Проєкт науковців кафедри лазерної техніки та фізико-технічних технологій (ЛТФТ) Механіко-машинобудівного інституту (ММІ) з виробництва деталей медичного призначення, виготовлених 3D-принтером, став фіналістом конкурсу стартапів Sikorsky Challenge. Над створенням імплантатів, елементів протезів та ін. на кафедрі лазерної техніки та фізико-технічних технологій успішно працюють уже не перший рік. Серед авторів розробки – к.т.н. Дмитро Лесик та професор Віталій Джемелінський.

Ідея проєкту, представленого на цьогорічному конкурсі, полягає в технологічному забезпеченні якості металевих виробів: стентів, імплантатів зубів, деталей кардіостимуляторів, а також ендопротезів коліна, черепа, нижньої щелепи, ацетабулярної чашечки, тазостегнового суглоба тощо або інструментів медичного призначення за допомогою інноваційних технологій адитивного виробництва та пост-обробки.

Про суть роботи розповідає Д.Лесик: "Технології селективного лазерного плавлення або електронно-променевого плавлення дозволяють вирощувати конкурентоспроможні металеві вироби шляхом плавлення металевих порошків, які потребують мінімальної післяопераційної обробки. Запропонована технологія дозволить практично обійтись без дорогої і трудомісткої механічної обробки, скоротити час для запуску продукту у виробництво, виготовляти дрібнорозмірні та високоточні деталі із складною геометрією і порожнинами, забезпечуючи високу продуктивність процесу. Унікальною перевагою є зниження витрат матеріалу при виготовленні, значне зменшення відсотку браку та собівартості медичної продукції".

Зовнішній вигляд стентів (а), деталей кардіостимуляторів (б), протезу коліна (в), протезу нижньої щелепи (г) та протезу ацетабулярної чашечки (д)

Та все ж металеві дрібнорозмірні деталі складної форми, виготовлені за допомогою адитивних технологій, потребують додаткової фінішної обробки. На кафедрі ЛТФТ ММІ розроблено нові технології з використанням гібридних та комбінованих методів пост-обробки, які, на відміну від відомих методів фінішної обробки, дозволяють забезпечити високу якість поверхневого шару без задирок, гострих кромок, мікротріщин і небажаних структурних змін. Ці технічні рішення захищені патентами України.

"На даному етапі виготовлено деталі кардіостимуляторів з використанням сучасного обладнання в Університеті Країни Басків (Більбао, Іспанія), – ділиться професор Віталій Джемелінський. – Плануються дослідження властивостей виробів після пост-обробки та розробка технологічного регламенту для впровадження у виробництво".

Над проєктом також працюють аспіранти Олександр Данилейко, Сергій Салій та інженер Петро Діміда. Приємно, що на кафедрі відбувається спадкоємність наукового пошуку та під керівництвом досвідчених учених зростають молоді науковці.