. Він розповів, що Валентин Михайлович Чермалих створив авторитетну наукову школу фахівців з впровадження технологій використання автоматизованого електроприводу з напівпровідниковими перетворювачами. Після закінчення Донецького політехнічного інституту працював завідувачем кафедри автоматизованих електромеханічних систем у промисловості та на транспорті Криворізького гірничорудного інституту. Під його керівництвом було створено і оснащено сучасним на той час обладнанням декілька навчальних і науково-дослідних лабораторій. Кандидата, а згодом доктора технічних наук В.М. Чермалиха в 1973 році за конкурсом було обрано завідувачем кафедри автоматизації гірничої промисловості (нині – автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів (АЕМК)) КПІ. У науковому доробку Валентин Чермалих мав понад 250 друкованих наукових робіт, серед них чотири книги. Результатом його науково-дослідницької роботи стало ще й сорок винаходів. А ще він підготував трьох докторів і 35 кандидатів технічних наук, серед яких були й іноземні науковці.
Про те, що В.М. Чермалих був одним із тих науковців з великим виробничим досвідом, які зробили вагомий внесок у технічну науку і педагогіку, говорив і нинішній завідувач кафедри АЕМК Сергій Бойченко: «Валентин Чермалих заснував унікальну наукову школу автоматизованих технологічних процесів із використанням мікропроцесорних пристроїв, мехатронних технологій і кібернетики».
За словами доньки В.Чермалиха, Тетяни Валентинівни, яка разом з братом Олександром була студенткою рідного для її батька факультету, Валентин Михайлович від самого дитинства залучав власних дітей до пізнавання цікавого в природі, науці, суспільстві.
«Він був моїм вчителем в аспірантурі. Це людина з великої літери, адже він дав дорогу в науку багатьом майбутнім докторам і кандидатам наук, яких більш як 30», — зазначив професор Віктор Розін, що очолював кафедру після Валентина Михайловича.