Київські політехніки заслужено пишаються своїм університетом: його історією, випускниками, новаціями. І, звичайно, знаннями, отриманими в КПІ ім. Ігоря Сікорського, та дипломами, які визнають за кордоном. Сьогодні успішність закладу вищої освіти можна оцінити і за показниками національних та світових рейтингів університетів. Останніми роками наш університет займав провідні позиції серед кращих ЗВО країни і був представлений в престижних міжнародних рейтингах.
Та розслаблятися не на часі. У світі існує маса університетів, які пропонують велику кількість кваліфікацій, спеціальностей та спеціалізацій. Одні з них більш престижні, інші менш. Рейтинги ЗВО постійно оновлюються, адже всі прагнуть стати кращими в освіті, поліпшити технології навчання і підвищити свій рівень акредитації. Тож і Київський політехнічний інститут не припиняє свого розвитку за всіма напрямами освіти і науки, адже завжди є куди рости і вдосконалюватися.
Про рейтинги, інтернаціоналізацію, конкурентоспроможність і успішність університету на ринку освітніх послуг розмовляємо з проректором з міжнародних зв'язків С.І. Сидоренком та керівником відділу міжнародних проєктів С.М. Шукаєвим.
– Конкуренція в галузі освіти властива всім країнам із ринковими відносинами. Стратегією розвитку нашого університету, як і раніше, є наближення до основних показників провідних університетів світу та входження до переліку 500 кращих за версією світових рейтингів?
– Так. У сучасному світі головними інструментами, які допомагають обирати університет "своєї мрії", є рейтинги закладів вищої освіти. Рейтинги стають більш детальними, враховують регіональні особливості, надають необхідну інформацію. Потрапляння до вагомих світових рейтингів значною мірою впливає на статус університету, на його конкурентоспроможність і, врешті решт, на його матеріальне становище.
– Інвестори надають перевагу успішним, перспективним, вкладаючи кошти в кращі проєкти?
– Це є актуальним і для України. Підтвердженням, наприклад, є лист від Посольства Туркменістану в Україні, в якому йдеться про те, що абітурієнти з Туркменістану в цьому році можуть навчатися за рядом спеціальностей в тих університетах України, які входять до рейтингу Times Higher Education World University Rankings. Другий приклад стосується конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку магістрів у закладах вищої освіти, які входять до сфери управління Міністерства освіти і науки України. До затверджених критеріїв цього конкурсу включено "інтегральний критерій якості кадрового забезпечення, якості навчання та міжнародного визнання", який дорівнює 1,1 у випадку, якщо заклад вищої освіти посів місце в останньому опублікованому випуску хоча б одного з рейтингів (QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings чи Academic Ranking of World Universities), та 1,0 в інших випадках.
З 2020 року фінансування університетів буде здійснюватися МОН України на основі кількісних об'єктивних показників, до яких належать і показники університетів у світових рейтингах.
– А до яких рейтингів подає дані КПІ ім. Ігоря Сікорського?
– Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" щорічно подає дані до таких міжнародних університетських рейтингів:
1. QS World University Rankings – світовий рейтинг університетів, створений у 2004 р. британською компанією Quacquarelli Symonds (QS), що спеціалізується в галузі освіти та розвитку кар'єри. Крім глобального рейтингу, компанія QS генерує низку регіональних та профільних рейтингів, кількість яких досягає 12. КПІ ім. Ігоря Сікорського входить до QS World University Rankings by Region (EECA – Східна Європа та Центральна Азія) – "Світовий рейтинг університетів за регіонами" та QS World University Rankings by Subject – "Рейтинг університетів QS в окремих предметних областях".
2. Рейтинг Times Higher Education World University Rankings (The World University Rankings). Тижневик Times Higher Education спільно з канадською компанією Thomson Reuters склав свою методологію оцінювання показників діяльності закладів вищої освіти й опублікував перший рейтинг у вересні 2010 р.
3. U-Multirank ranking – багатовимірний рейтинг, який розроблено і впроваджено з ініціативи Європейської комісії. U-Multirank дозволяє порівнювати освітні організації як у цілому, так і за конкретними навчальними програмами.
4. Clarivate Analytics – компанія (до 2016 р. – відділення компанії Thomson Reuters) уже більше ніж 50 років є авторитетом щодо даних цитування.
5. Рейтинг RankPro Worldwide Professional University Rankings. Світовий рейтинг, заснований на оцінках фахівців вищого рівня – професорів різних університетів.
6. Webometrics Ranking of World Universities – світовий рейтинг університетів за ступенем їх представлення в Інтернет-просторі.
– Які місця посідає наш університет у цих рейтингах?
