23 березня 2012 р. в Державному політехнічному музеї при НТУУ "КПІ" відбулося засідання круглого столу на тему "Подолання земного тяжіння", присвячене видатним конструкторам ракетної та космічної техніки ХХ століття.
Сьогодні, напередодні Дня космонавтики, настав час підвести підсумки першого етапу освоєння космічного простору. Чи залишиться людство ще надовго у своїй колисці, чи, все ж таки, в недалекому майбутньому завоює весь навколосонячний простір?
Розвиток ракетної техніки і становлення космонавтики засновано на досягненнях учених і конструкторів багатьох країн світу. Великий внесок у становлення космонавтики зробили сини Україні та Росії.
Костянтин Ціолковський і Юрій Кондратюк розробили теорію освоєння космічного простору. Сергій Корольов по праву вважається батьком практичної космонавтики. Валентин Глушко – творець школи рідинних ракетних двигунів. Михайло Янгель і Володимир Челомей – розробники бойових і космічних ракет та космічних комплексів, Микола Пилюгін – систем управління ракет, Гліб Лозино-Лозинський – силових установок для літаків МіГ-9, МіГ-31, орбітальних літаків "Бор" і "Буран". Багато зробили для створення протиракетної оборони конструктори Лев Люльєв і Олександр Расплетін. А творець перших бойових балістичних ракет Вернер фон Браун розробив перші ракети-носії для польоту астронавтів на Місяць.
У засіданні круглого столу взяли участь викладачі і науковці НТУУ "КПІ", керівники Державного космічного агентства України, Національного авіаційного університету, ветерани космодромів Байконур, Капустин Яр, Плесецьк, члени Малої академії наук України.
Засідання відкрив проректор з наукової роботи НТУУ "КПІ" член-кореспондент НАН України Михайло Ільченко. Він наголосив: "Становлення космонавтики стало одним з найбільш видатних досягнень ХХ століття. Воно було неможливим без розвитку ракетної справи, успіхів автоматики та розвитку багатьох суміжних наук і галузей діяльності людини. Успіхи космічного та бойового ракетобудування викликали появу протиракетної оборони, яка теж використовує ракетну техніку та системи управління нею".
Олег Прусс, заслужений випробувач космічної техніки, ветеран космодрому Капустин Яр розповів про перші кроки в розвитку світової ракетної техніки від Миколи Кібальчича до Вернера фон Брауна в період з 1883 по 1945 рр.
Виконавчий директор Аерокосмічного агентства України доктор філософії Валерій Фролов розповів про Сергія Корольова як конструктора перших вітчизняних балістичних і космічних ракет у період з 1933 по 1957 рр. – від створення Групи вивчення реактивного руху (в російській абревіатурі – ГИРД) до першого польоту міжконтинентальної балістичної ракети Р-7.
Дуже цікавим був виступ завідувача кафедри конструювання верстатів і машин ММІ НТУУ "КПІ" д.т.н., професора Василя Струтинського, який розповів про основоположника практичної космонавтики С.П. Корольова. Саме завдяки конструкторському таланту і стратегічному мисленню Сергія Павловича відбувся стрімкий розвиток космічної техніки в СРСР.
Заслужений випробувач Байконура, безпосередній учасник підготовки до запуску ракети-носія "Енергія" з космічним кораблем "Буран" Геннадій Понамарьов поділився своїми спогадами про особисті зустрічі з Валентином Глушком та його внесок у створення школи вітчизняного рідинного ракетного двигунобудування.
Начальник СКБ з наукової роботи Київського заводу автоматики ім. Петровського, син знаменитого генерального конструктора КБ "Південне" Станіслава Конюхова – к.т.н. Олександр Конюхов розповів про засновника нового стратегічного напрямку у створенні бойової та космічної ракетної техніки, ракетно-ядерного щита нашої країни Михайла Янгеля.
А про роль видатного вченого-конструктора у створенні важких ракет-носіїв, орбітальних станцій Володимира Челомея доповів учасникам круглого столу автор книги про Челомея, ветеран космодрому Байконур, заслужений випробувач космічної техніки, с.н.с. Державного політехнічного музею при НТУУ "КПІ" Анатолій Дормідонтов. Він також поділився спогадами про особисті зустрічі з Володимиром Челомеєм та про участь у випробуваннях ракет-носіїв його конструкції.
Директор Аерокосмічного інституту НАУ д.т.н., професор Валерій Шмаров розповів про визначного вченого і конструктора систем управління ракет-носіїв, космічних апаратів Миколу Пилюгіна. Він підкреслив, що під керівництвом М.Пилюгіна розроблялися системи керування для ОКБ Сергія Корольова, Михайла Янгеля, Володимира Челомея, Георгія Бабакіна. Очолюване Пилюгіним Науково-виробниче об'єднання автоматики і приладобудування розробило автономні системи управління для розгінних космічних ступенів перших автоматичних апаратів для дослідження Місяця і планет Сонячної системи. Всього з 1956 року до теперішнього часу було створено понад тридцять модифікацій автономних систем управління.
Радник голови державного космічного агентства України Едуард Кузнєцов зробив доповідь про внесок учених, конструкторів, інженерів підприємств України в розвиток ракетної техніки і освоєння космічного простору. Велику роль у розвитку ракетобудування і космонавтики відіграли Дніпропетровський ракетно-космічний центр, Київський радіозавод, ЦКБ "Арматуробудування", "Київприлад", "Арсенал", харківські КБ і заводи, на яких вироблялися автономні системи управління польотом ракет. Багато зробили інститути Національної академії наук України, особливо Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона. ВНЗ України готували фахівців для космічної галузі. Всього на космонавтику працювали понад 300 підприємств України. А її успіхи вивели Україну в п'ятірку країн-лідерів сучасної космонавтики.
Про видатного розробника силових установок для літаків КБ Мікояна Гліба Лозино-Лозинського доповіли члени Малої академії наук України Олексій Вірич й Андрій Михацький. Їх виступи доповнив аспірант факультету авіаційних і космічних систем НТУУ "КПІ" Роман Карнаушенко – він поінформував про створення орбітального літака "Буран".
Викладач ВІТІ НТУУ "КПІ" Олексій Царенок присвятив свій виступ видатному конструкторові зенітної артилерії (ЗА) та творцю найдосконаліших у світі зенітних керованих ракет (ЗКР) та зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) випускнику КПІ Леву Люльєву.
А професор ФЕА НТУУ "КПІ" Станіслав Шматок розповів про радянського вченого і видатного конструктора в галузі радіотехніки та електроніки Олександра Расплетіна.
На завершення круглого столу м.н.с. Державного політехнічного музею при НТУУ "КПІ", заслужений випробувач космічної техніки Сергій Грачов зробив повідомлення про конструктора німецьких ракет ФАУ і ракет-носіїв для запуску першого супутника і висадки американських астронавтів на Місяці Вернера фон Брауна.
Наприкінці засідання круглого столу було показано відеофільм про видатних конструкторів ракетно-космічної техніки ХХ століття.