У Нового року багато атрибутів. Але без традиційних ліхтариків свято не починається. Вони ніби вдихають життя в ялинку і все довкола. Ними оздоблюють помешкання, їх розвішують на вікнах, ділячись святковою радістю з перехожими.
Традиція освітлення новорічних ялинок налічує понад 300 років. Спочатку це були свічки і феєрверки. Прикраси не з безпечних – проте бажання краси та свята перемагало. Уперше електрична ялинкова гірлянда з’явилася у США в 1895 р. Вона розцвічувала різдвяну ялинку перед Білим домом. Звідтоді все більше святкових вогників спалахували в домівках та на площах міст, і дуже скоро електрогірлянди стали чи не головною новорічною окрасою.
Першими електрогірляндами були ланцюжки послідовно з’єднаних за допомогою дроту ламп розжарювання. Коли перегорала хоч одна лампочка – вимикалася вся ялинка. Тоді на SOS прибігли гірлянди з паралельним з’єднанням. Сьогодні все частіше використовують світлодіодні гірлянди. Такі лампочки перегорають вкрай рідко, та й не надто ласі на електроенергію. Світлодіодні гірлянди застосовують і для зовнішнього декорування, вони добре переносять низькі температури, не нагріваються, до них можна придбати спеціальні насадки у формі кульок, зірочок, квітів – будь чого.
І найприємніше: сучасні гірлянди працюють від низької напруги, тому спокусливі вогники є безпечними. Тепер на святковому дереві немає заборонених плодів. Тож раз, два, три – ялинко, гори!