Ви є тут

Кафедра фізики металів формує нове покоління дослідників


Аспірантка Мар'яна Вережак біля коллайдера ESRF (European Synchrotron Radiation Facility) у м. Гренобль (Франція)

Уже кілька років поспіль до числа лідерів університетських підрозділів за результатами міжнародної діяльності входить кафедра фізики металів інженерно-фізичного факультету. Про це свідчать не лише показники її рейтингу, а й статистика. Скажімо, в 2018 році студенти, аспіранти, викладачі й співробітники 15 разів від'їжджали у закордонні відрядження до Німеччини, Японії, Франції, Норвегії, Чехії та Великої Британії. Натомість, кафедру відвідали 7 колег з Німеччини, Китайської Народної Республіки, Ізраїлю та Південної Кореї. А ще кафедра фізики металів має договори про співпрацю з 13 іноземними університетами і лабораторіями-партнерами. Утім, найголовнішим є те, що коло її іноземних партнерів постійно розширюється, і все більше її вихованців долучаються до можливостей, які надає студентам і дослідникам інтеграція в міжнародне освітньо-наукове середовище. Отож, про те, що стоїть за сухими цифрами, і як колективу кафедри вдається залучати до міжнародної діяльності все більшу кількість людей, ми говорили з заступником завідувача кафедри професором Світланою Михайлівною Волошко та доцентом кафедри, яка відповідає за цю ділянку роботи, Лесею Юріївною Демченко.

– Зрозуміло, що за рядками звітів і високими позиціями в рейтингах стоїть систематична робота колективу кафедри. Причому робота осмислена, яка ґрунтується на певних принципах і баченні найперспективніших напрямів. Отож, якими є ці принципи, і як ви визначаєте пріоритети міжнародної діяльності кафедри?

– Позиція кафедри полягає в тому, що в умовах реформування вітчизняної вищої освіти, надто освіти технічної, слід максимально можливо розвивати міжнародні контакти, залучати студентів, магістрантів, аспірантів до участі в міжнародних конференціях, у програмах "включеного навчання", до пошуку закордонних грантів для участі в стажуваннях і реалізації певних наукових проектів тощо. І це не просто декларація: співробітники кафедри наполегливо впроваджують ідеї інтернаціоналізації освіти у життя. Саме тому вже тепер науковці кафедри співпрацюють з вченими 16 зарубіжних університетів – Технічного університету м. Хемнітц, Аугсбурзького та Мюнстерського університетів (Німеччина); Університету м. Уппсала (Швеція); Токійського університету та Університету Токай (Японія); Чжецзянського та Хуейчжоу університетів (КНР); Варшавської, Вроцлавської, Опольської, Познанської та Сілезької політехнік (Польща); Дебреценського університету (Угорщина); Технічного університету м. Афіни (Греція); Технічного університету "OVIDIUS"(Румунія), синхротронного центру SPring-8 (Японія).

До речі, до японського синхротронного центру третього покоління SPring-8 першою в Україні почала торувати шлях саме наша кафедра. На роботу туди їздили не лише визнані вчені, але й дослідники, які лише починають свій шлях у науці. Тож аспірант кафедри Андрій Орлов, який неодноразово відвідував Центр як стажер, уже готує до захисту свою дисертацію, а нині в Японії працює аспірант Іван Круглов. Варто зауважити, що робота у SPring-8 дає змогу отримати унікальні дані за допомогою синхротронного випромінювання – такі, які одержати деінде ще просто неможливо. 

 – Утім, туди слід їхати з власною програмою досліджень, чи не так?

– Ми працюємо в межах конкретного проекту. Його присвячено візуалізації процесів структурних і фазових перетворень у приповерхневих шарах наношарових металевих композицій. Цю тему, до речі, запропонував наш завідувач кафедри Сергій Сидоренко. Задля його виконання японська сторона профінансувала придбання додаткового обладнання. Воно, щоправда, поки що працює в Японії, але ми нині проводимо перемовини щодо передачі його до Києва. Тож у перспективі це обладнання буде встановлено на нашій кафедрі. Окрім того, японські  партнери оплачують вартість переїздів і проживання наших представників. Отже, сьогодні КПІ – це єдина українська науково-освітня організація, що має угоду про співпрацю зі SPring-8.

– Але ж ви маєте спільні проекти не лише зі SPring-8?

