З білим цвітом садів, зеленою барвою ланів, золотом і сріблом бойових нагород на грудях ветеранів, мелодіями фронтових літ щороку приходить на нашу землю всенародне свято – День Перемоги.
Свято зі сльозами на очах. У ньому втілились і свята пам’ять воїна про бойових побратимів, які пішли у Вічність, і гордість внука звитягою діда, і горе вдови, яка вкотре перечитує пожовклу похоронку, і той смуток, який не змогли згасити минулі десятиліття.
Це свято має два кольори – червоний і чорний, що нагадують про сяйво бойових знамен Перемоги і скорботи втрат у роки війни. Загальне число людських втрат України – до 10 мільйонів, це кожний п’ятий-шостий із загиблих у Другій світовій війні. 163 студенти, викладачі і працівники КПІ заплатили життям за травневу Перемогу 1945-го.
У цей день ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна, низько вклоняємося та складаємо глибоку пошану Вам, дорогі ветерани. Ви гідно витримали тягар великих випробувань, що випали на людську долю в ту трагічну добу, врятували Батьківщину від поневолення, підняли її з руїн у повоєнні роки, на новий рівень підняли економіку, науку і культуру.
Нехай війна, що прокотилася глибоким горем людськими долями, стане останньою для нашого народу, нехай злагода і добробут панують у кожній оселі, а працелюбність і любов до рідної землі будуть запорукою процвітання України!
Шановні ветерани! У нашій пам’яті назавжди залишиться Ваш урок честі й слави, героїзму і самопожертви, патріотизму і вірності Вітчизні. Залишайтесь і надалі у строю! Нам дуже потрібні Ваші незламність, життєвий гарт, невичерпний оптимізм, Ваша свята віра в Перемогу. Нехай доля відміряє кожному з Вас ще багато-багато літ!
Світла і вічна пам’ять загиблим воїнам! Честь і слава живим героям!
Миру, добробуту та щасливого довголіття!
З повагою і вдячністю,