У 2021 році знаменну дату – 75 років з дня заснування – відзначає Інститут енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського
На початку шляху
Історія ІЕЕ починається з далекого 1946 року. Країні в ті далекі тяжкі повоєнні часи були надзвичайно потрібні висококваліфіковані фахівці для гірничо-видобувної та паливно-енергетичної промисловості. Постановою Ради Міністрів СРСР у Київському політехнічному було відкрито гірничий факультет (ГФ), який якнайшвидше повинен був розпочати підготовку інженерів для гірничо-видобувної промисловості країни. У 1946 році відбувся перший набір студентів новоствореного факультету.
Біля витоків факультету стояли академіки АН УРСР О.Н.Щербань, Н.А.Стариков, В.Б.Сологуб, член-кор. АН УРСР П.С. Кучеров, професори М.М.Жуков, Є.Я.Іванченко, А.Г.Михайлов, В.В.Царицин, В.І.Кравець, В.М. Винославський, доценти О.М. Кузнєцов, І.П.Філь, П.Ф.Рибченко, О.О.Вопілкін та інші.
Попри нелегкі повоєнні часи, студенти гірничого факультету КПІ забезпечувалися підвищеною стипендією, мали привабливу гірничу форму, яка вигідно відрізняла їх від студентів інших вишів. Таке піклування про студентів-гірників стимулювало до навчання. Факультет готував фахівців з надзвичайно важливих для гірничої справи спеціальностей "Розробка родовищ корисних копалин", "Шахтне будівництво", "Гірнича електромеханіка".
З 1946 по 1951 рік факультет підготував 95 гірничих інженерів. Перший їхній випуск відбувся в 1951 році.
Починаючи з 1954 р. завдяки невпинному зростанню авторитету факультету, висококваліфікованим викладацьким кадрам і значному попиту на спеціалістів-гірників, на факультеті створюються нові кафедри гірничого профілю: рудникової вентиляції, гірничих машин, геології та рудникового транспорту. Вони забезпечували якісну підготовку студентів усіх спеціальностей гірничого факультету з питань механізації гірничих робіт, вентиляції та безпеки праці. Завдяки таким якісним змінам ГФ у 1953 році підготував для гірничих підприємств 244 фахівці, а в 1957-му – 264.
У 1959 році почалася підготовка фахівців за новою спеціальністю "Електрифікація та автоматизація гірничих робіт". Уперше в країні в 1961 році відбувся випуск 29 гірничих інженерів-електриків та інженерів з автоматизації.
У подальшому гірничий факультет пройшов довгий шлях становлення та розвитку. Змінювалися часи та умови роботи, але попри всі труднощі, зростав авторитет факультету, і він завжди гідно відповідав на усі виклики і вимоги часу.
У період реорганізації підготовки гірничих інженерів у країні в 1963 році гірничий факультет було переведено до складу факультету автоматики та електроприладобудування.
Гортаючи сторінки історії факультету, можна констатувати, що на чолі гірничого факультету (згодом – факультету гірничої електромеханіки та автоматики, гірничотехнічного факультету, Інституту енергозбереження та енергоменеджменту) завжди стояли визначні педагоги та науковці – декани О.М.Кузнєцов (1946-1948), Г.К.Розкошний (1948-1950), В.І.Кравець (1951-1958), В.М.Винославський (1958-1988), О.А.Пирський (1988-1993), В.В.Смірнов (1993-1997), А.В.Праховник (1997-2012). З 2013 року і до сьогодні Інститут енергозбереження та енергоменеджменту очолює д.т.н., проф., лауреат Премії ім. С.О.Лебедєва НАН України С.П. Денисюк.
Ці видатні особистості віддавали всю свою невтомну енергію, таланти, можливості, духовні цінності і мудрість для становлення, розвитку та підвищення авторитету не тільки факультету, а й КПІ загалом. Достатньо навести лише один приклад самовідданого служіння відповідальній справі керівництва факультетом: ветеран та інвалід Другої світової війни, професор, заслужений працівник Вищої школи, улюбленець студентів ФГЕМА Василь Миколайович Винославський був деканом ФГЕМА цілих 30 років – з 1958 по 1988 рік.
