У 2024 році відзначається 140-річчя українського жіночого руху. Жіночі громадські організації, активістки та медіа організовують з цієї нагоди інформаційні кампанії, проводять тематичні заходи, впроваджують різноманітні проєкти та ініціативи. Ця кампанія триватиме до грудня 2024 року, адже саме з 8 грудня 1844-го року пов'язують постання українського жіночого руху.
Наш університет також розпочав просвітницько-пізнавальні заходи з нагоди святкування 140-річчя жіночого руху в Україні, звісно, з акцентом на технологіях та наукових досягненнях наших співвітчизниць.
⭐
Факультет соціології і права відкрив сторінки життєвих історій науковиць різних часів, які зробили значний внесок у розвиток нашої країни. Організатори відібрали постаті українських жінок, які створювали умови для формування та розвитку сучасного жіночого руху та популяризували українську науку в світі.
Знайдені у відкритих джерелах фотографії жінок оброблялися штучним інтелектом для оформлення портретної галереї заходу. Для цього було обрано генеративну нейромережу Midjourney. Щоб підкреслити сучасність українського жіночого руху, було обрано стиль "модерн". Проте у процесі обробки портретів виявився певний гендерний аспект: мережевий інтелект штучно "прикрашав" і подекуди навіть "сексуалізував" жіночі образи. Зрештою, зазначає доцент факультету соціології і права Юрій Перга, довелося формувати запити для Midjourney за допомогою іншого штучного інтелекту – чату GPT. Образи жінок у результаті вийшли сучасними, красивими та все ж таки значно "змолодженими".
Постер, що супроводжував анонс заходів, також було згенеровано штучним інтелектом. З багатьох точок зору він вийшов не дуже досконалим. Проте було вирішено не підправляти його "вручну", а залишити яким він є, адже це зафіксований у живій історії етап розвитку штучного інтелекту та певна візуалізація сучасного сприйняття українських жінок у науці.
Місце для проведення акції "Потяг до рівності" – поруч з Державним політехнічним музеєм біля паротягу – було обрано невипадково. Тут слово "потяг" стало символом, адже воно має два значення: поїзд, рух якого неможливий без локомотива, і потяг – настійне прагнення до чогось: для жіночого руху – це нестримне жадання й боротьба за рівність у правах і можливостях з чоловіками. Отож 20 вересня на цій галявині розгорнув своє дійство плейбек-театр "На варті". Це сучасний театр імпровізації, де глядачі розповідають історії зі свого життя, а актори під звуки живої музики грають їх на сцені. Актуальні й для наших сучасниць теми материнства, підтримки та розуміння у сім'ї, були обіграні у творчому інтерактиві. Перформанс захопив колежанок, науковиць і студентство нашого університету. Загалом подія зібрала однодумців різних поколінь. Ми відчули дух єдності й гордості за видатних українок, а учасники змогли поринути в атмосферу боротьби, натхнення і перемог українських жінок у науці та технологіях.
Викладачка кафедри історії Ілона Жовта, яка спеціалізується на жіночій історії та історії жіночої освіти, підготувала та провела цікавий міні лекторій з низкою маловідомих фактів з життя кожної з видатних жінок. Утім основна ідея проєкту полягала в тому, щоб за допомогою експозиції, перформансу та плейбек-театру показати учасникам та учасницям невпинний потяг життя українських науковиць. Жіночого життя. Повного, насиченого людського життя, у якому тісно переплітаються сімейні клопоти, народження та виховання дітей; турбота про інших поєднується із творчістю та красою, зі здобутками та звершеннями у науці та активною громадянською позицією. Тому між портретами були закріплені і свого роду "символи" такого життя у вигляді побутових дрібничок, дитячих речей, іграшок, посуду. А відкривав галерею портрет видатної діячки українського жіночого руху і професорки педагогіки Софії Русової. Серед інших було і фото Ніни Вірченко – справжньої української патріотки, видатної вітчизняної математикині, професорки нашого університету
У кінці ж галереї розміщувалася порожня рамка і кожен охочий міг чи могла дати імпровізоване інтерв'ю, в якому вони ділилися власним баченням жіночого руху та розвитку української науки, розповідали про свої здобутки, плани та мрії. Тож "Потяг до рівності" успішно завершив свою подорож історією українського жіночого руху і вирушає у майбутнє...