Презентація "Шевченківської енциклопедії"

Шевченкове слово і думка, що завжди привертає увагу широкої громадськості, набуває особливого звучання під час Шевченківських днів, які відзначає вся Україна. Цьогоріч українська та світова спільнота відзначає 200-річний ювілей від дня народження Кобзаря.

Брейн-ринг до ювілею Т.Г. Шевченка

6 березня в аудиторії 432 18-го корпусу кафедрою української мови, літератури та культури був проведений Брейн-ринг, присвячений 200-річчю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Мета заходу – виявити кращу команду університету  на знання творчості  Кобзаря.

Тут пензлі ще зберігають дотик руки Шевченка…

Якщо ви бували у провулку Т.Шевченка, що біля Майдану Незалежності, то, впевнена, були здивовані: як серед столичного многоголосся, скляних банківських будівель, київських "хмарочосів", модних крамниць та дорогих кав'ярень зберігся цей колоритний будиночок першої половини ХІХ століття (який і

У КПІ відбувся традиційний конкурс читців-декламаторів «Шевченківські читання»

На початку березня кафедра української мови, літератури та культури вже традиційно провела конкурс читців-декламаторів «Шевченківські читання». Цього року його було присвячено 200-літньому ювілею від дня народження Кобзаря.

Тарас Шевченко живе і промовляє…

Зважаючи на доленосні і бурхливі події в Україні, бачимо, що Шевченко, як і ота трагічна новоявлена хрещатицька Небесна Cотня сучасних юних героїв гордої і незламної країни, полегла на Майдані незалежності, живе посеред нас, додає сміливості і впевненості у боротьбі з нашими відвертими і прихован

"Кобзар" із Женеви

З-поміж безлічі видань "Кобзаря" Т.Г. Шевченка привертає увагу перше його мініатюрне видання, видруковане в Женеві 1878 року, форматом 55 х 85 мм українською мовою, тиражем 1000 прим. у друкарні "Громади". Друкарня ця була заснована М.П.Драгомановим, який, емігрувавши з Російської імперії, активно займався виданнями позацензурних творів українських учених та письменників. Його альманах "Громада", що мав 5 випусків за 1878–1882 рр., став відомим суспільно-політичним виданням за кордоном. У ньому популяризувалися твори Панаса Мирного, Т. Шевченка, М. Павлика, С. Подолинського, Ф. Вовка, М. Драгоманова, І. Франка та інших.

Підписка на ФЛ