Друге народження факультету
У 1967 році сталася знаменна подія, на яку кілька років з хвилюванням чекав колектив гірничого, – друге народження факультету. Щоправда відкрився він уже під новою назвою – факультет гірничої електромеханіки та автоматики (ФГЕМА). А 1974 року ФГЕМА отримав омріяні власний навчальний корпус (№22) і гуртожиток (№ 16).
Викладацький та науковий склад кафедр постійно і традиційно поповнювався за рахунок талановитих випускників. На чолі кафедр стояли відомі вчені, які окрім навчального процесу, разом з колективами кафедр активно займалися науковою діяльністю. Кожна кафедра створювала наукові і навчальні лабораторії, які відповідали навчальним потребам та науковому рівню того часу.
На кафедрі електропостачання під керівництвом проф. В.М. Винославського було створено наукову школу з електропостачання, яка займалася питаннями оптимізації режимів електроспоживання, систем електроспоживання гірничих підприємств, систем електропостачання тощо. У 1970- 1980 рр. під керівництвом професора А.В.Праховника було створено науковий напрям з управління електроспоживанням. На кафедрі було засновано Науково-інженерний центр енергозбереження, який пізніше було перетворено на НДІ автоматики та енергетики "Енергія", який тепер очолює доцент, лауреат Державної премії України В.П. Калінчик.
У 1967 році на факультеті було засновано одну з найвідоміших і найуспішніших кафедр факультету – кафедру автоматизації гірничої промисловості. До 1973 року її завідувачем був доцент Г.М. Янчук. З 1973 по 2006 рік її традиції продовжив відомий вчений проф. В.М. Чермалих – фахівець з великим виробничим досвідом, який створив авторитетну наукову школу автоматизованого електроприводу з напівпровідниковими перетворювачами. На кафедрі активно розвивалися дослідження в галузі автоматизованих систем керування та автоматизації машин і технологічних комплексів. З 2006 року очільником кафедри, яка отримала нову назву – автоматизації управління електротехнічними комплексами, є відомий вчений проф. В.П. Розен.
У 1957-1991 рр. під керівництвом професорів В.В.Царицина і О.А.Пирського, які один за одним очолювали кафедру технології та механізації гірничих робіт, сформувалися наукові напрями розробки ефективних геотехнологій, механізації гірничих робіт, створення високоефективного породоруйнівного інструменту.
Однією з найстаріших кафедр на факультеті є кафедра охорони праці, яку з року заснування (1962) по 1973 рік очолював доц. В.І. Кравець, а з 1973 по 2007 рік – лауреат Державної премії України проф. К.Н. Ткачук. За ініціативою та участю останнього в 1994 р. було створено Національний науково-дослідний інститут охорони праці, в якому з 1994 по 2000 рік він працював на посаді директора. З 2007 року кафедрою з новою назвою "Охорона праці, промислової та цивільної безпеки" завідує проф. О.Г. Левченко.
Фахівців з електромеханіки для паливно-енергетичного комплексу готувала заснована ще 1949 року кафедра гірничої електромеханіки. Першим її завідувачем з 1949 по 1953 рік був відомий вчений проф. Е.Я. Іванченко. Перший випуск гірничих інженерів-електромеханіків відбувся в 1951 році. З 1953 по 1966 рік кафедру очолював професор В.М. Винославський. У 1989 році діяльність кафедри гірничої електромеханіки була відновлена (відтоді і до 2021 року її керівником був доцент, а згодом професор С.П. Шевчук). У 1995 році кафедра отримала нову назву – кафедра електромеханічного обладнання енергоємних виробництв.
З 1991 року базова кафедра технології і механізації гірничих робіт (ТМГР) починає підготовку фахівців з екології та охорони навколишнього середовища (завідувач кафедри – проф. О.А. Пирський). У 1993 році на базі цієї кафедри було створено кафедру підземного будівництва, керівником якої став проф. В.Г. Кравець. Кафедра готувала фахівців за спеціальностями "Шахтне та підземне будівництво" і "Розробка родовищ корисних копалин". Упродовж подальших років кафедру під новою назвою (геоінженерії) очолювали проф. В.Г. Кравець, доц. С.М. Стовпник, проф. О.О. Вовк.
