Компанія Ajax Systems у межах ініціативи Ajax Next та в партнерстві з КПІ ім. Ігоря Сікорського вже втретє проводить Mechanical Internship – стажування для студентів університету. Заняття за його програмою розпочато 4 березня, а завершаться вони наприкінці семестру. Для участі відібрано 17 студентів різних факультетів університету. Редакція "Київського політехніка" поспілкувалася з представниками компанії, факультету та одним із випускників програми, щоби краще дізнатися про те, для чого проводиться таке практичне навчання, чого мають навчитися стажери, і які перспективи матимуть ті, хто успішно пройде усю програму.

📰

Першою відповіла на запитання редакції менеджерка освітніх програм Ajax Systems Ольга Нагорнюк.

 – З якою метою компанія Ajax Systems вже втретє організовує та проводить у КПІ таке стажування? Навіщо їй це потрібно?

– Компанія прагне розвивати інженерну сферу в Україні та залучати більше початківців-інженерів в компанію. Ajax Systems вже багато років інвестує у заклади освіти, щоб допомогти студентам отримати актуальні знання та практичний досвід в близьких до реальних бізнес-умовах. На базі університету КПІ ім. Ігоря Сікорського компанія реалізує комплексну програму стажування, яка охоплює підготовку фахівців за різними технічними спеціалізаціями: інженер-конструктор, інженер-механік, кресляр тощо. Завдяки програмі понад 45 студентів пройшли навчання. Найкращі учасники після успішного завершення стажування долучилися до компанії.

– На студентів яких факультетів і спеціальностей розраховано стажування?

– Стажування орієнтовано на студентів, в освітніх програмах яких є основи конструювання, механіки, динаміки, робототехніки.

– Якими є критерії відбору слухачів? Це мають бути студенти бакалаврату чи магістратури? Якими базовими навичками вони мають володіти? Чи потрібно знання англійської мови і, якщо так, на якому рівні?

– Щоб потрапити на стажування, важливо мати бажання глибше розбиратися у професійній сфері, а також базові навички зі створення простих моделей деталей машин, креслень і  складання друкованих деталей. Також враховуються академічні успіхи, додатковий науковий чи практичний досвід.

Участь у стажуванні можуть брати студенти 2, 3, 4-го курсів бакалаврату та студенти магістратури. Знання англійської мови не перевіряються, але воно однозначно буде корисним під час навчання та для працевлаштування у майбутньому.

 – На якій базі проходить навчання – в компанії чи в університеті?

– Основна локація – лабораторія на приладобудівному факультеті  КПІ ім. Ігоря Сікорського. Простір облаштовано необхідним обладнанням для практичного навчання: 3D-принтерами, філаментом для друку, інструментами для складання й постобробки. Частина занять відбувається в компанії, щоб стажери мали можливість ближче познайомитися з менторами, виробництвом, процесами тощо.

– Чи узгоджено навчальну програму з освітніми програмами КПІ?

– Навчальну програму побудовано так, щоб охопити теми, необхідні для реалізації проєктів під час стажування. Заняття структуровано відповідно до логіки розробки конструкцій пристроїв. Зазвичай ці теми зустрічаються в різних дисциплінах освітніх програм. Основна мета стажування – допомогти студентам систематизувати знання, здобуті в університеті, та застосувати їх на практиці, створивши реальний продукт своєї освіти.

– Хто викладає на курсах під час стажування – лише фахівці та менеджери компанії, чи залучатимуться й викладачі КПІ?

– Основними викладачами курсу є представники університету, тоді як інженери та менеджери компанії переважно виступають у ролі менторів. Такий підхід допомагає університету краще розуміти потреби ринку та вимоги до спеціалістів, а отже, адаптовувати освітній процес і розвиток окремих дисциплін.

– Програма навчання передбачає лише ознайомче-теоретичну частину, чи мають бути і практичні заняття? Чого в ідеалі мають навчитися слухачі?

– Передусім це практика. Результатом навчання є готова конструкція, яку кожен студент, крім креслень та моделей, реалізує в фізичному вигляді.

– Як проходять заняття, з якою періодичністю на тиждень, по скільки годин?

– Заняття проходять двічі на тиждень. Також передбачено самостійну роботу – 8-10 годин на тиждень.

– Чи планується забезпечення слухачів певними навчальними матеріалами, програмами тощо?

– Для компанії важливо, щоб студенти отримували усі необхідні та актуальні інструменти для навчання: освітні матеріали, сучасне обладнання тощо. Усе це забезпечує компанія.

– Чи  планує компанія брати випускників програми до себе на роботу?

– Так. Студентів, які успішно завершують стажування та проходять співбесіду, запрошують на роботу в Ajax Systems.