– Найвищі показники КПІ ім. Ігоря Сікорського має у рейтингах компанії QS та Webometrics. У 2018 р. університет посів 601-650 місце у глобальному рейтингу QS. У регіональному рейтингу QS країн Європи, що розвиваються, та Центральної Азії (EECA) – 62-ге місце.
У 2018 р. КПІ ім. Ігоря Сікорського вперше з'явився в рейтингу QS World University Rankings by Subject та зайняв позицію вище ніж 500.
Якщо порівнювати з іншими українськими університетами, то у глобальному рейтингу QS КПІ ім. Ігоря Сікорського займає 3-тє місце після ХНУ ім. В.Н.Каразіна та КНУ ім. Тараса Шевченка. Такий самий розподіл місць і в регіональному рейтингу QS.
У 2018 р. було вперше оприлюднено рейтинг університетів QS в окремих предметних областях, що охоплюють 48 навчальних програм. КПІ ім. Ігоря Сікорського представлений у предметних областях Electrical & Electronic Engineering та Mechanical, Aeronautical & Manufacturing Engineering.
За світовим регіональним рейтингом QS: EECA наш університет у 2019 р. має непогані результати – загальне 67-ме місце серед 354 університетів (67 балів), зокрема академічна репутація – 42 бали, репутація серед роботодавців – 41 бал та відношення кількості викладачів до кількості студентів – 89 балів, присутність на інтернет-ресурсах – 76 балів. Проблемними для КПІ є показники: кількість цитувань (251+ балів), частка іноземних студентів (251+ балів), частка іноземних викладачів (251+ балів).
– Що маємо зробити, щоб подолати відставання?
– Одним із шляхів подолання відставання КПІ ім. Ігоря Сікорського від передових університетів світу є поглиблення інтернаціоналізації університету, посилення міжнародної компоненти в усіх складових його діяльності. Зокрема, залучення на навчання більше іноземних студентів, запрошення відомих іноземних науковців і викладачів для участі в навчальному процесі, розширення участі співробітників університету в міжнародних проєктах.
Успішне розв'язання цього завдання в КПІ ім. Ігоря Сікорського потребує вдосконалення університетського менеджменту у міжнародній сфері та активізації міжнародної діяльності на рівні підрозділів і професорсько-викладацького складу.
– А що вже зроблено в нашому університеті?
– Департаментом міжнародного співробітництва спільно з іншими департаментами університету було створено низку цільових робочих груп, зокрема з поглиблення інтернаціоналізації, з аналізу міжнародних пропозицій з точки зору їх інвестиційної привабливості, з посилення позицій КПІ у світових рейтингах університетів. Ці робочі групи мають моніторити та аналізувати поточний стан за визначеними напрямами і пропонувати адміністрації університету заходи щодо покращення ситуації. Важливий крок був зроблений департаментом науки та інновацій: запрацювала практика заохочення співробітників за публікації у виданнях, що входять до бібліографічних баз Scopus та Web of Science.
Мовою сучасної науки є англійська. Тому університети з неангломовних країн мають забезпечити середовище для викладання і досліджень англійською мовою. Це є вагомим фактором для залучення іноземних викладачів та студентів. Не можна сказати, що цьому напряму в КПІ не приділяють увагу, але процес розвивається повільно. Прискорення формування системи підготовки іноземних студентів англійською мовою (у тому числі й у складі інтернаціональних груп) є актуальним завданням для університету. Його вирішення стримується через відсутність достатньої кількості молодих англомовних викладачів. Їх підготовка, безумовно, потребує часу. Крім того, таких викладачів університет має підтримувати через систему економічних мотиваторів, якої, на жаль, зараз не існує.
– Для успішної діяльності дослідницького університету потрібне достатнє фінансування. Українські ЗВО навряд чи зможуть навіть наблизитися за цим показником до рівня західних вишів.
– Досягнення рівня дослідницького університету світового класу вимагає потужного диверсифікованого за джерелами фінансування. До базового фінансування з державного бюджету зазвичай додається фінансування від виконання договорів з державними і приватними організаціями, грантів міжнародних програм, плати студентів за навчання. У деяких країнах, зокрема в США, діють потужні фонди цільового капіталу – ендавменти, але така практика фінансування університетів потребує державної підтримки – наприклад, у формі податкових пільг.
Безумовно, важко порівнювати рівень фінансування українських університетів з університетами-лідерами світових рейтингів. Наприклад, бюджет 2018 р. Стенфордського університету склав 6,3 млрд дол. США, що більше ніж частка державного бюджету України за напрямом "Освіта" на 2019 р. (127 млрд грн, або 4,9 млрд дол. США). Якщо порівняти з бюджетами українських університетів (КНУ ім. Тараса Шевченка – 1,72 млрд грн, або 66,15 млн дол. США; КПІ ім. Ігоря Сікорського – 1,46 млрд грн, або 56,15 млн дол. США; ХНУ ім. В.Н.Каразіна – 0,79 млрд грн, або 30,39 млн дол. США), то вони менші на два порядки. За таких умов важко конкурувати.
