"Київський політехнік" уже публікував матеріали про недовгий, але надзвичайно плідний для розвитку української мови і, водночас, трагічний період радянської українізації 1920-х – початку 1930-х років, і про те, як вона проходила в КПІ (див. публікації у №5 за 2016 р. та у № 27-28 за 2023 р.). Матеріальних свідоцтв тієї кампанії – книжок, журналів, газет тощо – залишилося не дуже багато: частину видань свого часу було вилучено з бібліотек як "націоналістичні" й знищено, частину – з міркувань власної безпеки (адже їхніх авторів чи перекладачів було репресовано) спалили власники приватних бібліотек, ще якісь загубилися під час воєн і всіляких історичних катаклізмів. Отож кожний з документів, який зберігся, є неабиякою цінністю. У Науково-технічній бібліотеці університету також є такі видання. Про них ця розповідь.
🗟
Фонди Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського формувалися протягом багатьох десятиліть. В залежності від історичного періоду, цей процес тривав жвавіше чи повільніше. Література, що надходила до бібліотеки в різні роки, може бути цікавим предметом для дослідження. Цим займаються фахівці відділу рідкісних і цінних документів, і поступово відкриваються невідомі або непомічені раніше факти.
У бібліотеці зберігся і певний масив документів 20–30-х рр. ХХ ст. Нещодавно розпочалася робота з його виділення в окрему колекцію. Таких книжкових видань налічується близько 650 примірників – невелика, насправді, кількість, бо протягом тих двох десятиліть спеціально створені державні та відомчі профільні видавництва видавали досить багато технічної літератури українською мовою. У 20-х роках активно створювалася україномовна науково-технічна термінологія, складалися й видавалися словники, навчальні та практичні посібники, перекладалися українською мовою наукові трактати видатних вчених.
Найстаріші книги цього періоду, що є в бібліотеці, надруковано в 1923-1924 рр. Вони мають сосунок до Української господарської академії в чеському місті Подєбради. Заклад, заснований 1922 р. українськими емігрантами, являв собою вищу технічну школу з чотирирічним курсом навчання і з трьома факультетами: агрономічно-лісовим, інженерним і економіко-кооперативним. Академія діяла до 1935 року. Ми маємо три видання: "Хімічна технологія продуктів сільського господарства" Л. Фролова, 1923 р., "Аналітична хімія: якісний аналіз" С. Комарецького, 1924 р. та "Міцність металів: курс високих технічних шкіл" С. Риндика, 1924 р. Усе це навчальні посібники для майбутніх інженерів.
Також 1924 роком датується книга видатного вітчизняного математика і викладача КПІ Михайла Кравчука "Про квадратні форми та лінійні перетворення", надрукована у видавництві Української академії наук. Це дисертаційна робота вченого на здобуття докторського ступня, яку він захистив 14 грудня 1924 р.
Загалом, на сьогодні знайдено 76 україномовних видань професорів і викладачів КПІ, виданих протягом 1924-1939 рр. Назвемо деякі: навчальні посібники, також 1924 року видання, завідувача кафедри парових котлів КПІ у 1928-1930 рр. Трохима Усенка "Проба парових котлів" (Київ, 1924 р., на титульному листі дарчий напис: "В кабінет теплосилових установок від автора 1/24 р.") та "Як треба палити у паровиках: підручна книга" (Київ, Цукротрест, 1924 р.); книга видатного вченого-хіміка Л.В. Писаржевського "Вступ до хімії: на основі структури атому та електронно-йонної структури молекул: підручник для хімічних і біологічних факультетів та відділів вузів" (Харків, 1926 р., Держвидав України); практичний посібник професора фізики КПІ Г.Г. Де Метца "Радіоактивність та будова матерії: порадник для викладачів фізики масових шкіл" (Київ, 1931 р., Держтехвидав). І ще багато інших видань – написаних українською мовою або перекладених на українську.
Окрему частину складають україномовні літографовані видання – 20 примірників 1923-1938 рр., у вихідних даних яких найчастіше бачимо різні підрозділи Київського політехнічного: друкарня Київського політехнічного інституту, Київська науково-дослідна кафедра теплотехніки та Київське енергобюро, Каса взаємодопомоги студентів КПІ, а також – Механічний гурток Київського Машинобудівного інституту, Енергогурток Київського енергетичного інституту та Київський Індустріальний інститут.
Отже, якою саме за тематикою є україномовна література, що зберігається в КПІ? Переважна більшість – навчальні і практичні посібники, курси лекцій, довідники, керівництва до користування різною технікою. Є також окремі відбитки журнальних статей, збірки наукових праць, монографії, переклади з французької, німецької та англійської мов наукових праць і навчальних посібників.