 

А ось що розповіла доцентка кафедри автоматизації та систем неруйнівного контролю приладобудівного факультету Галина Богдан.

– Чи корисною для факультету є співпраця з компанією щодо організації додаткового навчання студентів?

– Безумовно, співпраця факультету з компанією щодо організації додаткового навчання студентів є дуже корисною, оскільки дозволяє факультету покращити свої освітні програми, адаптуючи їх до потреб ринку праці.

 – Чи бере участь факультет у відборі кандидатів на навчання? За якими критеріями їх відбирають або рекомендують?

– Ні, факультет не бере участі у відборі кандидатів на навчання. Водночас, серед критеріїв для відбору є академічні результати, здобуті в університеті.

 – Таке стажування проходить вже втретє. Чи бачите ви відмінність між тим, які знання та мотивацію до навчання студенти мали до стажування, і які мають після?

– Стажування дає змогу студентам не лише поглибити свої теоретичні знання, а й отримати практичний досвід роботи з проєктування та конструювання виробів, оскільки в кінці стажування вони мають надати готовий зразок. У стажуванні беруть участь вмотивовані студенти, які зацікавлені цією сферою і прагнуть оцінити свої знання як конструктора. Можу сказати, що студенти, які пройшли стажування, більш впевнено почувають себе під час подальшого навчання.

– Чи є (або був у попередніх потоках) відсів студентів упродовж навчання?

– Так, відсів студентів є, але він незначний. Здебільшого це ті, хто усвідомив, що ця сфера їм нецікава або з якихось причини не підходить.

 

 Наостанок редакція поспілкувалася з випускником програми, який нині паралельно з навчанням в університеті уже працює в компанії, студентом третього курсу Інституту аерокосмічних технологій КПІ Костянтином Ляховим.

– Чому ви вирішили пройти це стажування?

– Стажування привабило мене двома моментами: можливістю поглибити знання у системах автоматизованого проєктування та шансом працевлаштуватися у велику компанію з гарною репутацією. Під час занять я не розчарувався у своєму рішенні, навпаки – стажування дало мені більше, ніж я очікував. Я познайомився з багатьма студентами-однодумцями, кожен з яких має особливий бекграунд та досвід. Ментори були готові ділитися своїми знаннями та надавали вичерпні відповіді на питання, які виникали.

– Чи цікаво було навчатися, наскільки важко?

– Не можу назвати стажування важким, оскільки я був дуже зацікавлений в його успішному завершенні. Водночас воно вимагало значної особистої віддачі та часу. Завдяки бажанню отримати від процесу максимум, жоден із викликів не став для мене перешкодою. Наприклад, у процесі розробки свого проєкту ми досліджували реальні аналоги, а саме технічні рішення, які в них реалізовані. Це був дуже цікавий досвід, оскільки нам довелось поглянути на деталі звичних пристроїв з позиції конструктора, технолога та промислового дизайнера. Правильно імплементувати побачене – складне завдання, проте завдяки допомозі менторів та власним старанням це цілком реально. Так само було і з іншими етапами стажування – від засвоєння основ моделювання до прототипування за допомогою 3D-друку.

– Чи плануєте після закінчення стажування розвиватися в цьому напрямі й надалі? Чи хотіли б пройти ще якісь курси?

– Я успішно завершив стажування та пройшов випробувальний термін в Ajax Systems, тепер працюю на посаді інженера-конструктора. За час роботи в компанії я встиг побачити, що попри однакові посади, мої колеги мають свої індивідуальні навички та уподобання. Хтось глибше працює з друком та обробкою моделей, хтось краще проводить симуляції роботи деталей в спеціалізованому ПЗ, інші розбираються в роботі з металом, оптиці і т.д. Це дуже надихає окрім опанування загальних навичок та вмінь шукати свою нішу в професії. Зараз я намагаюсь взаємодіяти з усіма членами своєї команди, постійно навчаюся у них чогось нового. Мені охоче допомагають та підтримують, підкреслюючи мої помилки та можливості для зростання. Надалі я планую більше заглибитись у сферу симуляцій, інтегруючи їх у свою роботу.

Дмитро Стефанович,
Володимир Школьний

Дата події

Бібліотечка газети «Київський політехнік»

Бібліотечка газети «Київський політехнік» надає читачам доступ до книжкових видань, підготовлених співробітниками редакції та дописувачами газети. Деякі з них вже вийшли друком на папері, інші поки що можна прочитати лише в електронному варіанті. Це книжки з історії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», біографії великих науковців, збірки публікацій газети різних років з різноманітної тематики тощо. Редакція газети планує час від часу поповнювати бібліотечку. Про нові надходження ми повідомлятимемо в газеті та на її Інтернет-сторінках.