Усе почалося з учнівського реферату на тему "Польські літератори про Україну". Племінник одного зі співробітників "Київського політехніка" поставився до його підготовки відповідально, але невдовзі просто-таки загруз у матеріалі. Довелося дядькові звертатися по консультацію до співробітників Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка КПІ. Трохи згодом почалася робота над оглядом антології "Листи з України", до якої ввійшли оригінали і переклади польською текстів 50 сучасних українських поетів. І в цьому випадку важко було обійтися без кваліфікованих порад фахівців бібліотеки. Виявилося, що вони чудово обізнані в польській тематиці. І, як розповіла вчений секретар НТБ Світлана Барабаш, не в останню чергу завдяки співпраці з працівниками бібліотек польських технічних університетів у галузі теоретико-методологічних аспектів стратегічного управління бібліотечною справою та вивчення його практичного застосування. Варто додати, що давнє партнерство співробітників бібліотеки КПІ з колегами з Варшави, Познані, Торуня набуло останнім часом нових граней. Мова, насамперед, про інформаційно-технічне забезпечення та оцифрування книжкових скарбів з метою надання якнайширшого доступу до них для дослідників з одночасним збереженням оригіналів пам'яток.
Отож на прохання "Київського політехніка" Світлана Барабаш розповіла про наукову роботу та дослідження у бібліотечній справі, а також про досвід польських технічних бібліотек, використання якого дозволяє вдосконалювати роботу українських книгосховищ, докладніше.
– Світлано Іванівно, у попередніх публікаціях нашої газети ви вже згадували про бібліотеку Варшавського університету. На чому в її роботі слід було зробити наголос?
– Головна університетська бібліотека Польщі зробила акцент на створенні комфортних умов для наукової роботи та досліджень. Ваша газета вже писала про історію створення бібліотеки, визначний архітектурний дизайн та використання корисної площі у цьому книгосховищі.
Наші попередні візити до двох книгосховищ найбільших варшавських вишів – Варшавської політехніки та Варшавського університету – завжди були корисними для дослідників з КПІ з багатьох причин. Бібліотеки вишів в усьому світі представляють основну цінність як наукові, культурні та інтелектуальні центри університетських кампусів. Вони є просторами, де народжуються ідеї. Університетські бібліотеки не лише зберігають наукові доробки – вони дають можливість для їх подальшого життя та розвитку. Тому особливі умови в них, оригінальні архітектурні та інноваційні технічні рішення є для користувачів надважливими. Запозичувати такий досвід необхідно, це дає імпульс для розвитку вітчизняних університетських бібліотек, з якими науковці КПІ плідно співпрацюють.
– Цікаво. Відомо, що у Польщі існує Федерація цифрових бібліотек (FBC). Розкажіть, будь ласка, про це докладніше.
– Цифрові бібліотеки – це наступний етап створення мережі електронних бібліотек та репозитаріїв у Польщі. Назва сервісу відображає його характер – ця послуга являє собою набір провідних мережевих послуг на базі цифрових ресурсів, наявних у польських електронних бібліотеках та репозитаріях, які працюють у мережі Pionier. Ці ресурси створені в таких наукових установах, як університети, бібліотеки, архіви, музеї та дослідницькі центри. FBC підтримується Познанським суперкомп'ютерно-мережевим центром.
– Будь ласка, розкажіть про це докладніше.
– Розвиток ринкових відносин, конкуренція за інвестиції в науку, освіту і культуру, загострення соціальних та екологічних проблем вимагає швидкого реагування на зовнішні та внутрішні зміни. Одним із дієвих інструментів такого реагування є методи стратегічного управління, які можуть застосовувати бібліотеки різних типів. Результати впровадження бізнес-процесів стратегічного управління в бібліотечну діяльність мають цілком практичну і вимірювальну користь, вони приводять до поліпшення якості та ефективності бібліотечних продуктів і послуг. Їхнє поширення, обмін досвідом та подальший розвиток потребують діалогу фахівців, що успішно реалізовується в межах тематичних науково-практичних заходів.
На що ми звертаємо увагу сьогодні? Передусім на стратегічне управління: сучасні підходи та інструменти; візія, цінності та місія сучасної бібліотеки; визначення меж діяльності бібліотеки, клієнти та ціннісна пропозиція бібліотеки; розроблення та реалізація стратегії розвитку бібліотеки; моніторинг та оцінювання реалізації стратегії бібліотеки; статистика та оцінювання ефективності діяльності бібліотеки; компетентності бібліотекарів зі стратегічного управління; підтримка досліджень як стратегічний пріоритет наукової бібліотеки; бібліотека в реалізації визначених ООН Цілей сталого розвитку.
– Світлано Іванівно, які ще проєкти створено у вашій бібліотеці завдяки співробітництву з польськими колегами?
– У 2017 році бібліотекарі Київської політехніки переймали у колег з Варшавського політехнічного університету досвід організації зведеного бібліотечного каталогу. Його особливістю є функціонування в якості єдиної точки доступу до всіх інформаційних ресурсів бібліотеки. А бібліотека КПІ постійно працює над удосконаленням зведеного електронного каталогу, що є запорукою доступу до світових інформаційних ресурсів.
У 2018 році наукова бібліотека Познанського політехнічного університету допомогла нашим фахівцям ознайомитися з прикладами облаштування інклюзивного бібліотечного простору та надання послуг студентам з інвалідністю. Побачене під час візиту стало своєрідним орієнтиром у питаннях забезпечення доступності в бібліотеці Київської політехніки.
У бібліотеці Університету Миколая Коперника в Торуні бібліотекарі з КПІ ім. Ігоря Сікорського детально вивчили напрями роботи та процеси надання послуг, способи організації бібліотечного простору. Значну увагу було приділено вивченню досвіду функціонування відділу спеціальних колекцій – напрацювання польських колег стали у пригоді відділу рідкісних і цінних документів нашої НТБ. Зокрема, в електронному каталозі було створено віртуальну колекцію "Документи соціального життя КПІ ім. Ігоря Сікорського".
Ще одним важливим аспектом вивчення стала послуга предметних бібліотекарів, тобто, тематичне професійне консультування з відповідного напряму. Досвід її надання досліджувався на прикладі бібліотек двох навчальних закладів: Університету Миколая Коперника в Торуні та Варшавської політехніки. Завдяки цьому в бібліотеці КПІ почалася розробка концепції сервісу "Предметний бібліотекар" і було сформовано групу фахівців, які надають тематичні консультації у межах цієї послуги. Співпраця триває, це необхідно для розвитку бібліотеки та її сервісів, що в підсумку точно має стати джерелом творчого натхнення для учнів, студентів, викладачів, науковців і дослідників, які приходять до НТБ ім. Г.І. Денисенка.