24 квітня в рамках Міжнародного молодіжного симпозіуму з історії науки і техніки "Пріоритети української науки" на базі фізико-математичного факультету КПI ім. Ігоря Сікорського в режимі онлайн відбулася щорічна ХХІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Історія розвитку науки, техніки та освіти" за темою "Фундаментальні науки як рушій технологічних трансформацій". Організаторами заходу виступили Фізико-математичний факультет КПІ, Науково-технічна бібліотека ім. Г.І. Денисенка, Державний політехнічний музей імені Бориса Патона, Рада молодих учених МОН України, ДУ "Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки (ДУ ІДНТПІН) ім. Г.М. Доброва НАН України", профком КПІ.
📰
На конференції обговорювалися ключові питання, пов'язані з фундаментальними науковими дослідженнями й сучасними технологіями в Україні та в усьому світі. Особливу увагу було приділено ролі фундаментальних наук як рушія технологічних трансформацій, їхньому впливу на розвиток техніки і технологій, а також важливості інтеграції фізичних наук для подолання глобальних викликів. Розглядались наукові та науково-технічні школи, вплив особистостей на розвиток науки, еволюція фундаментальних ідей та теорій, а також роль фізики в сучасному технологічному світі.
Конференція стала майданчиком для обговорення розвитку освіти в Україні та світі, значення Київської політехніки для розвитку національної технічної освіти, а також внеску українських вчених у глобальний науково-технічний прогрес. Усі ці питання є основою для формування наукового світогляду молодих дослідників і підвищення їхнього інтересу до фізико-математичних та інженерних дисциплін.
Для участі в цьогорічній конференції зареєструвалися понад 100 учасників, серед яких були не тільки студенти, аспіранти, молоді вчені, викладачі та науковці КПI ім. Ігоря Сікорського, а й представники національних технічних університетів Харкова, Одеси, Черкас, Луцька, Херсонської державної морської академії, Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, Інституту фізики НАН України, Військового інституту телекомунікацій та інформатизації, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки.
Привітання та побажання плідної роботи учасникам висловив голова оргкомітету конференції, декан ФМФ професор Віталій Котовський. Він наголосив, що захід дозволяє багатьом студентам долучитися до наукової роботи, здобути досвід наукового спілкування та в подальшому знайти себе в створенні інноваційних технологій.
Звертаючись до учасників конференції, академік НАН України Вадим Локтєв зазначив, що незнання або ігнорування сили науки та її ролі в прогресивних змінах у безпеці існування людства породжує додаткову небезпеку для нашої держави, а той, хто не знає історії, зокрема історії науки, ризикує не встигнути зайняти гідне місце в локомотиві цивілізаційного розвитку.
Завідувач кафедри загальної фізики ФМФ професор Сергій Решетняк, вітаючи учасників та гостей конференції, підкреслив винятково важливе значення фундаментальних наук як рушія технологічних трансформацій і зазначив, що кафедра активно працює над розробкою міжнародного проєкту, в межах якого особливу увагу буде приділено інтеграції новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту, в фізичні дослідження.
Завідувачка відділу історії та соціології науки і техніки ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України, докторка історичних наук Алла Литвинко наголосила, що Молодіжна науково-практична конференція разом із Всеукраїнською конференцію молодих учених-істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів включені до Молодіжного симпозіуму з історії науки і техніки з взаємопов'язаними темами, спрямованими на усвідомлення наукової картини світу та сучасного значення науки як важливої сфери соціального життя суспільства на національному й світовому рівнях.
Доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України Вадим Шендеровський привітав учасників конференції та наголосив на особливій затребуваності якісної технічної освіти у теперішній час. Він підкреслив, що українські вчені завжди працювали та працюють на передових рубежах фізичної науки, а тому необхідним є ґрунтовне дослідження їхньої наукової спадщини.
До оргкомітету конференції було надіслано майже 90 доповідей, 45 із яких охопили широкий спектр наукових та освітніх досягнень та увійшли в її збірник праць. Програма конференції традиційно була сформована за трьома частинами. В першій частині розглядалися: роль особистості в науці; феномен наукової та науково-технічної школи; сторінки історії природничих та технічних наук в Україні та світі. В другій – фізика та сучасний високотехнологічний світ. І в третій – розвиток освіти в Україні та світі, методологія навчання фізико-математичних наук. Програма містила 44 доповіді, серед яких 20 було виголошено.
Найцікавшіі доповіді було відзначено грамотами. Серед них: "Професор Віктор Кирпичов: внесок у розбудову вищої технічної освіти" (автор Д.М. Костенко), "Олександр Борисович Байбаков – видатний український конструктор та корабел" (Р.І.Муратов, А.М.Цюпа та Е.Б.Лук'яненко). "Сучасний стан ринку тепловізійних приладів" (П.А.Цутевич, В.Й.Котовський), "Квантові явища при наднизьких температурах" (Б.О. Журавель, М. С. Строкач), "Еволюція теоретичних уявлень про надпровідність" (Д.Ю. Грудінін, В.Ф. Русаков), "Перший п'єзодвигун у світі: внесок учених КПІ у розвиток високоточних приладів" (Т.І.Озоженко), "Роль фізики у снайперській майстерності" (М.М.Золота, О.В.Дімарова).
Підсумовуючи результати роботи конференції, професор Сергій Решетняк підкреслив, що подібні молодіжні форуми допомагають привернути увагу молоді до науки, що, в свою чергу, визначає основу сприйняття наукової картини світу.
Міжнародна молодіжна науково-практична конференція "Історія розвитку науки, техніки та освіти" стала традиційним місцем зустрічі молодих дослідників і досвідчених фахівців. Такі заходи стимулюють залучення молоді до науки, формування у неї навичок дослідницької роботи й наукового світогляду.