На пленарному засіданні III сесії Київської міської ради IX скликання 19 вересня 2024 р. більшістю голосів депутати ухвалили рішення про перейменування вулиці, на якій стоїть корпус № 28 КПІ ім. Ігоря Сікорського, на честь видатного українського вченого і політика М.А. Павловського, вся професійна діяльність і наукові здобутки якого пов'язані з Київською політехнікою.
🏰
Кажуть, щоб стати знаковою фігурою й залишити по собі слід у житті та історії, потрібно народитися в потрібному місці в потрібний час. Але є люди – яскраві, харизматичні, – які, де б де і коли не народилися, самі формують простір навколо, гуртують і спрямовують оточення. Лідери. Кого видно здалеку. Сучасники сприймають таких неоднозначно. Але в історії надовго залишаються їх імена та вдячна пам'ять від учнів і послідовників.
Київська політехніка, як магнітом, притягує до себе людей неординарних – особистостей, про кого можна сказати "перший, уперше". Таким, без сумніву, був Михайло Антонович Павловський (13.03.1942 – 26.02.2004) – доктор технічних (1977) та економічних (1997) наук, фахівець у галузі механіки гіроскопів і навігаційних пристроїв, дослідження нелінійних просторових коливань складних конструкцій, засновник української школи гіроскопістів.
Подвижник
Його шлях у науку був стрімким і потужним. Народився в с. Ружична Хмельницької обл., у 1963 р. – закінчив КПІ з відзнакою, в 1963-66 рр. – аспірант кафедри "Гіроскопічні прилади і пристрої", з 1968 р. – доцент тієї ж кафедри, в 1977-2004 рр. – завідувач кафедри теоретичної механіки, в 1985 р. – створив і очолив СКБ "Ритм", яке переросло в Міжгалузевий НДІ Проблем механіки. Він став першим доктором наук в Україні в галузі гіроскопів та навігаційних комплексів. Його підручник з теорії гіроскопів був першим галузевим підручником у світі.
Під керівництвом М.О.Павловського розроблено унікальне обладнання для наземних випробувань ракетно-космічного комплексу "Енергія-Буран", а після Чорнобильської аварії – дистанційно керовані роботизовані комплекси для проведення робіт із радіоактивними матеріалами. У 1993 р. він – один із засновників і перший декан факультету авіаційних і космічних систем. Це стало початком відновлення авіаційної та космічної освіти в Київській політехніці. Також зініціював будівництво корпусу №28 (на тодішній вул. Боткіна, 1) – як науково-технічного комплексу із розроблення і дослідження авіаційної та ракетно-космічної техніки.
М.А.Павловский також був завзятим спортсменом, і донині в університеті проходить волейбольний турнір його пам'яті.
Науковець і політик
М.А.Павловський – лауреат Державної премії УРСР (1980), Державної премії СРСР (1986), Державної премії України (1992), заслужений діяч науки і техніки України, нагороджений орденом "Знак пошани" (1980) та Грамотою ВР України. Академік Академії технологічних наук України, з 1996 р. – дійсний член Української академії економічної кібернетики, в 2002 р. – академік-секретар Аерокосмічної академії України. Автор понад 450 друкованих праць, серед яких 24 книги (монографії, підручники, навчальні посібники). Підготував 12 докторів та 50 кандидатів наук. Автор 80 винаходів.
Він є розробником економічної теорії перехідного періоду та її українського контексту. Докторська дисертація Михайла Павловського з економічної теорії стала першою на пострадянському просторі, присвяченою стратегії економіки перехідного періоду.
В історії України М.А.Павловський залишив слід як полум'яний борець за справедливість, видатний політичний та громадський діяч. У 1994-2004 рр. – народний депутат України ІІ, ІІІ, ІV скликань, голова постійної комісії з питань ядерної політики ВР України, заступник голови партії "Батьківщина" (2001). У 1992 р. був міністром промисловості України. А ще він створив при Голові Верховної Ради України спеціальну комісію по законодавчому забезпеченню і підтримці високих технологій в Україні. Написав 6 книжок та понад 50 статей з проблем стратегії перехідного періоду. Останньою стала збірка публіцистичних праць "Живу тобою, Україно", що вийшла в 2003 році. Саме він першим сформулював і довів теорему про лібералізацію для геоекономіки, ввів у науковий обіг поняття "стійкість економічної системи", вивів закони розвитку та деградації ринку, сформулював умови і отримав аналітичну формулу економічного зростання і зростання добробуту населення тощо.
Шана
Колеги, учні, земляки і сподвижники пам'ятають та шанують ім'я вченого й політика М.А.Павловського. У 2007 році в його рідному селі, яке тепер стало одним із мікрорайонів Хмельницького, на честь Михайла Антоновича перейменовано колишню вулицю Ярмолинецьку. На ній він виріс, звідси пішов у велику науку й велику політику, сюди часто навідувався з Києва, допомагаючи землякам словом і ділом. Ім'я М.Павловського присвоєно й школі, яку він закінчив. Тут створено його музей, а в 2009 р. встановлено його погруддя.
Присвячену йому меморіальну дошку в березні 2007-го встановлено і на фасаді корпусу №28 КПІ ім. Ігоря Сікорського (на фото). У цьому корпусі є також аудиторія його імені. Ще одну аудиторію ім. М.А.Павловського відкрито на кафедрі теоретичної механіки Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
Наукові читання, присвячені 80-річчю від дня народження професора М.А.Павловського, були першими, що пройшли в Державному політехнічному музеї імені Бориса Патона після початку повномасштабної війни, яку проти України розв'язала росія. Тоді колеги й учні науковця ініціювали звернення до Київської міської ради й запропонували назвати на його честь одну зі столичних вулиць. Кияни підтримали ініціативу та в застосунку "Київ цифровий" віддали свої голоси за перейменування. Тож цієї осені на карті Києва з'явилася вулиця Професора Павловського, вона з'єднує вулиці Борщагівську й Політехнічну та є свідченням пам'яті про нашого сучасника, який відбувся й утвердився в КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Перейменування вулиці на честь КПІшника
У застосунку «Київ Цифровий» триває голосування за перейменування вулиці Боткіна.
КПІ пропонує змінити назву на честь Михайла Антоновича Павловського — видатного науковця в галузі механіки, громадського й державного діяча, засновника і першого декана факультету авіаційних та космічних систем КПІ, лауреата державних премій, народного депутата України трьох скликань, міністра промисловості України в 1992 році.
Павловський був одним з ініціаторів та організаторів створення факультету авіаційних і космічних систем 1993 року. Це стало початком відновлення авіаційної та космічної освіти в Київській політехніці. Також він зініціював будівництво корпусу №28 (на вул. Боткіна, 1) — як науково-технічного комплексу із розроблення і дослідження авіаційної та ракетно-космічної техніки й систем.
Щоб проголосувати, у застосунку потрібно перейти в розділ «Електронна демократія», обрати «Опитування», переглянути перелік питань і натиснути кнопку «Взяти участь».
