Бібліотека професора Рахманінова у фонді НТБ

Бібліотека Київського політехнічного інституту поповнювалась не тільки шляхом  купівлі книжкових і періодичних видань, але й завдяки подарункам. Один із таких подарунків – книги з власної бібліотеки професора І.І. Рахманінова.

Іван Іванович Рахманінов (1826-1897) – математик, механік, астроном, доктор математичних наук, заслужений ординарний професор математики, декан фізико-математичного факультету (1868-1875, 1880-1881), проректор (1875-1880), ректор (1881-1883) Університету Св. Володимира в Києві. Він походив зі старовинного дворянського роду і був ріднею всесвітньо відомого композитора Сергія Рахманінова. Цікаво, що коштом ученого в 1895 р. проведено дослідження і надруковано книгу М.П.Василенка й І.Ф.Токмакова "Исторические сведения о роде дворян Рахманиновых".

Цього року виповнюється 195 років від дня народження вченого.

Головною сферою наукових інтересів І.І. Рахманінова стала практична (прикладна) механіка, і найбільший внесок зробив він у розвиток теорії механізмів і машин. Усе життя вченого було пов'язане з Київським університетом. На початку 60-х рр. він намагався ввести технічні дисципліни в курс викладання на фізико-математичних факультетах університетів країни; продовжив і значно зміцнив прикладний характер викладання математики. Заснований за ініціативою І. Рахманінова механічний кабінет Університету Св. Володимира завдячував професору своєю колекцією і благоустроєм. Для заохочення молодих талантів І. Рахманінов, на п'ятдесятиріччя Університету Св. Володимира в 1884 р., пожертвував 5 тис. крб для встановлення премії свого імені за кращий твір з математики або природничих наук.

Нині в загальному фонді знайдено 18 видань з бібліотеки І. Рахманінова. У нас також  зберігаються власні наукові роботи вченого – 8 видань. Хронологія документів – з 1811 по 1897 рр., мова – російська і французька. Усі видання з дарчими написами, завдяки чому і можливо ідентифікувати їхнього колишнього власника.

Зі звіту про діяльність інституту за 1898 р. відомо, що бібліотеці було передано 500 видань із власного зібрання І.І.Рахманінова, але хто передав – не вказано. На деяких книгах разом з дарчим написом рукою бібліотекаря написано: "б. Рекашева", тобто – бібліотека Рекашева.  Можливо, викладач нарисної геометрії Ісидор Григорович Рекашев і був тією особою, що подарувала книги професора книгозбірні Київської політехніки (його бібліотека, до речі, також зберігається у нас і налічує на сьогодні понад 75 видань). Жодних інших власницьких знаків (написів, печаток, екслібрисів) на сторінках книг немає.

Отже, жодних прямих свідчень про власника книг  (окрім дарчих написів і згадки у звіті) не знайдено, на відміну від інших подарованих колекцій.

Практично всі дарчі написи належать відомим науковцям – математикам, астрономам, фізикам, хімікам. Більшість із них викладали в Університеті Св. Володимира. Наприклад, Митрофан Федорович Хандріков (1837-1915) – професор астрономії Університету Св. Володимира, директор університетської обсерваторії. При ньому почалися постійні спостереження з використанням астрономічних інструментів і організовано видання "Анналы Киевской обсерватории" французькою мовою (пізніше воно замінено на інші періодичні видання). Дарчий напис зроблено на книзі "Система астрономій", 1875 р.: "Ивану Ивановичу Рахманинову отъ автора". На форзаці книги збереглася наліпка "Типография и переплетное заведение С.А. Спилиоти".

Один із відомих українських учених, який, до речі, подарував декілька видань нашій бібліотеці, – Павло Аполлонович Тутковський (1858-1930) – український геолог, географ і педагог, один з основоположників геології і географії України, дійсний член Української та Білоруської академій наук та Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Серед подарованих видань є і його робота "К вопросу о механизме образования слоистых вулканов", 1893 р. У правому верхньому куті паперової обкладинки книги зроблено напис: "Многоуважаемому Профессору Ивану Ивановичу Рахманинову отъ автора".

