Студентська конференція "Пам'ятники Т.Шевченку в світі"

Погруддя Т.Г. Шевченка роботи скульптора В. Беклемішева, 1889 р.27 лютого 2014 року кафедра української мови, літератури та культури провела науково-практичну конференцію на тему "Пам'ятники Т.Г. Шевченку в світі". Участь у ній взяли студенти ФІОТ та ІПСА.

Нелегке життя випало на долю Тараса Шевченка, 200-річчя якого відзначаємо цього року. Складною була й доля багатьох пам'ятників, встановлених на його честь. Їх забороняли і нищили російські жандарми та білогвардійські офіцери, австрійські чиновники та польські поліцаї, угорські шовіністи та німецькі фашисти. Не завжди лояльною до них була й радянська влада.

Студент 4-го курсу ФІОТ Владислав Грунт зробив доповідь про мармурове погруддя Кобзаря роботи скульптора В. Беклемішева, яке було встановлено в 1889 році у Харкові з ініціативи Христини Алчевської. Учасники дізналися про те, що свого часу цей бюст іменували "нелегальним пам'ятником Кобзарю".

Також цікавою була доповідь студентки ФІОТ Юлії Агеєнко про пам'ятник, встановлений Т. Г. Шевченку у Москві. Авторами монументу були три українські скульптори: М Грицюк, Ю. Синькевич, А. Фуженко. Уряд Хрущова дійсно "догнав і перегнав Америку", відкривши московський пам'ятник 10 червня 1964 року – на 17 днів швидше, ніж американці. Зауважимо, що проти образу Тараса Шевченка у "шинелі-крилатці", запропонованого авторами московського пам'ятника, виступила низка інтелектуалів і представників української інтелігенції, зокрема поети М. Рильський та П. Тичина, адже свідчень, за якими б Тарас Шевченко носив одяг такого крою, не існує. Однак "окрилений" образ поета було затверджено московським начальством, зокрема особисто Микитою Хрущовим.
Конференція залишила гарні емоції в її учасників. У планах кафедри, враховуючи побажання студентів, надалі проводити такі заходи.

Л.М.Сидоренко, Н.В. Тільняк, викладачі кафедри української мови, літератури та культури