– Серед проблемних для КПІ рейтингових показників Ви назвали кількість наукових цитувань.
– Загальновідомо, що передові у глобальному масштабі дослідження сьогодні є міжнародними. Засобом вимірювання результатів досліджень є їхнє цитування у міжнародних журналах. За таких умов інвестування у міжнародне партнерство та співробітництво у сфері досліджень є життєво важливим для будь-якого університету, що прагне досягти світового рівня. В Україні єдиний механізм такого державного інвестування – двосторонні конкурси науково-дослідних проєктів, які оголошуються періодично міждержавними (Україна і держави-партнери) Комітетами з науково-технічного співробітництва. Підрозділи КПІ досить активно беруть участь у таких конкурсах, але як рівень фінансування, так і процедура фінансування потребують покращення. Тому головним механізмом розвитку співпраці в науковій сфері залишаються міжнародні програми, які характеризуються високою конкуренцією. Перемога в таких конкурсах вимагає знань і вмінь, яких поки бракує науковцям КПІ. Потрібно мати чіткі уявлення про можливості і вимоги, передбачені цими програмами, навички подання заявок, вміти захищати інтелектуальну власність, розбиратись у правових і фінансових аспектах, добре володіти англійською мовою. Подолання цих бар'єрів – необхідний крок для того, щоб долучатися до проривних досліджень у партнерстві з провідними науковими установами Європи і світу.
– Участь у міжнародних проєктах передбачає активну наукову мобільність студентів, молодих учених та молодих викладачів.
– Одним із шляхів розвитку міжнародного співробітництва у сфері наукових досліджень є сприяння міжнародній мобільності студентів, професорсько-викладацького та адміністративного персоналу. Починаючи з 2015 р. в Україні активно впроваджуються програми ЄС, зокрема ті, що істотно впливають на розвиток людського потенціалу: програма Erasmus+ з академічних обмінів, рамкова програма з наукових досліджень ("Horizon 2020").
У КПІ, завдяки цим програмам, останніми роками спостерігається позитивна динаміка міжнародної мобільності: у 2018 р. на включене навчання виїжджали 209 студентів та 16 аспірантів. Згідно з базою проєктів програми Erasmus+ за напрямом "Міжнародна кредитна мобільність" з 2015 р. по липень 2019 р. КПІ ім. Ігоря Сікорського брав участь у 123 проєктах мобільності з різними партнерами. Непоганий результат, але, на жаль, це менше не тільки показників зарубіжних університетів (приміром, Варшавський університет узяв участь у 470 проєктах мобільності), але й деяких українських. Так, за цей період Львівський національний університет ім. Івана Франка взяв участь у 152 проєктах.
Обсяг міжнародних контактів у 2018 р. свідчить про високу загальну активність нашого університету в міжнародному просторі: було проведено 243 міжнародних заходи (з них 66 – конференції), виконувалися 66 наукових проєктів, 119 освітніх (за програмами "Horizon 2020", NATO, Erasmus+, DAAD, EURASIA та ін.).
– У глобалізованому світі важко бути унікальним, але можна бути першим. Чи можна назвати міжнародні заходи КПІ, які відбулися вперше в Україні?
– Уперше в Україні до КПІ ім. Ігоря Сікорського в червні 2019 р. прибула делегація європейських експертів з метою акредитації однієї з освітніх програм ММІ. Цей досвід є унікальним не тільки для університету, а й для України в цілому. Отримання міжнародної акредитації – шлях, який будуть наслідувати інші університети, щоб бути спроможними до конкурентної боротьби на національному та світовому рівнях.
Розширюється практика програм подвійних дипломів, коли випускники одночасно з дипломом КПІ ім. Ігоря Сікорського отримують диплом університетів-партнерів. Сьогодні їх уже 17 із університетами 10 країн. Ці програми є міжнародним визнанням якості підготовки фахівців. Магістерські роботи захищаються перед екзаменаційними комісіями університетів-партнерів, тож маємо прискіпливе зовнішнє міжнародне оцінювання навчального процесу в університеті.
Отже, перелічені факти свідчать, що в університеті є розуміння важливості розвитку міжнародної діяльності, процесу інтернаціоналізації та участі у міжнародних рейтингах, що демонструють місце університету у світовій освітянській спільноті і сигналізують про існуючі негаразди.
– Тож про негаразди. Вперше за останні роки університет поступився лідерськими позиціями в українських рейтингах?