Дві роботи подаровані Миколою Васильовичем Бугаєвим (1837-1903), професором математики Московського університету, одним із видатних діячів Московської філософсько-математичної школи. М.Бугаєв, до речі, батько відомого письменника, представника символізму початку ХХ ст. Андрія Бєлого. На книзі "Числовыя тождества, находящіяся въ связи съ свойствами символа Е", 1866 р. у верхній частині титульного аркуша зберігся напис: "Ивану Ивановичу Рахманинову на память отъ автора". Інша робота з дарчим написом – "О преобразованиях ультра-эллиптических интегралов и функций І класса", 1891 р.

Чотири видання були подаровані професору математиком Петром Михайловичем Покровським (1857-1901). Учений мав ступінь доктора чистої математики і викладав в Університеті Св. Володимира, він автор численних наукових робіт. Кожне з видань підписано автором з повагою: "Многоуважаемому Ивану Ивановичу Рахманинову отъ автора". Книги надруковано в Києві та Москві протягом 1889-1892 рр., і всі вони стосуються математичної науки.

Ще один видатний вчений і професор Університету Св. Володимира, який подарував свою роботу Івану Рахманінову, – Микола Андрійович Бунге (1842-1914) – вчений-хімік німецького походження. Навчався в Києві, в Університеті Св. Володимира, там же й викладав, став професором кафедри технічної хімії. Підписане видання також має стосунок до історії цукроваріння. На книзі "Свеклосахарная промышленность на Парижской всемірной выставке 1889 года", виданій у Києві у видавництві Київського відділення Російського технічного товариства у 1890 р., написано: "И.И. Рахманинову на память отъ автора".

Серед видань є робота ще одного представника Київського університету, професора кафедри механіки, а у 20-х рр. ХХ ст. ректора Одеського політехнічного інституту – Гаврила Костянтиновича Суслова (1857-1935). Це стаття "К вопросу о начале наименьшего действия". Документ є окремим відбитком з "Университетских известий" за 1891 р.

Ще одна робота представника Одеси – "Геометрические места из теории осей вращения" Івана Михайловича Занчевського (1861-1928). Книгу надруковано в Одесі в 1891 р. І.М. Занчевський – вчений-математик, професор, декан фізико-математичного факультету і ректор Імператорського Новоросійського університету (тепер – Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова), професор Одеського політехнічного інституту.

Остання книга, про яку ми згадаємо, – "Экспериментальный и практическій курсъ электричества, магнитизма и галванизма" (1876 р.) з дарчим написом від Федора Фомича Петрушевського (1828-1904), фізика, професора Санкт-Петербурзького університету, винахідника оптичних приладів. Його наукові інтереси стосувались електромагнетизму та оптики. Подарована робота стала одним із перших систематичних навчальних курсів з електромагнетизму.

Отже, разом близько двох десятків видань дають нам уявлення про широкі наукові і соціальні зв'язки вченого. Дарчі написи завжди є виявом добрих і приязних стосунків між людьми, і бажання подарувати професору Рахманінову книгу підтверджує цю істину.

Роль Івана Івановича Рахманінова в історії наукового і навчального Києва була досить значною. Багато зробив учений і для Київського політехнічного. І хоча наш інститут відкрився за рік після його смерті, вся підготовча робота відбувалась за участю І. Рахманінова разом з іншими професорами Університету Св. Володимира. Про це розповідають історичні документи, що зберігаються в бібліотеці Київської політехніки. Нові на той час методи викладання технічних дисциплін, зокрема практичної механіки, ініційовані і впроваджені І.І.Рахманіновим, з успіхом використовувались у Політехнічному інституті.

Видання з дарчими написами Івану Івановичу Рахманінову ретельно зберігаються у фонді рідкісних і цінних документів Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Марина Мірошниченко, керівник напряму роботи з рідкісними і цінними документами НТБ