Монумент бойової слави встановлено на проспекті Перемоги № 37 біля входу до парку Київського політехнічного інституту. Відкрито 03 листопада 1967 року. Скульптори А.Н. Морозова та А.Г. Суровцев. Пам'ятник - стела з монолітного тонованого бетону у вигляді неправильного витягнутого п'ятикутника. На чоловому боці стели горельєф з двома скульптурами на повний зріст. Ліворуч - солдат з автоматом в опущеній правій руці і прапором у піднятій лівій, полотнище якого утворює верхній край торця, сходячи нанівець на прилеглу грань. Праворуч - дівчина, яка стискає ремінь закинутої за плече гвинтівки. Поділ сукні, що розвивається, і відкинута в бік ліва рука створюють активний динамічний ритм ліній і форм, який продовжується рядками написів на сусідній грані. Незважаючи на обмежені можливості матеріалу, постаті вирізняються реалістичною переконливістю у проробці форми і відтворенні побутових деталей та емоційністю. Скульптурна і прилегла до неї грань разом утворюють фасадний бік композиції. Її динамічна спрямованість вперед досягається внаслідок різниці висот чолової та тильної граней.
На фасадному поздовжньому боці накладений бронзовий орден Великої Вітчизняної війни і присвятний напис бронзовими літерами: «Мужнім, самовідданим, непереможним»
«Студентам, викладачам, працівникам Київського ордена Леніна Політехнічного інституту, які віддали життя за Радянську Батьківщину в боях Великої Вітчизняної війни 1941-1945»
На тильному боці стели - слова українського поета А.С. Малишка:«Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смepтi на землі».
Висота стели — чоловий бік — 4,87 м, тильний — 2,95 м, розміри у плані — 1,62 х 6,7 х 0,65 х 8,85 х 1,04 м.