– На жаль, КПІ ім. Ігоря Сікорського останніми роками погіршує свої показники як у світових рейтингах, так і на національному рівні. Уперше за всі роки існування національного рейтингу "Топ-200" університет поступився першим місцем. Тому моніторингу показників рейтингів, їх аналізу, оперативному прийняттю рішень за результатами цього аналізу має приділятися увага на всіх рівнях університетського менеджменту. Треба наблизити організацію міжнародної діяльності до моделей, за якими діють провідні університети світу з високим лідерським потенціалом, посилити її ефективність.
– Що робиться в університеті для поліпшення міжнародної діяльності?
– У 2017 р. Вчена рада схвалила "Концепцію інтернаціоналізації університету", запрацювала відповідна координаційна група. Поглиблення інтернаціоналізації передбачає позитивну динаміку низки важливих кількісних параметрів: іноземні студенти та візит-професори; англомовні освітні програми; освітні програми з міжнародною акредитацією; гранти з кредитної і ступеневої міжнародної мобільності; програми подвійних дипломів із зарубіжними партнерами; міжнародні наукові й освітні проєкти; спільні публікації й міжнародні патенти, продані ліцензії; стартапи, що діють на міжнародних ринках; діючі спільні міжнародні структури; індекси цитування.
Але сьогодні відповідно до міжнародного QS рейтингу у нас слабкі позиції: іноземні студенти (2,7% від загального контингенту), іноземні викладачі (1,1%), кількість цитувань на одного викладача (1,3%); кращі позиції: кількість студентів, що навчаються за обраними QS напрямами (65,9%), оцінка роботодавців (17,5%), оцінка академічних експертів (19,1%). Промовистою є й інтегрована оцінка: загальний рівень у 23% від лідера – Массачусетського технологічного інституту (МІТ).
На всіх управлінських і індивідуальних рівнях мають бути визначені відповідальні за досягнення позитивної динаміки й організована повсякденна робота. Крім того, мають запрацювати заохочувальні мотиватори (матеріальні й моральні) для стимулювання тих, хто активно діє в міжнародній сфері і здійснює її менеджмент.
– Сергію Івановичу, в чому причина, що зусилля комісій та робочих груп, спрямовані на поліпшення наших позицій у світових рейтингах університетів, ще не принесли суттєвих позитивних результатів?
– Відповідей, причин може бути багато. Але головна в тому, що в оцінюванні наших досягнень, можливостей, завдань ми "замкнені" на внутрішньо орієнтовані системи координат. Для досягнення синергії наші рейтинги мають бути побудовані на параметрах світових рейтингів. До того ж рейтингування науково-педагогічних працівників не пов'язано із параметрами рейтингування на рівні університету. Якби вдалося гармонізувати показники оцінювання на індивідуальному й університетському рівнях, це позитивно позначилося б на діяльності університету в цілому.
Чи чули ми колись, що факультети, які посідають у рейтингу підрозділів КПІ перше і останнє місця, мають інтегровану оцінку, аналогічну, наприклад, названій вище інтегрованій оцінці МІТ і КПІ? Показники університетських рейтингів (і, відповідно, внутрішньоуніверситетських в КПІ рейтингів підрозділів!) мають стати важливим аргументом у боротьбі за ресурси, фінанси, обсяги базового наукового фінансування, за контингент студентів, за вплив на формування внутрішньої політики університету в сфері освіти, науки та інновацій.
– Ваші рекомендації для покращення становища?
– Для успішної діяльності підрозділів, спрямованої на покращення параметрів університету у світових рейтингах (крім уже зазначеного), було б доцільно сформувати з керівників підрозділів робочі групи за принципом "сектора знань". Наприклад, інформаційні технології, науки про життя, інженерія тощо. Поставивши завдання таким групам, цілеспрямовано працювати для досягнення більш високих, ніж сьогодні, параметрів, які використовуються у світових рейтингах університетів.
В якості експерименту Вчена рада університету рекомендувала дозволити факультетам та інститутам з достатніми фінансовими можливостями сформувати фонди для запуску економічних мотиваторів підтримки і розвитку міжнародної сфери. Не завадило б ввести і моральні стимули. Наприклад, рейтинг "Молодий викладач міжнародного рівня" чи "За видатні успіхи в міжнародній діяльності".
Потужним імпульсом, який підштовхне підрозділи "займатися параметрами світових рейтингів", стало б рішення фінансувати їх відповідно до результатів діяльності у цій сфері.
Це не всі пропозиції, які можуть стати стимулами для покращення позицій КПІ у світових рейтингах університетів. Але зрозуміло, що для посилення конкурентних засад надзвичайно важливим є формування "атмосфери змагальності" – в широкому сенсі цього слова, щоб прискорити відходження від пострадянської ментальності, в якій ще багато хто з нас продовжує перебувати.