Гуманітарний штаб КПІ ім. Ігоря Сікорського було створено на базі департаменту навчально-виховної роботи 25 лютого 2022 року – на другий день широкомасштабного російського вторгнення в Україну. У ці складні часи він об'єднав небайдужих співробітників і студентів задля постачання всього необхідного спільноті, що забезпечувала життєдіяльність університету та людей в укриттях, з метою сприяння функціонуванню університету, а також для різноманітної допомоги всім, хто цього потребує. Проректор з навчально-виховної роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського Наталія Семінська люб'язно відповіла на запитання щодо роботи створеної команди волонтерів штабу.
– Наталіє Валеріївно, ви з перших днів всебічно займаєтесь організацією гуманітарної допомоги. Чим довелося опікуватися?
– Хотілося би зазначити, що забезпеченням продуктами харчування, предметами першої необхідності, ліками, наданням гуманітарної допомоги студентам, співробітникам і мешканцям району, які з початку воєнного стану залишалися в укриттях, сприянням підтримці життєдіяльності університету вдалося успішно займатися завдяки дієвому співробітництву з колегами.
Співробітники департаменту безпеки з першого ж дня війни виконували не лише свої службові обов'язки, але й стежили за належним функціонуванням інженерних мереж у навчальних корпусах. Співробітники студентської соціальної служби, утворивши спільноту з колегами з інших університетів міста, безперервно забезпечували психологічну підтримку, адже кількість людей, які потребували допомоги та розради в цій скрутній ситуації, зросла у рази. Слід відзначити і роботу Київської міської студентської поліклініки, лікарі і персонал якої навіть у найскладніші дні надавали медичну допомогу тим, хто її потребував.
Частина допоміжного і адміністративного персоналу не мали змоги виходити на роботу через евакуацію або заблокованість у місцях проживання внаслідок бойових дій. І тут неможливо не захопитися згуртованістю студентів, їх здатністю до функціональної взаємодії. Значною мірою саме завдяки їм вдалося забезпечити функціональність гуртожитків, жодний з яких не закрився ні на день, а також дотримання порядку і безпеки в укриттях.
Окремої уваги до себе потребували й десятки іноземних студентів з різних країн. Їхня евакуація з Києва проводилася протягом місяця. Забезпечити їм підтримку в цей час допомагали співробітники Центру міжнародної освіти.
Наша праця була б неможливою, якби не функціонував Фонд підтримки КПІ ім. Ігоря Сікорського. За рахунок його коштів зроблено чимало добрих справ. І це не лише формування пакетів з їжею для тих, хто перебуває в укриттях, пайків для співробітників, які працюють майже цілодобово, та забезпечення ліками. Йдеться і про організацію зручних місць перебування у бомбосховищах. Потрібні були обігрівачі, мультиварки, чайники, посуд, господарчі товари та багато іншого. Вагому допомогу надав факультет менеджменту та маркетингу, колектив якого самоорганізувався та створив свій Фонд підтримки.
– Зрозуміло. А як налагоджувалося життя в непростих умовах?
– Підприємницький талант викладачів факультету менеджменту та маркетингу завдяки вирішенню завдань логістики допоміг забезпечити налагодження системи управління постачанням продуктами вже на початку функціонування нашої спільноти. Згодом відгукнулися колеги з Львівського національного університету імені Івана Франка. Продукцію власних виробництв надавали ТОВ "Молочна компанія "Галичина", ТМ "Олейна", ТОВ "Деражнянський молочний завод", кафе-пекарня "Хлібний". Завдяки їм наш, як кажуть, споживчий кошик постійно наповнювався. Радо зустріли ми й велику вантажівку з міста Крижопіль, вщерть наповнену овочами та м'ясними консервами. Уся надана гуманітарна допомога, а також закуплені харчові продукти, медикаменти, засоби особистої гігієни, ліки були посортовані і розподілені.
Пошуки потрібного асортименту продукції в Києві й доставка необхідного з торговельних мереж, аптек до нашого гуманітарного штабу – це не весь спектр корисних справ у нашій щоденній діяльності. Між іншим, на запит колег з Чернігівського та Харківського політехнічних університетів ми відправили їм гуманітарну допомогу та необхідні вантажі.
Ясна річ, знадобилися і кухарські таланти. Бо дружню команду волонтерів, вахтерів, електриків, механіків, які працювали без вихідних, майже цілодобово, коли ворог був на підступах до Києва, потрібно було годувати. Тож за підтримки Центру студентського харчування ми зі студентами готували різні страви та забезпечували безоплатне харчування. Дуже дякую студентам-волонтерам з 5-го і 4-го гуртожитків. Їхня допомога була дуже ефективною.
Після визволення пристоличного регіону від російських загарбників ми передали гуманітарну допомогу для жителів міст Буча, Ірпінь, Бородянка. Продовжуємо робити це й для мешканців інших міст, які постраждали від окупації.
Важливою складовою нашої роботи, до якої активно долучилося студмістечко, стало розміщення родин студентів і співробітників, які внаслідок окупації були вимушені залишити місця проживання або через ворожі обстріли втратили житло. Вдалося оптимізувати житловий фонд у гуртожитках і задовольнити всі звернення, підтримавши таким чином людей, які обрали наш університет, та їхні родини.
– Цікаво було б почути про забезпечення підтримки академічної спільноти університету.
– Так, це дуже важливий напрям нашої роботи. Силами співробітників департаменту навчально-виховної роботи було впроваджено алгоритми прикріплення здобувачів вищої освіти до закладів вищої освіти з можливістю подальшого визнання університетом результатів навчання, збільшено кількість партнерських програм із закордонними вишами, розширено можливості академічної мобільності для студентів, аспірантів і науково-педагогічних працівників. Забезпечено інформування через канал ДНВР всіх зацікавлених осіб про особливості роботи університету і проведення освітнього процесу. Також забезпечено цілодобову інформаційну підтримку за допомогою профільного чат-боту. Крім того, розширено можливості і забезпечено процес отримання документів про освіту, щодо військового обліку та інших видів документів. Забезпечено виплати соціальних стипендій для підтримки найуразливіших категорій здобувачів вищої освіти. Всього і не перелічити…
– Наталіє Валеріївно, хоча життя у Києві відновлюється і безпосередньої небезпеки захоплення столиці нині не існує, загроза ракетних обстрілів у Києві зросла. Що порадите?
– Враховуючи останні події, можна сказати, що загроза ракетних обстрілів, дійсно, зросла. Обстріли житлових будинків у центральних районах столиці є тому підтвердженням. Тому прошу студентів, жінок з маленькими дітьми та людей похилого віку поки не повертатися до міста.
Користуючись нагодою, хочу висловити щиру подяку від себе та колективу департаменту навчально-виховної роботи багатьом співробітникам університету за посильну допомогу нашому Гуманітарному штабу. Серед них – співробітники департаменту безпеки, Центру студентського харчування, студентські організації, фахівці з НН ММІ, ФММ, НН ІМЗ, НН IEE, РТФ, ННЦ ІМЯО, ДМС, ЦСХ. Чимало зроблено. Чимало ще належить зробити. Будемо оптимістами: наш університет живе і житиме попри всі випробування.