Проблеми та перспективи розвитку відновлюваної енергетики й енергоефективності обговорили учасники ХХVI Міжнародної науково-практичної конференції "Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті", що пройшла в КПІ ім. Ігоря Сікорського впродовж 21 – 23 травня.
Її організаторами виступили Інститут відновлюваної енергетики (ІВЕ) НАН України, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Мала академія наук України, МНТЦ трансферу технологій відновлюваної та водневої енергетики, Представництво Польської академії наук у м. Києві, Варшавська політехніка, Громадська спілка "Енергетична асоціація "Українська воднева рада", Міжгалузевий науково-технічний центр вітроенергетики ІВЕ, кафедра ЮНЕСКО "Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика" при КПІ ім. Ігоря Сікорського, ННК "Інститут прикладного системного аналізу", Інститут технічної теплофізики НАН України, Інститут загальної енергетики НАН України, Український національний комітет з тепло- і масообміну. Підтримала її ціла низка поважних організацій – від Національної академії наук України до Проєкту ЮНІДО/ГЕФ "Глобальна інноваційна програма екологічно чистих технологій для малих та середніх підприємств України", IVL Swedish Environmental Research Institute тощо. І, звісно, найактивнішу роль в її організації та проведенні належала факультету електроенерготехніки та автоматики КПІ та його кафедрі відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
📋
"Попри складний для нашої країни та світу час, – сказав, вітаючи учасників конференції, член-кореспондент НАН України, директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України, науковий керівник кафедри ВДЕ ФЕА Степан Кудря, – ми продовжуємо активну співпрацю у напрямку інтенсифікації наукових досліджень. Хоча збройна агресія російської федерації проти України негативно вплинула на весь сектор відновлюваної енергетики, нові виклики дали поштовх до знаходження і прийняття нових рішень та інструментів з метою подальшої підтримки і розвитку із застосуванням відновлюваних технологій отримання енергії". Він визначив і основні завдання сучасної науки у галузі енергетики й енергоефективності: розв'язання науково-технічних і технологічних проблем з освоєння відновлюваних джерел енергії, підвищення ККД енергетичного обладнання та комплексне його використання, зниження вартості виробленої енергії, створення інноваційних моделей диспетчеризації при розподілі електроенергії, надійне прогнозування виробництва електричної та теплової енергії й запровадження технологій їх акумулювання, зокрема на основі водню.
"Багато освітян і науковців КПІ ім. Ігоря Сікорського беруть участь у розробці та впровадженні нових інноваційних енергетичних проєктів, у тому числі спрямованих на більш широке застосування відновлюваних джерел енергії на базі трьох підрозділів нашого університету та Науково-технічної бібліотеки імені Г.І Денисенка, де реалізовано проєкт з впровадження та експлуатації фотоелектричних систем гарантованого енергоживлення, які окрім задоволення виробничих потреб використовуються також під час навчального процесу, – наголосив ректор нашого університету Анатолій Мельниченко. – Символічним є те, що у 80-х роках минулого століття саме під керівництвом тогочасного ректора Київського політехнічного інституту Григорія Денисенка створено одну з перших на той час систем комбінованого використання відновлюваних джерел енергії на базі науково-дослідного полігону "Десна". Ректор нагадав і про те, що в КПІ ім. Ігоря Сікорського успішно функціонує кафедра відновлюваної енергетики, яка понад 20 років готує кваліфікованих фахівців за всіма перспективними напрямками цієї наукової галузі. Викладачі і науковці кафедри спільно з українськими та закордонними колегами співпрацюють в питаннях удосконалення технологій та проєктів відновлюваної та зеленої водневої енергетики, бурхливий розвиток яких спостерігається зараз у світі і вважається перспективою у справі заміни викопних видів органічного пального.
Під час пленарного засідання учасників конференції привітали колишній ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського академік НАН України Михайло Згуровський, академік-секретар відділення енергетики та енергетичних технологій НАН України Олександр Кириленко, президент Малої академії наук України Станіслав Довгий, віцепрезидент і член правління ГС "Енергетична асоціація "Українська воднева рада" Олександр Рєпкін, декан факультету електроенерготехніки та автоматики КПІ ім. Ігоря Сікорського Василь Будько.
Активну участь у конференції взяли дослідники з КПІ – завідувач кафедри ВДЕ ФЕА Олександр Остапчук, професор Володимир Головко, декан ФЕА Василь Будько, завідувач кафедри автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів НН ІЕЕ Сергій Бойченко та інші. Дослідження, про хід і результати яких вони доповідали, проводяться дуже інтенсивно, і Міжнародна науково-практична конференція "Відновлювана енергетика та енергоефективність у ХХІ столітті" стала тому підтвердженням. Науковці обговорили проблеми та перспективи використання відновлюваних джерел, електро- і біоенергетичних ресурсів, тепла планети Земля і теплопостачання України з використанням енергії сонця, вітру, гідроенергетичних ресурсів, біопального, водню. Окрему увагу було приділено проблемам здійснення енергетичного переходу України до 100% ВДЕ, скороченню до 2050 року викидів парникових газів в Україні до 80% від рівня 1990 року, відмові від вугілля, переходу до 2050 року на 100% ВДЕ у виробництві електроенергії і тепла.
