16 липня науковці НТУУ «КПІ» представили свої розробки на нараді в Департаменті житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації.
Засідання було присвячене проблемам знезараження стічних вод Бортницької станції аерації (БСА). Тож участь у ньому, окрім співробітників департаменту і дослідників з КПІ, брали також представники ПАТ «АК «Київводоканал» і БСА. Зрозуміло, що доповіді київських політехніків стосувалися питань водоочищення.
Проблема ця стоїть нині надзвичайно гостро. Бортницька станція аерації була введена в експлуатацію в 1965 році. Вона має забезпечувати механічне і біологічне очищення стічних вод Києва. Однак за п’ятдесят років роботи термін експлуатації практично всіх її систем і об’єктів давно відпрацьовано. Крім того, за півстоліття об’єми стічних води столиці значно зросли, адже площа міста та кількість населення у ньому також значно – в рази – збільшилися. Відтак станція потребує швидкої і глибокої модернізації. Звичайно, поточні ремонти і заміна обладнання на її блоках проводилися і проводяться, але сьогодні цього вже недостатньо. Значний крок уперед зробили і технології водоочищення. Сьогодні готується масштабна реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод Бортницької станції аерації і будівництва сучасних технологічної лінії по обробці та утилізації осадів. Пільговий кредит обсягом у майже 1 млрд. доларів під 0,1% річних терміном на 40 років у рамках міжурядового договору надає для цього Україні уряд Японії. Проте лише реконструкцією БСА, проект якої вже готовий, справа не обмежуватиметься. Потрібна кардинальна модернізація всього міського комплексу водопідготовки, водоочищення і водовідведення. Саме тому міська влада проводить значну роботу щодо пошуків найоптимальніших технологічних варіантів вирішення цього надзвичайно важливого для Києва питання. І результати робіт вчених КПІ можуть у цьому плані стати місту у великій пригоді: в університеті напрацьовано досвід долання практично усього комплексу проблем очищення та знезараження каналізаційних стоків, утилізації активного мулу та осаду стічних вод.
Власне, з розмови про цей досвід та ідеологію, що закладена в комплексній програмі НТУУ «КПІ» «Чиста вода», і розпочалася нарада. Інформацію про них дав заступник проректора з наукової роботи Валерій Барбаш. «Це – одна з кількох комплексних програм, які виконуються в університеті, – зауважив він. – Участь у ній беруть вісім структурних підрозділів університету. Займаються цими проблемами п’ятнадцять наукових груп, частина їх представників зараз тут присутні».
Його виступ доповнив координатор університетської комплексної програми «Чиста вода» професор Микола Гомеля. Він, зокрема, розповів про напрями, за якими працюють дослідники в рамках цієї програми, а також про нові технології очищення стічних вод від сполук азоту і фосфору, над якими працює колектив, який очолює він сам.
Про технології ультразвукового кавітаційного знезараження рідких середовищ доповів професор Олександр Луговський; про новітні безхлорові технології очищення та знезараження природних і стічних вод та досвід їх впровадження в практику – к.х.н. Тарас Нижник; про удосконалення технології біологічного очищення міських стічних вод – к.т.н. Вероника Жукова.
Доповідь декана хіміко-технологічого факультету НТУУ «КПІ» професора Ігоря Астреліна було присвячено напрямам досліджень у галузі водоочищення, які проводять науковці факультету, їх контактам з низкою провідних вітчизняних і закордонних компаній, що займаються дотичними до цієї проблематики питаннями, а також можливостям факультету вирішувати конкретні проблеми в цій сфері та прикладам таких рішень. Він також розповів про загальні тенденції у забезпеченні водоочищення в країнах Євросоюзу, в США, Канаді, Китаї та про можливості адаптації впроваджуваних там технологій у вітчизняну практику.
Питанням відведення стічних вод правобережного Києва підземними дюкерами присвятив свій виступ професор Геннадій Гайко, проблемам знезараження мулу, повітря і води – к.т.н. Валерій Грищук.
Деякі з запропонованих на нараді технологій здатні забезпечувати очищення доволі великих обсягів води та каналізаційних скидів і вже пройшли апробацію на водоканалах низки українських міст кількох регіонів. Інші можуть використовуватися локально – в системах очищення стічних вод великих торговельних об’єктів, закладів громадського харчування, лікарень тощо. Кожен з презентованих проектів жваво обговорювався учасниками засідання, зокрема, особлива увага приділялася фінансовим аспектам їх реалізації. З огляду на економічний стан, в якому перебуває наша держава, це зрозуміло. Але, зважаючи на важливість проблеми для міста, займатися цією роботою потрібно. Тому просто на засіданні директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Новицький, який головував на нараді, дав низку протокольних доручень щодо подальшого вивчення пропозицій науковців КПІ, у тому числі з проведенням, у разі потреби, відповідної експериментальної роботи.