Ви є тут

Історія одного експоната: трьохлінійка


трьохлінійка

У грудні 2003 року з військової частини міста Шепетівка в Державний політехнічний музей при НТУУ “КПІ” було передано унікальну колекцію стрілецької зброї. Серед різних зразків зброї виділялась своїми розмірами і виконанням одна гвинтівка.

У нещодавно відкритій експозиції відвідувач обов’язково зверне увагу саме на цей експонат, що знаходиться в центрі експозиції гвинтівок. Його назва “7,62-мм гвинтівка Мосіна зразка 1891/1930 року”, більш відома як “трьохлінійка”.

У 80-х роках XIX ст. в усьому світі активно велись роботи з переходу на багатозарядну стрілецьку зброю та бездимний порох. В Росії теж розробляються подібні зразки зброї. Створена комісія з озброєнь розглянула їх більш як 150. Капітан Сергій Іванович Мосін представив конкурсній комісії магазинну гвинтівку власної розробки. Але чиновники вважали, що краще подібну зброю розроблять іноземці. Основним конкурентом Мосіна був відомий фабрикант Леон Наган. Після всебічних випробувань на озброєння була прийнята “Трилінійна гвинтівка зразка 1891 р.”, розроблена Мосіним, проте в бюрократичній тяганині ім’я конструктора з назви зброї було вилучено. За участь у конкурсі Наган отримав премію 200 тис.крб, Мосін за гвинтівку – 30 тис. крб і орден Св.Володимира. Гвинтівка мала відмінні характеристики – прицільну дальність 3200 кроків, магазин на 5 набоїв та вагу біля 4 кг.

Конструкція гвинтівки була проста і надійна. Затвор складався всього з семи деталей,

розбирався і збирався без інструментів.

Капітан Сергій Іванович МосінЗапобіжник відсутній, запирання ударно-спускового механізму через надання спусковому гачку особливого положення. Відокремлення затвора натисненням на гачок. Магазин легко наповнювався патронами, механізм подачі діяв надійно. В Російській армії завжди приділялась велика увага штиковому бою, тому гвинтівка мала з’ємний чотиригранний голчастий штик та пряму шийку приклада. На основі піхотної гвинтівки було розроблено драгунську, козачу гвинтівки та карабін, що незначно відрізнялись розмірами та виконанням.

Конструкція гвинтівки була настільки вдалою, що за свою більш ніж півстолітню історію вона була вдосконалена незначною мірою. Після переходу на набої з гостроконечною кулею встановлено секторний приціл з позначками не в кроках, а в метрах. У Радянському Союзі прийнято на озброєння драгунський зразок, модернізований 1930 року. Змінено ложеві кільця, спрощено технологію виробництва. У 1931 році на основі піхотної розроблено снайперську гвинтівку з прицільною дальністю 2000 м.

Трьохлінійка вперше об’єднала такі найнеобхідніші характеристики стрілецької зброї, як надійність, простота конструкції, потужність. Саме ці характеристики є основними для стрілецької зброї і в наш час. Гвинтівка офіційно знаходилась на озброєнні в СРСР до переходу на автоматичну зброю. Проте ще до початку 60-х років використовувалась у військових частинах, а сьогодні знаходиться в арсеналах. Набій, розроблений для гвинтівки, використовується і в наш час в кулеметах та снайперській зброї.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій