У День захисників і захисниць України, Державний політехнічний музей імені Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського став місцем зустрічі мистецтва, духовної традиції та пам'яті про тих, хто боронить нашу державу. Цього дня тут відкрилася виставка скульптур відомого українського митця – заслуженого художника України Олексія Леонова "Воїнство Небесне".
"1 жовтня – День захисників і захисниці нашої країни і, водночас, Покрова. Цій даті наш музей присвятив дві події: першою став концерт студентів Національної музичної академії України, яким ми віддавали належне усім нашим захисникам, а другою – відкриття цієї виставки", – розповіла "КП" завідувачка відділу науково-освітньої роботи Державного політехнічного музею Ольга Зайченко.
Отож дата відкриття мала глибокий символічний зміст. День захисників і захисниць України збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці – одним із найшанованіших в українському народі. З Покровою тісно пов'язана історія українського козацтва, яке вважало Пресвяту Богородицю з її омофором, який символізує небесний захист, милосердя та опіку, своєю небесною покровителькою та зверталося до неї по оборону й заступництво. Тому виставка, присвячена образам небесних воїнів, природно вписується в атмосферу цього дня, поєднуючи історичну пам'ять, духовні цінності та сучасне осмислення образів вічних захисників людства. Образів, особливо важливих для українців. До речі, серед представлених творів є і варіанти зображення Святого Архистратига Михаїла – небесного покровителя і захисника Києва…
Небесні захисники в просторі технічного музею
В експозиції представлено шість скульптурних робіт, суголосних творчому світові Олексія Леонова. П'ять із них виконано з шамоту – матеріалу, який має виразну фактуру й дає змогу митцеві працювати з об'ємом, пластикою та характером образу. Одна – з червонястого полімерного матеріалу, що немов світиться, коли від вікон падають на нього сонячні промені. Доповнюють скульптури фотографії інших творів майстра, завдяки яким відвідувачі можуть ширше познайомитися з його мистецьким доробком.
Особливого значення виставці надає місце її розташування. Фотографії скульптур розміщено на старовинних ажурних фермах найбільшого музейного залу. "У нас не художній музей, а технічний. Тут все поєднано, адже в залі – і наша експозиція. При підготовці виставки ми трохи сперечалася стосовно того, де виставляти фотографії скульптур, – розповіла Ольга Зайченко. – Організатори звикли ставити їх на мольбертах. Але з нашої точки зору, це тільки захарщує простір. Урешті-решт зупинилися на фермах".
У перші роки роботи Київського політехнічного інституту в цьому приміщенні працював металообробний цех. Тепер цей простір став головним залом університетського політехнічного музею, в якому зберігаються найрізноманітніші експонати – від історичних верстатів, колісного трактора початку 30-х років ХХ століття, макетів морських суден і прохідницького обладнання метробудівників, цілої колекції мотоциклів, а також телевізорів і радіоприймачів різного року випуску тощо. А нині він ще й наповнений образами, що нагадують про духовні виміри людського існування. І отут виникає своєрідний ефект присутності Небесного воїнства в музейному просторі. Образи захисників ніби виходять за експозиційні межі і стають частиною довколишнього середовища. Вони нагадують, що ідея захисту не обмежується полем бою: вона стосується родини, освіти, науки, культури, праці та всіх сфер суспільного життя. Бо захищати – це не лише відбивати напад, а й зберігати те, заради чого живе суспільство: людську гідність, свободу, знання, пам'ять і надію.
Для університетського музею таке прочитання особливо промовисте. Адже КПІ – це один із головних українських центрів інженерної думки, наукового пошуку й технологічних досягнень. Водночас будь-яка технологія набуває справжньої цінності тоді, коли служить людині та суспільству. Мистецтво в музейному просторі про це нагадує.
Шамот: на перетині мистецтва й технологій
Окремої уваги заслуговує матеріал, що його обрав майстер для створення більшості представлених на виставці скульптур. Шамот – це вогнетривкий матеріал, який отримують шляхом випалювання вогнетривкої глини з подальшим подрібненням. Його використовують, зокрема, у керамічному виробництві, для виготовлення вогнетривких виробів і в художній кераміці.
Проте шамот важливий не лише як матеріал для скульптури. Вогнетривкі шамотні матеріали застосовують і в ливарній справі – наприклад, для футерування печей та обладнання, що працює за дуже високих температур. Вони допомагають витримувати значне нагрівання й забезпечують необхідні технологічні властивості виробничих процесів.
У цьому виявляється цікава спорідненість мистецтва й техніки. Матеріал, який у руках скульптора стає засобом втілення його художнього задуму, в промисловості допомагає здійснювати складні технологічні операції. В обох випадках результат залежить від знання властивостей речовини, розуміння процесу, досвіду та майстерності людини.
Однак мистецький твір не зводиться до матеріалу, з якого його створено. Шамот у скульптурі Леонова стає носієм образу й настрою, засобом передавання духовного змісту. Завдяки пластиці, фактурі та виразності форми, навіть світлому кольору шамота, матеріальне набуває символічного виміру. І саме тут технічні знання зустрічаються з художньою інтуїцією: перші допомагають опанувати матеріал, друга – перетворити його на мистецтво.
Мистецтво як мова духовних цінностей
Олексій Леонов належить до українських скульпторів, у творчості яких важливе місце посідають духовні та філософські теми. Його мистецькі пошуки пов'язані з осягненням внутрішнього світу людини, прагненням до гармонії та універсальних цінностей. У своїх роботах митець звертається до образів видатних духовних учителів, мислителів та історичних постатей, а також до тем, що виходять за межі конкретної епохи чи культури.
Назва "Воїнство Небесне" спонукає замислитися над самим поняттям воїнства. У духовній традиції це образ сил, покликаних протистояти темряві та захищати добро. У контексті українського сьогодення він набуває особливої емоційної ваги. Коли країна бореться за свою незалежність, свободу й право на майбутнє, тема захисту стає не абстрактною метафорою, а частиною щоденного досвіду суспільства.
Безумовно, виставка не обмежується прямолінійним прочитанням військової тематики. Вона відкриває простір для особистого сприйняття, запрошує до роздумів про мужність, відповідальність, віру, жертовність і внутрішню силу. Кожен відвідувач може знайти власний сенс у представлених образах, співвіднести їх зі своїми переживаннями та уявленнями про добро і справедливість.
Виставка прийматиме поціновувачів мистецтва до31 жовтня.Вона запрошує їх не лише ознайомитися з творчістю Олексія Леонова, а й поміркувати про те, що саме ми покликані берегти – у власному житті, у суспільстві та в Україні.
Виставковий проєкт реалізовано у співпраці з Теософським товариством в Україні та ПП "Баварія Захід".
Запрошуємо 1 жовтня до Державного політехнічного музею ім. Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського відзначити День захисників і захисниць України та Покрову.
📌 У програмі — дві події:
🕒 15:00 — відкриття виставки скульптур Олексія Леонова «Воїнство Небесне», створеної спільно з Теософським товариством в Україні та ПП «Баварія Захід».
🕓 16:00 — концерт за участю кафедр народних інструментів та баяна й акордеона Національної музичної академії України.
Зберемося разом — у пам’ять про полеглих і з вдячністю до тих, хто нині захищає Україну.