Участь КПІ у космічній місії зонда "Хаябуса-2"

Журнал "QS Global Education News" (QS GEN), який видає компанія-упорядник рейтингу "Quacquarelli Symonds", у своєму березневому номері опублікував підготовлену співробітниками нашого університету статтю про внесок КПІ ім. Ігоря Сікорського у місію космічного зонда "Хаябуса-2". Це перший досвід поширення інформації про досягнення КПІ на таку численну спеціалізовану міжнародну аудиторію – рейтинг QS охоплює більше ніж 1600 університетів усього світу. Пропонуємо цей матеріал увазі читачів "Київського політехніка".

5 грудня 2020 року зонд "Хаябуса-2" успішно завершив перший етап своєї космічної місії й доставив на Землю ґрунт з астероїда Рюґу. Успіх був би неможливий без представників КПІ ім. Ігоря Сікорського, які виготовили теплові труби для модуля MASCOT – одного з чотирьох спускних апаратів "Хаябуса-2".

Космічна місія розпочалася ще 3 грудня 2014 року із запуску японського міжпланетного зонда "Хаябуса-2" з космодрому Танеґасима. Вона мала на меті дослідити Рюґу – астероїд класу С, орбіта якого проходить близько до орбіт Землі та Марса. Шлях зонда до Рюґу становив понад три мільярди кілометрів і тривав близько 3,5 року. У жовтні 2018 року модуль MASCOT зробив низку фото астероїда з висоти 51 метр, успішно висадився на його поверхню і взяв ґрунт для дослі¬джень. Загалом модуль функціонував протягом понад 17 годин, живлячись від акумулятора.

MASCOT має розміри 30х30х20 см і масу 9,6 кг. Його розробили інженери Німецького центру аерокосмічної промисловості й Національного центру космічних досліджень Франції разом із фахівцями КПІ ім. Ігоря Сікорського. Роль останніх полягала у створенні високоефективних теплопередавальних пристроїв зі змінним терміч¬ним опором та чітко визначеною конфігурацією і масою. Проєкт реалізовували на базі теплоенергетичного факультету КПІ під керівництвом професорів Михайла Семени та Володимира Кравця. У рамках проєкту науковці КПІ виготовили для модуля теплові труби метало-волокнистої пористої структури, причому їхнє ноу-хау полягало у підвищенні пористості з 60 до 90 відсотків, і, відповідно, підвищенні ефективності передання тепла. Щоправда, бажаних результатів наші науковці досягли не зразу. Експерименти тривали впродовж трьох місяців, а доведення до заданих параметрів – ще два. Загалом науковцям довелося виготовити кілька десятків труб, доки вони не досягли заданих параметрів.

Отже, завдяки застосуванню фундаментальних знань, технічній винахідливості та наполегливій праці фахівцям КПІ вдалося довести справу до кінця. Наш університет пишається своєю роллю в успішному виконанні космічної місії "Хаябуса-2".