– Звичайно. Лише у 2016–2018 роках стартували міжнародні проекти наукової школи кафедри з Університетом м. Хуейчжоу, КНР (проект присвячено комп'ютерним розрахункам релаксаційних процесів у структурах "графен-монокристал Fe, Ti та ін."); Німецьким дослідницьким товариством DFG (Deutsche Forschungsgemeinschaft) (проект присвячено розробці плівкових структур "ОЦК феромагнітний метал – ГЦК неферомагнітний метал" для створення елементів пам'яті із надвисокою щільністю запису інформації – до 1 Тб/дюйм2) та інші. Загалом, кафедра проводить спільні наукові дослідження із закордонними організаціями та бере участь у виконанні спільних наукових проектів і грантових програм за 14 тематиками. Підготовлені, в тому числі й за матеріалами цих досліджень, публікації наших науковців у міжнародних журналах з високим імпакт-фактором, патенти і авторські свідоцтва, доповіді на міжнародних конференціях європейського і світового рівнів викликають неабиякий інтерес у міжнародному науковому просторі.

– Наскільки активну участь беруть у співпраці із закордонними колегами молоді дослідники і студенти?

– Це дуже важлива складова концепції розвитку міжнародних зв'язків кафедри. Одним із інструментів її реалізації є направлення магістрантів і аспірантів кафедри фізики металів на наукове стажування за кордоном, виконання запланованих у дисертаціях експериментів на дослідницькій базі зарубіжних університетів-партнерів. І лише протягом останніх 5 років магістранти, аспіранти і молоді вчені кафедри фізики металів вибороли більше 40 грантів на наукові стажування та включене навчання в Швеції, Угорщині, Швейцарії, Японії, Польщі, Греції, Китаї, Німеччині, Норвегії; призові місця на міжнародній олімпіаді з матеріалознавства країн СНД; стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених; перші місця в конкурсах НАН України на кращу наукову роботу серед студентів і молодих учених у галузі матеріалознавства. Важливим у цій роботі є ще й те, що наші партнери за кордоном надають фінансову підтримку та гранти для того, щоб наші магістранти і аспіранти частину своїх дисертаційних робіт виконували на їхній базі. В умовах, коли в Україні потрібної для таких експериментів матеріальної бази немає, наші студенти і аспіранти експериментальну частину своїх досліджень виконують на базі провідних університетів і лабораторій світу. Тобто, експериментальну частину вони роблять там, а захищаються тут, у Києві. Тож молоді дослідники виконують не лише кваліфікаційну роботу, але й займаються реальною наукою. Ця політика – гарний приклад того, що коли ми знімаємо у студента психологічні бар'єри перед участю у закордонних проектах, рекомендуємо йому, допомагаємо йому з підготовкою документів для участі в конкурсах для отримання відповідних грантів, підвищується ймовірність того, що вихованці  кафедри отримають можливість долучитися до найсучасніших досліджень у провідних наукових центрах світу.

 – Для участі в таких проектах слід на дуже пристойному рівні володіти іноземними мовами, передусім, звісно, англійською, що для багатьох є проблемою. Як ви розв'язуєте цю проблему?

– Кафедра фізики металів ще в 2008 році запропонувала нову концепцію підготовки металофізиків з англійської мови. Вона базується не лише на аудиторному вивченні мови, а й на створенні для студентів можливостей набувати практичних навичок міжнародної наукової діяльності та сприянні в організації їхньої практичної роботи у світовому науковому англомовному середовищі. У цьому ми стали першими серед усіх інших підрозділів університету. Отже, наших студентів навчають працювати в міжнародних інформаційних мережах з базами даних та з англомовними інформаційними ресурсами, готувати аплікаційні документи для участі в конкурсах на міжнародні проекти, гранти, стипендії, включене навчання, участь у міжнародних конференціях. Результатом цього для багатьох студентів є їхнє занурення в середовище практичної міжнародної наукової діяльності, одним з обов'язкових складників якого є володіння англійською мовою. Тож концепція сприяє вчасному виконанню запланованих дослідницьких експериментів і, відповідно,  успішній підготовці до захисту дисертаційних робіт аспірантів, а також виходу – у подальшому – на спільні міжнародні проекти із вченими університетів-партнерів.

Не можу не зауважити принагідно, що ідею даного пілотного проекту закріплено авторським свідоцтвом України № 25765 від 23.09.2008 р. "Концепція навчання англійської студентів спеціальності "Фізичне матеріалознавство" кафедри фізики металів КПІ ім. Ігоря Сікорського".

Підсумовуючи, наголошу, що ми мусимо допомагати нашій науковій молоді сміливіше стукати в двері провідних закордонних наукових установ. Потрібно формувати нове покоління дослідників і викладачів, які  сповідуватимуть принципи європейського, глобального мислення, і які вже не будуть жити по-старому – ні в освітньому, ні в науковому, ні в ментальному вимірах.

На фото: Аспірантка Мар'яна Вережак біля коллайдера ESRF (European Synchrotron Radiation Facility) у м. Гренобль (Франція)

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій