Сучасна війна – це не лише протистояння живої сили й техніки, а й протиборство роботизованих технологій. Безпілотні комплекси сьогодні виконують широкий спектр завдань: від розвідки й ведення бойових дій до порятунку поранених та доставки провізії й боєприпасів. І мова не лише про БПЛА, а й про наземні роботизовані комплекси (НРК), до створення яких доклали руки, розум і знання й вихованці Київської політехніки.
Що вміють. "НРК не втомлюється, не панікує і не вагається", – зазначають фахівці. Саме так, адже сучасні НРК – це високоспеціалізовані системи, здатні виконувати важливі завдання на полі бою. Бойові НРК, озброєні кулеметами й гранатометами, уже штурмують ворожі позиції та поливають противника вогнем з безпечної для оператора відстані. Виявляти скупчення ворогів без ризику для бійців покликані машини-розвідники, оснащені камерами денного/нічного бачення, тепловізорами, радарами тощо. Інженерні та саперні НРК знешкоджують вибухові пристрої/мінують території, розчищають завали. Ще одна важлива місія НРК – евакуація поранених та виконання логістичних завдань: перевезення боєприпасів, води, медикаментів, вивезення вантажів з-під вогню та ін. Але найголовніше – вони замінюють собою людей у небезпечних зонах і дозволяють зберегти життя військовослужбовців. На сьогодні 99% роботів на фронті – українського виробництва: 47% – це ло-гістичні та евакуаційні комплекси, близько 25% – інженерні комплекси і 12% – бойові комплекси, інші – спеціальні.
Їхні предки. Дослідники докладно розповідають про попередників нинішніх бойових помічників. Історія їх не надто захоплююча, але послідовна, адже військові завжди прагнули завдати шкоди недругам, зберігаючи життя своїх бійців.
У часи Римської імперії та Середніх віків вояки використовували вози й інші рухомі засоби, які підпалювали чи вантажили камінням і направляли на ворога, щоб спричинити паніку в його рядах.
Але повноцінні прототипи з'явилися лише під час Першої світової війни. Тоді німці почали створювати дистанційно керовані машини, що несли вибухівку замість солдата-смертника. А вже у Другій світовій війні вони представили Goliath – невеличкий гусеничний пристрій, що керувався дистанційно і ніс 100 кг вибухівки до танка чи бліндажа противника. У часи Холодної війни СРСР і США створювали дистанційно керовані танки для роботи в умовах ядерної атаки. А в 2000-х на поле бою вийшли перші "розумні" сапери PackBot і TALON, що рятували життя в Іраку та Афганістані.
Проте, безсумнівно, наголошують військові інженери, справжній прорив у цій галузі відбувся за останні роки, після початку російсько-української війни. За прогнозами Defense News, до 2030 року частка НРК у бойових операціях НАТО може сягнути 30%. Українська армія в ході бойових дій випробовує низку роботизованих систем: від дистанційно керованих платформ для евакуації поранених чи доставки боєприпасів до експериментальних ударних наземних дронів. Вони змонтовані на гусеничних чи колісних шасі, працюють практично за будь-якої погоди, здатні долати значні відстані, обладнані захищеними каналами зв'язку, зберігають працездатність за умов електронної боротьби, нестабільного зв'язку, фізичних перешкод та обстрілів. До того ж більшість українських платформ модульні – дозволяють оперативно змінювати озброєння чи цільове призначення залежно від завдання. ШІ відіграє ключову роль у тому, щоб такі пристрої діяли ефективно, зменшуючи навантаження на оператора, та працювали автономно.
Реалії. Над розробкою роботизованих комплексів в Україні активно працюють як приватні виробництва, так і волонтерські об'єднання. За словами Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, понад 200 вітчизняних компаній виготовляють роботів, а більш ніж 40 розробок кодифіковані за стандартами НАТО. "Воювати мають роботи, а не люди", – наголошує він.
Серед виробників – і компанія Ratel, заснована випускником КПІ Тарасом Остапчуком. "Ratel для мене – це не просто компанія, – ділиться він. – Це результат шляху, який почався ще у стінах КПІ. Саме інститут дав мені фундаментальні знання, навчив мислити системно й поєднувати науку з практикою. Тут я зрозумів, що справжні зміни відбуваються тоді, коли ідеї з аудиторії перетворюються на реальні проєкти".
"Набуті знання, вміння і досвід технаря та воїна він направив на створення і розвиток НРК , – представляє свого побратима помічник ректора з питань ветеранської політики Андрій Гаврушкевич. – Тарас заснував високотехнологічну компанію, яка за короткий час стала однією з ТОП-виробників в Україні. Продукція зарекомендувала себе на полі бою в топових підрозділах широким спектром виконаних завдань. Тарас Остапчук гідно представляє Україну на міжнародних виставках. Компанія, в якій працює багато ветеранів та випускників КПІ, активно розвивається і вдосконалюється. Вона увійшла до Forbes Next 250 – рейтингу найбільш інноваційних і перспективних компаній, які формують майбутнє. Приємно спостерігати за такою динамікою".
Роботи "Ratel". Компанія спеціалізується на розробці роботизованих систем різного призначення, які користуються попитом на ринку. Зокрема, роботи "Ratel" можуть працювати як дрони-камікадзе, виконувати роботу саперів, а також перевозити вантажі та евакуйовувати поранених.
До речі, а що таке ратель? Виявляється не що, а хто. "Найбезстрашнішою твариною у світі, за версією Книги рекордів Гіннесса, вважається медоїд. Цей звір, також відомий як лисий борсук або ратель, вирізняється агресивністю, безстрашністю та стійкістю до отрути, зокрема до отрути кобри", – пояснили в компанії. От такий він – відморозок тваринного світу, невелике люте звірятко. Найбезстрашніший звір.
"До повномасштабного вторгнення ми займались професійним вуличним освітленням, – розповідає Тарас. – Але підступний напад клятого ворога на територію України змусив змінити вид діяльності". І вони почали з нуля розвивати технології, які на полі бою беруть на себе найважчі завдання. Першим роботом став "Ratel S", над яким працювали з грудня 2022 року. В березні 2023-го він пройшов випробування, а вже в травні розпочалося серійне виробництво. "Бойовий броньований "Ratel S" – це робот-камікадзе, призначений для ураження техніки та особового складу противника, – веде далі розробник. – Також дрон може руйнувати комунікації, для прикладу, міст у селі Іванівське на Донеччині, що ускладнило логістику росіян на Бахмутському напрямку. Під прикриттям "Ratel" проводилися операції на Харківському напрямку, в Авдіївці, в Оріхові. У листопаді 2023 року ми зробили для нього надбудову, і робот-камікадзе став одночасно й дистанційним мінувачем. Він може перевозити 35 кг як камікадзе, а при дистанційному мінуванні – дві протитанкові міни".
Також серед розробок компанії – роботизований логістичний комплекс "Nurse TB" з корисним навантаженням до 150 кг; роботизований комплекс "Ratel М" для евакуаційних та логістичних завдань з корисним навантаженням понад 200 кг; роботизований комплекс "Ratel Н" багатоцільового використання з корисним навантаженням понад 400 кг. Він також може тягти до 1500 кг та завдяки інфрачервоним фарам і камерам нічного бачення працює навіть уночі, в серії з липня 2024 р. "У випадку непередбаченої ситуації ми втрачаємо саме робота, а не людину. Те саме у випадку боєкомплекту. Щоб перевезти умовно 400 кг на 5 км, потрібно щоб п'ятеро людей бігали всю ніч. Натомість можна відправити робота. У випадку прильоту ми втрачаємо одного робота, а не п'ятьох людей", – інформує Тарас Остапчук.
Зауважимо, що компанія зацікавлена не лише у виробництві, а й в ефективній експлуатації своїх машин. Для цього навчають операторів, зокрема і на полігоні; розгортають ремонтні майстерні поблизу переднього краю, постійно контактують з військовими та враховують їхні побажання при модифікації платформ. До речі, при зовнішній простоті вони досить вартісні. Приміром, один "Ratel S" коштує від $25 000.
Визнання. У липні в Стамбулі пройшла міжнародна оборонна виставка IDEF, де продукцію демонстрували майже тисяча місцевих та понад 400 іноземних компаній. Її відвідали тисячі фахівців з десятків країн, які шукали надійних партнерів, актуальні технології та проривні рішення. Серед експонатів – і робот-ратель. "Наш "Ratel" стоїть серед пафосних взірців зброї, – з гордістю повідомляє керівник компанії Тарас Остапчук. – Але на відміну від більшості – цей уже був під обстрілом. FPV бачив (його атакували FPV дрони на лінії зіткнення. – Ред.). Мінні поля бачив. Людей замінює на полі бою. Привезли не для понтів. А щоб показати: українські роботи вже сьогодні закривають ті задачі, від яких в інших країн ще PowerPoint не відкрився. Не концепт. Не прототип. Бойовий робот, який робить роботу".
У серпні команда Ratel Robotics взяла участь у першому Чемпіонаті України з технологічного спорту. "Наші наземні роботизовані комплекси вийшли на трасу разом із провідними пілотами та інженерами країни, демонструючи практичні можливості сучасних технологій у реальних випробуваннях. І маємо результат: 1-ше місце у дисципліні "мінування"!" – розповіли в компанії.
На фото: Бойовий робот, який робить роботуРазом з КПІ. "Сьогодні компанія Ratel Robotics розвиває наземні роботизовані комплекси, що допомагають нашим воїнам і рятують життя на фронті. Ми відкриті до співпраці з КПІ: беремо студентів на стажування та роботу, даємо їм можливість отримати реальний інженерний досвід і долучитися до створення технологій, які вже сьогодні працюють на полі бою. Хоч ми зараз не проводимо активний набір, залишити заявку на сайті чи відправити резюме на пошту можна вже сьогодні – ми зберігаємо всі контакти й повертаємося до них, коли з'являється потреба в нових людях, – повідомив Т.Остапчук. – Також я хочу звернутися до студентів: використовуйте час навчання максимально ефективно. Не відкладайте "на потім" свої ідеї, пробуйте реалізовувати їх вже тепер. Навіть маленький крок у студентські роки може стати основою великого проєкту в майбутньому. Наука і практика не мають бути відокремленими сферами – саме їхній синтез дає справжній результат".
Наближаємо майбутнє. У День Незалежності українські виробники зброї показали партнерам з ЄС та НАТО технологічні рішення, які дають змогу захищати її просто зараз. Серед презентованих інновацій був і робот "Ratel". "Україна продукує інноваційні продукти, що змінюють ситуацію на полі бою та можуть боронити глобальну безпеку", – підкреслив тоді М.Федоров. Дійсно, Україна впроваджує нову модель війни. "Дрони, РЕБ, системи зв'язку, НРК – це вже не майбутнє, а реальність сучасного фронту. Наш досвід вивчають армії світу. Бо ми застосовуємо те, що у світі існує лише як проєкт", – констатують військові. "Майбутнє українських технологій народжується тут і зараз. І я впевнений, що саме ви – студенти КПІ – будете його творцями", – звертається до політехніків новатор-підприємець.