Україна має потужний промисловий комплекс, для роботи якого потрібна електроенергія. Понад 40% її забезпечують АЕС. Їх чотири, найпотужніша – Запорізька. В Україні зосереджено 5% усіх атомних електростанцій світу. Це приблизно стільки, як у Великобританії, Канаді чи Швеції.
Фахівців для атомної енергетики готують, зокрема, на кафедрі атомних електростанцій та інженерної теплофізики ТЕФ. Їх навчають експлуатувати ядерні енергетичні установки, виконувати моделювання нейтронно-фізичних та теплогідравлічних процесів в устаткуванні АЕС, вирішувати проблеми надійності та культури безпеки об'єктів атомної енергетики.
Юрій Онищук – студент групи ТЯ-71мн – навчається на другому році магістратури теплоенергетичного факультету за спеціальністю "Атомна енергетика". У першому семестрі він отримував стипендію імені Ігоря Курчатова. Про свої досягнення говорить стримано: "Не бачу в цьому чогось особливого, я просто намагаюся якісно виконувати поставлені завдання, і цього виявляється достатньо. Тому отримати достойну винагороду за свої старання може практично кожен".
Юрій продовжує працювати над дослідженням безпеки АЕС при аварійних режимах в умовах добового маневрування потужністю. Підтримку у вирішенні поставлених завдань він знайшов у "Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки", де проходитиме практику під наставництвом наукового керівника магістерської дисертації. "Я дуже задоволений вибором напряму діяльності та можливостями, які стають доступними при проходженні практики в цій установі. Це не лише реальний практичний досвід роботи, а і змога зарекомендувати себе для подальшого працевлаштування з конкурентоспроможною заробітною платою", – ділиться сподіваннями Юрій.
З приводу участі в галузевих конференціях та освітніх проектах студент дещо ніяковіє: "Цей семестр був не таким продуктивним, як попередні: лише дві всеукраїнські науково-технічні конференції. Багато часу займають проміжні звіти про роботу над дисертацією, а ще потрібно приділити час безпосередньо навчанню та не забути поспати", – жартує Юрій.
Хлопець вдячний за підтримку та довіру до нього, керується життєвим принципом "Все, що нас не вбиває – робить нас сильнішими", тому тимчасові складнощі лише стимулюють студента до вдосконалення.
Отримав іменну стипендію творця першого в Європі атомного реактора і студент ТЕФ Костянтин Карзаков (гр. ТЯ-51). Юнак творить себе сам. Він згадує, що у шкільні роки не приділяв достатньої уваги навчанню. Мав цікавість до точних наук, хоча й навчався у філологічному класі. "Коли закінчував школу й постало питання, до якого ЗВО вступити і яку професію обрати, то я не мав відповіді, – ділиться Костянтин. – До КПІ подав документи тільки тому, що тут навчався мій товариш, який і порадив мені вступити саме в цей виш. Напрям "Атомна енергетика" я вибрав несвідомо, і, чесно кажучи, з огляду на вступні бали абітурієнтів, я був на останніх позиціях. А вже тут мені сподобалося вивчати точні науки та вчитись загалом". В університеті юнакові відкрилися глибинні світи фізики, чого не викладали в школі. У колективі однолітків, зацікавлених майбутнім, у Костянтина виникло бажання вчитися та бути кращим. Певно, це йому вдалося. "Нині я отримую стипендію імені Ігоря Курчатова. Особливо подобається вивчати атомну та квантову фізику, також приділяю увагу теорії ядерних реакторів. Цікавлюся не лише атомною енергетикою, а й іншими видами нинішніх та можливих у майбутньому видів енергії. Після закінчення навчання хотів би займатися науковою діяльністю", – планує студент. Для написання дипломної роботи дослідник вибрав тему "Диверсифікація палива АЕС", тому що на сьогодні ця проблема є актуальною для нашої держави.
А ще студент знаходить час для фізичного вдосконалення, а саме занять боксом. Полюбляє художню літературу та музикує на фортепіано. "Саме у КПІ, – підсумовує він, – я зустрів багатьох цікавих людей, які посприяли моєму становленню. Якщо була б можливість повернутися в минуле, а саме в момент подання оригіналів документів у КПІ, я б нічого не змінив. Як добре, що я обрав КПІ".