Слід зауважити, що цей науковий форум орієнтовано на вирішення як довготермінових завдань з подальшого розвитку відновлюваної енергетики та забезпечення населення екологічно чистою енергією, так і на вирішення актуальних проблем із збереження та відновлення енергетики. Отож на ньому було визначено особливості нинішнього етапу розвитку ВДЕ в Україні: зміни умов функціонування вітчизняної енергетики і всієї економіки, спільна робота з енергосистемою Європи з урахуванням збитків та руйнувань, яких зазнали вітчизняні об'єкти енергетики, а загалом для країни – необхідність відновлення та стійкого забезпечення енергією економіки з урахуванням наслідків воєнних дій та потреб у перебудові матеріальної бази й організаційних засад на сучасній основі.
Як свідчить текст резолюції конференції, її учасники "створили платформу для впровадження науково-практичного досвіду в галузі ВДЕ та енергоефективності у науково-дослідні, проєктні, промислові, ділові структури державного та приватного секторів".
Якими є першочергові заходи і найактуальніші напрями досліджень у цій спільній справі? Серед перспективних напрямів – раціональне розташування енергетичних потужностей з урахуванням можливостей розосередженої генерації, стійких комбінованих локальних енергосистем з відновлюваними джерелами різної природи. Крім того, варто узгодити темпи впровадження відновлюваної енергетики та регулюючих можливостей енергосистеми, зокрема – впровадження систем накопичення енергії, прогнозування та керованого навантаження. На часі – застосування інноваційних методів отримання водню та водневих технологій в енергетиці та інших галузях промисловості, у комунальному господарстві, на транспорті, що є стійкими до негативних зовнішніх впливів. Певна річ, необхідно і спрямувати зусилля на розроблення та вдосконалення нормативно-правової, сертифікаційної та метрологічної бази з урахуванням світового досвіду та у відповідності із сучасними та перспективними потребами вітчизняної енергетики. Актуальними завданнями для державних структур, наукової спільноти та громадських організацій є забезпечення відбудови енергетичної галузі на принципах сталого розвитку, декарбонізації економіки та запобігання негативним змінам клімату, а також приведення у відповідність до вимог часу освітніх і тренінгових програм та залучення передового досвіду з урахуванням світових тенденцій. Позитивним прикладом є співпраця українських науковців і практиків із Шведським інститутом досліджень довкілля (IVL) в межах проєкту "Сталі енергетичні системи України".
Не менш важливим є забезпечення доступу усіх структур і верств населення до достовірної інформації про переваги застосування різних видів енергії відновлюваних джерел, їх роль у розбудові енергетичної галузі та екологічній безпеці.
Сьогодні Уряд держави, міжнародні партнери нашої країни розробляють спільне бачення повоєнного відновлення України. Мова не лише про подолання прямих наслідків війни, але й про стратегію розвитку держави у середньостроковій перспективі. Децентралізація енергосистеми? Так. Відбудова інфраструктури з урахуванням енергоефективності? Безперечно. Але наскрізним елементом відбудови з використанням ВДЕ має стати стратегія "нуль забруднення", іншими словами, зниження до нуля після завершення війни відходів виробництва, зокрема для міського господарства.
Участь у конференції взяли й зовсім юні дослідники і винахідники з Малої академії наук, які працювали у секції "Молоді вчені", створеної ще 2017 року за спільною ініціативою НАН України і КПІ. Чим же цікавляться, над чим працюють юнаки і дівчата з різних куточків України? Теми стендових доповідей промовляли самі за себе: "Інноваційні підходи до підвищення енергоефективності у житловому секторі Донецької області" (К.Іванюра, О.Донченко, селище Зоря, Донеччина), "Оптимізація вибору будівельних матеріалів для укриттів з урахуванням екологічних та енергоефективних аспектів" (В.Козлова, О.Шандригіна з ліцею №11 м. Хмельницький), "Проблеми утилізації відходів на локальному рівні та географія несанкціонованих сміттєзвалищ" (А. Піддубний, ліцей №3 м. Жовті Води), "Дослідження акумуляції сонячної енергії" (М. Синявський, В. Єрмоленко з Центру науково-технічної творчості м. Біла Церква) тощо.
…Ця конференція – своєрідний майданчик для співпраці як з українськими, так і закордонними науковцями, де є можливість заявити про себе і талановитій молоді, і досвідченим вченим. Свідченням цього стали корисні і детальні доповіді та презентації, представлені протягом трьох днів роботи форуму.