15 березня 2009 року пішла з життя ветеран Великої Вітчизняної війни, учасник бойових дій Лідія Іванівна Мотузко.
Народилася Лідія Іванівна 27 квітня 1922 року в селянській родині. Після закінчення педагогічного технікуму працювала вчителем у середній школі.
Майже щодня задовго до початку робочого дня зустрічаю Анатолія Івановича на підході до першого корпусу і вже традиційно, привітавшись, звертаюсь до нього – «Чому так зарано?» – і так само традиційно він відповідає: «Щоб спокійно, не кваплячись, підготуватись до початку занять».
22 жовтня 2008 року виповнилось 80 років одному з найактивніших ветеранів космодрому Байконур у Києві, заслуженому випробувачу космічної техніки, старшому науковому співробітнику Державного політехнічного музею при НТУУ “КПІ”, академіку Української академії наук національного прогресу Анатолію Гр
На ім’я ректора НТУУ «КПІ» М.З.Згуровського надійшов лист від Київського громадського об’єднання «Товариство ветеранів розвідки ВМФ».
4 квітня у Науково-технічній бібліотеці НТУУ «КПІ» відбулася урочиста зустріч з ветеранами космодромів, організована КПІ, центральною радою Міжрегіональної громадської організації ветеранів космодрому Байконур (м. Москва) і Київської радою ветеранів Байконуру.
13 березня 2008 р. ветерани волейболу НТУУ «КПІ» за підтримки профкому провели турнір з волейболу, присвячений пам’яті Михайла Антоновича Павловського, депутата 3-х скликань Верховної Ради, колишнього декана факультету авіаційних і космічних систем.
1 жовтня Україна відзначає День ветерана, започаткування якого є виразом глибокої пошани суспільства до людей старшого покоління.
Від щирого серця вітаю Вас, дорогі ветерани-політехніки, з цим святом!
Щороку у травні Народна хорова капела КПІ звітує перед глядачами. Цього разу звітний концерт, який відбувся 23 травня у залі засідань Вченої ради, відрізнявся від виступів попередніх років. У ньому взяли участь ще два колективи – з естонського міста Тарту та хор ветеранів капели КПІ.
Cтрахіття війни і радість перемоги і досі живуть у пам’яті ветеранів. У НТУУ “КПІ” ще працюють ті, хто наближали пам’ятний день. Ми поцікавилися у безпосередніх учасників війни, що відчували вони тоді, далекого і радісного 9 травня 1945 року?
З роками людина набуває мудрості, накопичує здобутки та залишає по собі великі й малі справи. Григорій Петрович Демиденко завжди чесно й гідно виконував свою чоловічу роботу – захищав Батьківщину, оберігав мир і спокій, навчав цього молодих.
