Блаженнійший Митрополит Епіфаній: "Ані потужна зброя, ані незламний дух одне без одного, поодинці, не здатні самі привести до перемоги – до успіху веде лише поєднання цих двох факторів"
Надання на початку січня 2019 року Православній церкві України Томосу про автокефалію стало однією з найважливіших для нашої держави подій другого десятиліття нового тисячоліття. Російська православна церква, що в останні роки фактично перетворилася на філіал фсб та адміністрації президента рф, втратила юрисдикцію над канонічною територією України. Першим наслідком цього було стрімке зменшення її впливу на українських громадян, тобто автокефалія українського православ'я відіграла роль важливого чинника зміцнення національної безпеки в її гуманітарному вимірі. А Предстоятель ПЦУ Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній став однією з найшановніших і найвпливовіших постатей не лише в українському релігійному середовищі, але й серед українського політикуму та громадських діячів. Він став одним із тих, кого називають моральними авторитетами нації. Отож його зустрічі й спілкування не лише з вірянами, але й з представниками різних верств українського суспільства завжди є важливими і цікавими як для них, так і для кліриків ПЦУ.
23 липня Блаженнійший Митрополит Епіфаній відвідав і КПІ ім. Ігоря Сікорського. Метою його візиту було відзначення восьмої річниці освячення університетського храму в ім'я Святителя Миколая Чудотворця.
Нагадаємо: храм Святителя Миколая Чудотворця було збудовано 2014 року коштом меценатів. Так університет повернувся до своєї давньої традиції, адже від самого початку його існування на території була церква, яку зруйнували більшовики в 1935 році. Отож новозбудований храм став символом відмови від агресивного атеїзму радянщини, коли одна частина суспільства силою нав'язувала свої погляди іншій. Доволі швидко храм Святителя Миколая Чудотворця став важливою частиною життя багатьох київських політехніків: тут звершують богослужіння, тут проводять вінчання, тут хрестять новонароджених і тут відспівують героїв, які віддали своє життя у війні проти рашистської агресії. Понад те, на головному фасаді церковної будівлі встановлено пам'ятну дошку з іменами десяти політехніків, які загинули за незалежність України. А ще на території храму встановлено два пам'ятники: Героям Небесної Сотні й студентам-політехнікам, які загинули під час Революції Гідності та у боях на сході України.
Блаженнійший Митрополит Епіфаній відправив молебень і подарував храму унікальну ікону Покрови Пресвятої Богородиці, написану на переданому з фронту ящику з-під набоїв. А затим біля пам'ятників київським політехнікам, які віддали своє життя за волю та незалежність України, владика звершив панахиду за полеглими героями та вручив медалі ПЦУ "За жертовність і любов до України" (на фото) співробітникам і викладачам університету – захисникам Батьківщини. Десятеро з них були удостоєні нагород посмертно...
Друга частина візиту Митрополита Епіфанія почалася з огляду Алеї видатних вчених, життя і діяльність яких були пов'язані з КПІ, та експозиції Державного політехнічного музею імені Бориса Патона. А потім в залі Адміністративної ради КПІ відбулася зустріч з представниками університетської спільноти.
"Візит до КПІ Предстоятеля помісної Православної церкви України Блаженнійшого Митрополита Київського і Всієї України Епіфанія є для університету, без перебільшення, визначною подією. Бо нам дуже важливо звірити ціннісні орієнтири, – сказав, відкриваючи її, ректор університету Михайло Згуровський. – І спілкування з Блаженнішим Епіфанієм і святими отцями є для нас у цьому плані надзвичайно важливим".
Саме моральним цінностям і їхній ролі в житті кожного громадянина – особливо в період війни, і надто в діяльності інженерів та науковців – було присвячено початок бесіди.