У 1993 році створено кафедру інженерної екології для підготовки фахівців зі спеціальностей "Екологія гірництва" та "Екологія енергетики". Багато років її керівником був проф. О.А.Пирський. Після нього кафедру успішно очолювали проф. А.Г. Смірнов, доц. А.І. Крючков, проф. І.А. Лучко, проф. К.К. Ткачук.
Важливою віхою в подальшому розвитку факультету стала реалізація "Комплексної державної програми з енергозбереження". В 1997 році на базі Інституту енергозбереження та енергоменеджменту після його об'єднання з гірничотехнічним факультетом було створено новий навчальний підрозділ – Інститут енергозбереження та енергоменеджменту (ІЕЕ). Тривалий час (1997– 2012 рр.) ІЕЕ очолював випускник ФГЕМА, відомий вчений у галузі енергозбереження, професор, лауреат Державної премії та заслужений діяч науки і техніки України А.В. Праховник.
В Україні ІЕЕ став фундатором наукового напряму та освітньої спеціальності "Енергетичний менеджмент", а спільно з Інститутом електродинаміки НАН України – науково-освітнього напряму "Інтелектуальні енергетичні та електроенергетичні системи енергоефективних технологій".
У 1997 році до складу ІЕЕ як структурний підрозділ увійшла кафедра теплотехніки та енергозбереження. З 1986 по 2000 рік її завідувачем був проф. С.М. Константинов, з 2000 по 2021 рік – проф. В.І. Дешко, а з 2021 року – доц. І.Ю. Білоус. Упродовж 2007-2015 років відомий вчений проф. В.А. Ярошенко створив на кафедрі потужну наукову школу "Термомолекулярна енергетика".
Сьогодення ІЕЕ
Сьогодні ІЕЕ продовжує розвивати славні традиції, закладені ще в 1946 році, зберігаючи специфіку інституту. Це колектив з високим науково-педагогічним потенціалом викладачів і співробітників, з власним навчальним корпусом № 22, сучасними науковими та навчальними лабораторіями.
В останні роки, у відповідь на вимоги часу і задля підвищення рівня ефективності та якості підготовки фахівців, у КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулася реструктуризація підрозділів і департаментів. У її межах пройшла і реорганізація підрозділів ІЕЕ. Тепер до складу інституту входить 5 кафедр: електропостачання; автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів; теплотехніки та енергозбереження; геоінженерії; охорони праці, промислової та цивільної безпеки. Успішно працює НДІ "Енергія", 2 науково-дослідні центри (Центр підготовки енергоменеджерів і Центр енергоощадних імпульсно-хвильових конструкцій та технологій) та 3 лабораторії (термомолекулярної енергетики, ресурсо- та енергозбереження, модернізації навчальних модулів).
ІЕЕ готує висококваліфікованих фахівців з енергозбереження та енергоспоживання; енергетичного менеджменту; геотехнічного і міського підземного будівництва; інженерної екології та ресурсозбереження; автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів.
Професорсько-викладацький склад інституту забезпечує високий рівень освітнього процесу з урахуванням сучасних вимог, готуючи гідну молоду зміну з великим професійним і моральним потенціалом, зберігаючи традиції та специфіку інституту, що складалися десятиліттями.
За період свого існування факультети й інститут підготували понад 12000 інженерів і магістрів за різними формами навчання. Нині в ІЕЕ навчається 600 студентів і 40 аспірантів. Освітній процес забезпечують 100 науково-педагогічних працівників, з них 22 – доктори наук, професори та 53 – кандидати наук.
Випускники та викладачі інституту захистили понад 30 докторських та 280 кандидатських дисертацій. Опубліковано більше 6000 наукових праць, отримано близько 650 авторських свідоцтва та патентів на винаходи, видано понад 100 підручників, навчальних посібників та монографій. В інституті видаються два наукових фахових журнали – "Енергетика: економіка, технології, екологія" і "Геоінженерія".