Цікаво, що навчальна література, яка надходила в бібліотеку в ці роки, призначена не лише для вищої школи, а й для середньої, для так званих "рабфаків", для працівників конкретних галузей промисловості. Пам'ятаємо, що в період активної українізації (1920-х початку 1930-х років), до навчання стали різні верстви населення: селяни і представники різних шарів містян. І більшість з них не мала не тільки технічної, а й взагалі середньої освіти. Тому навчальна література різного рівня користувалась великим попитом. Ось декілька прикладів: О. Білокурський "Керамічна технологія для кустарно-промислових шкіл та учбових майстерень" (Харків, 1928 р., Держвидав України); Д.С. Катков "Досліджування та використання металообробних верстатів: практичний підручник" (Харків, 1929 р., Держвидав України); К.І. Дебу "Ковальська справа: струмент та основні способи ковальської справи, потрібні кустареві; відомості з слюсарства" (Харків, 1930 р., Держвидав України); І.Ф.Богданов "На машинобудівельному заводі" (серія "Робітна бібліотека учня", Харків, 1932 р., "Радянська школа"); П.В. Кучугуренко "Технологія дерева: посібник для технікумів та ФЗУ" (Харків, 1933 р., Будвидав).
Але, все ж таки, більшість навчальних посібників, призначалися для вищих технічних закладів, які готували фахівців для різних галузей промисловості – будівельників, металургів, хіміків-технологів, електриків, машинобудівників і багато інших. Серед авторів цих видань – імена відомих вчених: "Збірник задач з опору матеріалів: посібник для індустріальних вузів" (переклад з російської, 1929 р., Одеса, Держвидав України) С.П. Тимошенка – вченого зі світовим ім'ям, основоположника теорії міцності матеріалів, теорії пружності і коливань, професора КПІ; "Елементарний курс інтегрування диференціальних рівнянь" (1930 р., Харків, Держвидав України) Дмитра Матвійовича Синцова (1867-1946) – доктора математики, професора Харківського університету, академіка АН УРСР; "Гідравліка: підручник для інженерно-меліоративних інститутів" (1933 р., Київ, Держсільгоспвидав) Георгія Йосиповича Сухомела (1888-1966) – вченого-гідравліка, академіка АН УРСР, випускника і професора КПІ. Звичайно, є у фонді і книги забутих тепер авторів, які можуть стати унікальним матеріалом для дослідників вітчизняної історії науки і техніки.
У 1935 р. в Інституті було створено кафедру зварювального виробництв. І саме в ці роки з'являється все більше літератури з питань зварювання: "Електрозварювання вольтовим лучом" (Харків, 1932 р., Техвидав), автор І.С. Дмитрієв; "Електричне зварювання" (Харків, 1932 р., Техвидав) П. Шимпке та Г. Горна; робота Євгена Оскаровича Патона "Мостові опорні частини звареного типу" (Київ, 1932 р., Всеукр. Академія наук, Електрозварний комітет); "Автомат для дугового зварювання, принцип роботи, будова та обслужування" (Київ, 1935 р., Інститут електрозварювання) П. Буштедта та інші.
Значна частка видань – переклади з іноземних мов. У такий спосіб задовольнялася потреба в сучасній професійній науково-технічній літературі. Автори перекладів – вітчизняні фахівці, викладачі навчальних закладів. Інколи на українську мову перекладались вже російськомовні переклади з німецької, англійської мови. Ось декілька прикладів перекладених українською видань: Олександр Сміт "Лабораторні вправи до курсу загальної хімії", переклад з англійської Стефана Зенкевича (Харків, 1930 р., Держвидав України); Еберхард Цшіммер "Хімія скляного виробництва", переклад з німецької З.І. Перкаля (Харків, 1928 р., Держвидав України); В. Бедгер, професор хімічної технології Університету в Мічигані "Хемічна технологія неорганічних речовин", переклад з англійської В.С. Фінкельштейна, професора хімічної технології Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту (Дніпропетровськ, 1931 р., ДВОУ Технічне видавництво).
У колекції україномовних книг зустрічаються і науково-популярні видання, що є абсолютно зрозумілим. Необхідність швидко і просто ознайомити читачів з основами різних наукових дисциплін або просто дати про них уявлення стало поштовхом для видання такої літератури. Наприклад: "У світлі атомів і молекул" В. Брегга, лауреата Нобелівської премії 1915 р., в перекладі А.В. Желіковського (Харків, 1932 р., ОНТВУ, Техно-теоретичне видавництво) або "Історія свічки" відомого вченого-фізика Майкла Фарадея (Одеса, 1932 р.); "Цікава хімія: спроби і розваги з галузі хімії" В. Рюміна, переклад з російської (Харків, 1932 р.).
Ми згадали тільки декілька видань з досить великого об'єму літератури 20-30-х років минулого століття. Правду кажучи, навіть простий перегляд бібліографічних записів є справою неймовірно захопливою. За кожним рядком – історія окремої людини й усієї країни. Ще цікавіше гортати сторінки таких видань. Нерідко зустрічаються власницькі і дарчі написи, штампи і печатки різних організацій, яким колись належала книга. Також про далекі 20-30-ті роки можуть багато розповісти й папір видань, палітурки та обкладинки. Для більшості з нас досвід знайомства з такою літературою додає яскравих фарб до розповідей, якими зазвичай діляться люди старших поколінь з молодшими, і які зберігаються в родинних літописах…
Фізично книги доступні в залі 3.5 Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка та представлені в електронному каталозі – в колекції "Рідкісні видання" – розділ "Колекція україномовних технічних видань 1920-30-х рр.".