"Згадаймо порівняно недавні часи, коли панував державний атеїзм і наука та штучна релігія протиставлялися одне одному. Та й тепер ми бачимо, що у світі такі погляди мають значне поширення. Одним із явних наслідків такого протиставлення є уневажнення, винесення морального вибору в праці вченого, дослідника або конструктора "за дужки": є потреба, є завдання щось розробити, і це ніби все виправдовує. В такій картині світу моральна складова знецінюється, сприймається як необов'язкова і маловажлива, – наголосив Блаженнійший Митрополит Епіфаній, виступаючи перед учасниками засідання. – Але російська агресія проти України, щоденні страждання нашого народу від цієї війни та її наслідків знову порушують питання моральної відповідальності людини. Кожну ракету, кожний літак, кожну артилерійську систему, які несуть смерть українцям, хтось винайшов, сконструював і виготовив. І цей факт породжує питання, якою ж є духовна відповідальність вченого, винахідника, конструктора за плоди їхньої праці, якщо ці плоди служать тоталітарному режимові…" Тож він нагадав, що, хоча й нікому не дано всеосяжно передбачити наслідки кожної своєї дії, однак у владі людини є, щонайменше, дві речі: можливість розвивати здатність до морального оцінювання своєї діяльності, й просити у Бога, щоб висліди зробленого ніколи не були оберненими на користь зла.
Він також поділився міркуваннями про глибокий і нерозривний зв'язок між духовною та матеріальною сторонами людського буття: "Науково-технічний прогрес дає в руки наших захисників кращу зброю для боротьби з агресором. Водночас досвід підказує одну очевидну істину: ані кількість, ані, навіть, якість і потужність озброєнь не здатні замінити незламність духу нашого народу та його внутрішню мотивацію в боротьбі за правду, за волю, за рідний дім і майбутнє". Однак, при цьому, за словами Митрополита Епіфанія, слід розуміти, що ані потужна зброя, ані незламний дух одне без одного, поодинці, не здатні самі привести до перемоги – до успіху веде лише поєднання цих двох факторів. "Тому таким вагомим є духовний та морально-виховний чинники в житті та розвитку вашого університету. Хоча КПІ є науково-навчальним закладом технічного спрямування, а не суто гуманітарним чи, тим більше, богословським, однак без духовної складової місія технічного університету не може увінчуватися справжнім успіхом. Тому зв'язки Київської політехніки з нашою помісною Православною церквою України, наші регулярні зустрічі, втілення в життя різноманітних програм співпраці є, на моє переконання, вагомим внеском у забезпечення саме такого – цілісного, об'ємного підходу до наукової праці, до навчального і виховного процесу", – підкреслив він.
Ще одним важливим напрямом діяльності помісної Православної церкви України, про який розповів учасникам зустрічі її Предстоятель, є соціальне служіння: "Наші храми, наші громади стали гуманітарними хабами. Причому ми працюємо і на міжнародному рівні". Він розповів, що нині ПЦУ також долучається до задоволення потреб наших військових, і разом з іншими релігійними організаціями України – до проведення переговорів щодо виділення нам додаткової зброї. Останнє, до речі, за його словами, неабияк дивує наших західних партнерів.
Звісно, теми, що їх порушували в розмові учасники зустрічі, стосувалися не лише морально-етичних і релігійних проблем. Скажімо, окремо Митрополит Епіфаній зупинився на завданнях, які стоятимуть перед Україною після її перемоги в цій війні. Адже зрозуміло, що темпи відновлення і подальшої розбудови країни значною мірою залежатимуть від розвитку науки та технологій. "Потенціал Київської політехніки як наукового і навчального осередку в цьому плані є просто неоціненним", – зауважив він. Наче на підтвердження його слів учасникам зустрічі було продемонстровано два відеофільми – про роботу студентів і науковців університету зі створення нової техніки для потреб оборони України й про Космічну програму КПІ, її здобутки та проєкти, над якими нині працюють політехніки. Доповненням до них стали й виступи учасників зустрічі.
Коментуючи для "КП" результати зустрічі, Предстоятель ПЦУ розповів, що підписано угоду про співпрацю Київської православної богословської академії та КПІ, яка дозволить втілювати у життя певні спільні проєкти, насамперед гуманітарного спрямування, і надихати сучасну українську молодь на творення і втілення в життя новітніх ідей та розробок, а також на працю в Україні й для України.
Дмитро Стефанович
Православна церква нагородила десять київських політехніків за жертовність та любов до України за життя і посмертно. Під час Революції Гідності й повномасштабного вторгнення в Україну загинуло 26 політехніків.
Представники академічної спільноти й Київської православної богословської академії обговорили питання співпраці.