Інститут енергозбереження та енергоменеджменту бере активну участь у виконанні міжнародних проєктів за напрямами підвищення ефективності вищої освіти, наукових розробок з енергозбереження, енергоменеджменту, містобудування, екологічного захисту довкілля та охорони праці.
Інститут має давні й тісні наукові та освітянські зв`язки з багатьма університетами світу. В ньому навчалися і навчаються студенти з країн Європи, Азії, Африки, Південної Америки. Викладачі та науковці інституту направлялися за кордон для роботи у вишах, стажування, передачі досвіду роботи дружнім країнам.
Інститут пишається своїми колишніми й нинішніми викладачами та працівниками – лауреатами Державних премій в галузі науки і техніки України В.М.Винославським, В.Б.Сологубом, К.Н.Ткачуком, В.Г.Кравцем, О.О.Вовк, В.І.Ляльком, М.Г.Поповичем, А.В.Праховником, В.П.Калінчиком, В.В.Прокопенком, Л.І.Несен, а також лауреатами Державних премій інших країн А.Г.Смірновим (Державна премія Литви), О.О.Вовк (Державна премія Литви), В.І.Котом і С.П. Фіщенком (обидва лауреати Державної премії СРСР з науки і техніки).
Наукові напрями ІЕЕ представлені школами відомих в Україні вчених – академіків НАН України О.Н. Щербаня, М.А.Старикова, членів-кореспондентів НАН України В.І. Лялька, В.І.Сологуба, П.С. Кучерова, професорів В.В. Царицина, В.А. Ярошенка, А.В. Праховника, В.М. Чермалиха, О.А. Пирського, В.Г. Кравця, А.М. Самедова, А.П. Кічігіна, О.О. Вовк, К.Н. Ткачука, В.І. Дешка, В.В. Зоріна, С.П. Денисюка, В.Д. Воробйова, В.П. Розена, В.Ф. Скриля, М.Г. Поповича, В.Д. Лепорського та інших
Не лише в КПІ ім. Ігоря Сікорського, але й у багатьох країнах світу добре відома діяльність міжнародного студентського радіотехнічного клубу "Політехнік" UT7UZA. Команда клубу неодноразово ставала чемпіоном світу, Європи, України, переможцем великих міжнародних змагань. Ось уже упродовж 45 років успішно керує клубом викладач кафеди геоінженерії Микола Сергієнко UX0UN.
Шанувальникам прекрасного добре відоме ім'я заслуженого працівника ІЕЕ і університету, керівника Арт-галереї "ЕХО", лауреата та переможця багатьох мистецьких конкурсів, майстра прикладного мистецтва, музиканта і поета Володимира Пушкіна, який зі своїми однодумцями проводить урочисті свята і вистави, а також чудові художні виставки для студентів і співробітників ІЕЕ та КПІ.
Студенти ІЕЕ беруть активну участь у науковій роботі, виступають на багатьох олімпіадах і наукових конференціях, стаючи їх переможцями і призерами. Вони активні і в художній творчості, тож відомі своїми талантами не лише в університеті, а інколи й далеко за його межами. Як не згадати в цьому контексті випускника факультету Анатолія Мокренка – гірника-геолога, який став всесвітньо відомим оперним співаком, народним артистом України і Радянського Союзу.
Інститут ІЕЕ не забуває про своїх випускників, які після закінчення КПІ знайшли свою долю та роботу в різних куточках України і світу. Тут активно працює та проводить зустрічі з ветеранами і випускниками ІЕЕ "Громадська організація ветеранів та випускників ІЕЕ".
Ювілей альма-матер – це чудова можливість озирнутися назад, переосмислити минуле і рухатися далі. Згадуючи історію ІЕЕ, ми вкотре усвідомлюємо, що усіма надбаннями ми завдячуємо багаторічній складній праці всього колективу, творчому співробітництву з виробничниками, науковцями та нашими випускниками.