Створення моделі гравітаційного поля Землі за даними, отримуваними в режимі реального часу від групи обладнаних надчутливими гравіметрами супутників, – відтепер не фантастика. В усякому разі, сьогодні вже зрозуміло, як це можна зробити. Тож питання полягає лише в практичному втіленні такої ідеї у життя. І можна сподіватися, що ближчими роками це буде зроблено. Запорукою є проєкт, який спільно реалізовуватимуть КПІ ім. Ігоря Сікорського, компанія SRL "Gravisat" (Італійська Республіка) та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Сінко". Меморандум про співпрацю в цьому напрямі підписали 16 листопада ректор університету академік НАН України Михайло Згуровський, директор компанії SRL "Gravisat" Сергій Матвієнко та директор "Сінко" Сергій Мальований.
Відстеження змін у гравітаційному полі в режимі реального часу, чи радше, фіксація його аномалій за даними про зміни значень прискорення вільного падіння в різних точках Земної кулі, може використовуватися для прогнозування сейсмоактивності. На думку науковців, зміни величини g можуть бути її передвісниками, причому достовірнішими, ніж ті, які нині використовуються в геофізиці для прогнозування землетрусів. Також інформацію про відхилення значень прискорення вільного падіння від стандартних для певної широти місцевості можна використовувати при пошуках корисних копалин та для інших цілей.
"Ми організували спільну структуру зі створення космічної системи "Гравісат", де КПІ відповідає за створення космічної платформи, "Сінко" – за її корисне навантаження, тобто гравіметр, а головним її замовником є компанія "Гравісат", – розповів Сергій Матвієнко. – Під час наших наземних випробувань ми побачили, що сейсмоактивність, пов'язана з переміщенням тектонічних плит, призводить до змін значення прискорення вільного падіння… і за допомогою спеціально розробленого гравіметра ми можемо це зафіксувати. Наша статистика демонструє, що такі зміни відбуваються за добу до землетрусу, тож ми вважаємо, що можемо вийти на розв'язання цієї глобальної проблеми (прогнозування землетрусів – авт.), яка ще не вирішена в світі". За його словами, для того щоб забезпечити моніторинг стану гравітаційного поля всієї Землі, слід використовувати не один супутник у форматі Cubesat, а глобальну систему з 18 наносупутників, яка матиме змогу не лише вимірювати прискорення вільного падіння в різних точках нашої планети, але й передавати цю інформацію в реальному часі користувачам. Звісно, вільний доступ до неї матиме і КПІ як один із її розробників.
Перед підписанням документа учасники проєкту обговорили низку організаційних і технічних питань його реалізації. Зокрема, мова йшла й про часові рамки підготовки першого зразка: планується виготовити його і провести наземні випробування швидше, ніж за рік, після чого вирішуватиметься питання виведення першого апарата на орбіту. Базовою організацією в реалізації проєкту визначено університетське ОКБ "Шторм".
"КПІ має значні напрацювання для створення платформи для забезпечення вимірювання і роботи наукового обладнання на орбіті, тобто супутника та його систем. Це такі критичні системи, як стабілізація, навігація, швидкісна передача даних, системи орієнтації, системи для підтримання і забезпечення енергетичних потужностей для наукової апаратури, – пояснив участь КПІ у цьому проєкті директор ОКБ Олексій Кратко. – КПІ в цьому плані має дуже значний потенціал фахівців, отож, звичайно, складання та налагодження інженерної моделі супутника і решти супутників всієї системи, а також проведення їхніх випробувань, що є дуже важливим, може проводитися на нашій базі".
Що ж до корисного навантаження, тобто гравіметра, то й тут пропонується принципово нова розробка. Точність нового датчика, впевнений радник директора науково-виробничого підприємства "Сінко" Валентин Хитровський, дозволятиме "ловити" наймікроскопічніші відхилення величини прискорення вільного падіння від її стандартного значення для даної точки земної поверхні.
Отож здійснення проєкту важливе не тільки для України, але й для усього світу.
Київська політехніка, SRL «Gravisat» і Науково-виробниче підприємство «Сінко» підписали меморандум про взаєморозуміння.
Планується створення космічної системи «Гравісат», яка досліджуватиме природу землетрусів.