Фонди Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Г.І. Денисенка поповнюються не лише завдяки придбанню книжок та передплаті періодичних видань. Одним із важливих джерел є видання, які дарували і дарують книгозбірні автори. Серед них є справжні раритети, зокрема праці відомих учених, які навчалися, працювали або співпрацювали з Київською політехнікою в різні часи. 20 січня 2022 року до них долучилися ще й книги, які передав у дар університетській бібліотеці один з найавторитетніших фахівців вітчизняної ракетно-космічної галузі, керівник підготовки першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка "Місія STS-87", беззмінний заступник чотирьох генеральних директорів Національного космічного агентства України, радник п'ятьох його голів, голова Громадської ради при Агентстві, перший віцепрезидент Аерокосмічного товариства України Едуард Іванович Кузнєцов.
Два видання. Обидва, звісно, присвячено ракетно-космічній галузі України. Обидва відкриють читачеві маловідомі, а найчастіше і зовсім невідомі сторінки космічної історії нашої держави. Одне – суто наукова монографія "Історія ракетно-космічної науки і техніки України" під редакцією першого віцепрезидента НАН академіка Володимира Горбуліна, підготовлена Інститутом досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва Національної академії наук України. У ній Едуард Кузнєцов підготував розділ про роботу і здобутки вітчизняної космічної галузі часів незалежної України. Едуард Кузнецов автор і другої книги, яку він подарував КПІ, – "Тридцять років на орбіті. 1992 – 2022", яка написана в науково-популярній формі.
У колективній монографії з історії українського космосу, як зазначено в анотації, докладно "висвітлено основні результати, отримані нашими ракетниками: чотири покоління бойових ракет і ракетних комплексів, ракети-носії для запуску космічних апаратів та самі космічні апарати. Вперше у науковий облік запроваджено чимало імен і фактів, архівних документів, матеріалів і постанов Уряду… У разі необхідності до розгляду долучався історичний світовий контекст".
Книга "Тридцять років на орбіті…" – це розповідь навіть не свідка, а безпосереднього учасника переважної більшості подій, що відбувалися в ракетно-космічній галузі незалежної України, й одного з організаторів втілення у життя практично всіх значних її проєктів. Її видано до 30-річчя Державного космічного агентства України, яке забезпечує реалізацію державної політики в галузі космічної діяльності.
Ці два видання, безумовно, стануть найбільш авторитетними джерелами узагальнених знань і відомостей про українську ракетно-космічну сферу. Разом вони утворюють справжню енциклопедію цієї вітчизняної галузі, нехай і складену не за алфавітним принципом, але від того не менш цікаву. І без звернення або посилання на них відтепер неможливою буде жодна серйозна розмова про історію та потенціал "українського космосу".
Сьогодні правдива інформація про це є особливо важливою, бо російська пропаганда наполегливо нав'язує світові фейки про неспроможність українських науковців, інженерів і, загалом, промисловості ефективно займатися космічними проблемами і розробляти космічні технології. Хоч як прикро, але подібні тези без будь-яких доказів можна почути і від деяких наших самозваних "експертів", які час від часу з'являються невідь звідки. Наведені ж у виданнях факти спростовують більшість з їхніх балачок і писань, адже тут всі дані вивірено до останнього слова.
"За 30 років, яким присвячено книгу "Тридцять років на орбіті…", Україна здійснила 132 пуски з 6 космодромів світу і вивела на орбіту понад 300 космічних апаратів з 40 країн!, – розповів у бесіді з директоркою НТБ Оксаною Бруй і журналістами під час передачі книжок Едуард Кузнєцов. – Це досягнення не лише ДКАО, але й підприємств нашої галузі. У книзі все це зазначено".
І дійсно, одна з таблиць додатків до видання так і називається – "Пуски з космодромів світу ракет-носіїв українського розроблення та виробництва в період незалежності України". У ній – статистика пусків усіх українських носіїв – від "Циклона-2" до "Зеніту – 3SLБ". Так само ретельно підібрано й інформацію щодо космічних апаратів української розробки і виготовлення, які було виведено на навколоземні орбіти, і, ясна річ, про розробників і виробників самих цих апаратів та їхніх систем і підсистем, а також про творців наземної космічної інфраструктури.
Під час спілкування Едуард Кузнєцов згадував і про участь України у міжнародному проєкті "Морський старт", у спільному зі США проєкті "Antares" (у ньому головна конструкція першого ступеня, що виводить ракету на орбіту, розроблена КБ "Південне" та виготовлена на "Південмаші"), в європейському проєкті "Вега" (в його межах українські розробники і виробники створили рідинний ракетний двигун четвертого ступеня ракети-носія) та інших – докладніше про це також можна прочитати в його книзі. Так само, як і про можливості подальшого використання українських космічних технологій для потреб національної економіки.
Тож обидва видання мають неабияку цінність, особливо для фахівців, які досліджують історію техніки і, зокрема, ракетно-космічної галузі. А також, звісно, для студентів-політехніків. Шкода лише, що видано їх дуже невеличкими накладами і продаватися вони не будуть. Тим важливіше, що тепер вони є і в Науково-технічній бібліотеці КПІ. А для того, щоб більше потенційних читачів дізналися про них, з автором досягнуто попередньої домовленості про організацію зустрічей зі студентами профільних спеціальностей КПІ та школярами-членами Малої академії наук України.