Організатори загальноуніверситетської відкритої студентської олімпіади "Механотроніка у машинобудуванні", що в очному форматі проходила протягом 13 – 15 травня на базі кафедри прикладної гідроаеромеханіки та механотроніки (ПГМ) НН ММІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, мали на меті підтримати здібних студентів, які готові розв'язувати актуальні задачі з автоматизації в умовах сучасного виробництва. Для цього під час змагань студенти створювали макети автоматизованих систем на навчальних стендах компанії "Festo" (Німеччина).
🖹
Професор кафедри ПГМ Олександр Губарев, який є одним з організаторів цьогорічної та попередніх олімпіад, повідомив, що у заході взяли участь вісім команд, до яких входили 20 представників ММІ та радіотехнічного факультету. "Змагання проводилися у чотири етапи. Мова про перевірку знань і оцінку досвіду роботи на пневматичній системі керування обладнанням, електрорелейній системі керування, системі керування з PLC FEC Сompact (мова LD) та системі керування з PLC FC100 (мова ST), – розповів Олександр Павлович. – Сьогодні ми маємо справу з системами автоматизації, які є поєднанням механіки, електроніки та програмного забезпечення. Змагання допомагають застосовувати базові принципи та основи майстерності у промисловій автоматизації, дозволяють налагоджувати, обслуговувати та керувати складними автоматизованими комплексами". І додав, що в усі часи проведення олімпіади головним було допомогти студентам у застосуванні власних знань та досвіду, а її учасники – як здобувачі освіти, так і організатори та члени журі – знаходили спільну мову і під час визначення завдань, і в оцінках, і в методах вирішення, і в розподілі медалей та грамот, і в поглядах на майбутнє. Професор Губарев також висловив вдячність своїм колегам Юрію Онищуку, Андрію Зілінському, Костянтину Бєлікову, які протягом трьох місяців підготовки до олімпіади підготували до роботи 458 різноманітних пристроїв з пневматики, електропневматики, сенсорів та датчиків, що вправно працювали впродовж олімпіади.
На календар проведення олімпіад вплинула епідемія Covid-19 і широкомасштабне військове вторгнення росії в Україну. Але, попри все це, олімпіада відродилася. Це стало можливим завдяки зусиллям усього колективу кафедри ПГМ: адже олімпіада – це не лише конкурсні дні, але й тренування, підготовка лабораторій, розробка конкурсних завдань, супровід команд, робота в журі та у складі апеляційної комісії, і, насамкінець, визначення переможців тощо.
За правилами олімпіади перемогу здобувають команди, що склали чотири іспити на кожному етапі – від теоретичного розв'язування завдання на папері до втілення і налагодження його на стендах "Festo". Для перемоги важливо вміти працювати в команді: правильно розподілити завдання між її членами, взаємодіяти під час подолання окремих проблем, а потім швидко об'єднати отримані результати під час розв'язання задачі у сфері автоматизації. Велике значення має час виконання завдання, отже злагодженість і спритність у деяких випадках можуть мати вирішальне значення для завоювання перемоги.
За результатами змагань визначено три команди та шістьох переможців і призерів олімпіади. На першому місці – команда у складі Дмитра Островського та Івана Підпалька, на другому – Микити Бардука та Дмитра Білого, на третьому – Дениса Остапенка та Іллі Шкуріна.
"Посильні завдання, які виконували учасники студентської олімпіади "Механотроніка у машинобудуванні", що відбулася на базі ММІ, максимально наближені до реальних виробничих завдань, що стоять перед інженерами щодня – спланувати, скласти прогресивну з технологічної точки зору схему, виявити помилку, виправити її. Подібні заходи дозволяють готувати фахівців високого класу, які не бояться випробувати себе у ситуаціях, де, як кажуть, по-повній потрібно показати свої здобуті знання і навички". – вважає директор ТОВ "Гідро-Гід" В'ячеслав Скрипник (до речі, його компанія була одним із спонсорів заходу).
На запитання кореспондента "КП" про враження від олімпіади її срібний призер Микита Бардук розповів, що йому запам'яталася підготовка до заходу. "Перевірка роботи, наладка технологічного обладнання, що функціонує у лабораторії механотроніки, потребує періодичного технічного огляду та ремонту. Це дозволило досконально розібратися з будовою та роботою складного обладнання, вивчити базові принципи та основи промислової автоматизації. Але протягом пошуку та усунення несправностей у механотронних системах керування, використовуючи діагностичне програмне забезпечення, довелося ознайомитись з багатьма першоджерелами: від технічних інструкцій, каталогів, до товстих підручників, виданих за попередніх років… Моя команда посіла друге місце на олімпіаді, і це приємно, адже доводить, що ти впродовж короткого терміну справді можеш здолати поставлені задачі і все це під час "перегонів" біля обладнання та мозкових штурмів. Саме у такі миті все вирішує стресостійкість. Погоджуюся з думкою, яку почув від організаторів, про те, що під час напруженої ситуації при розв'язуванні конкретного завдання під час змагань ми не підіймаємось до рівня наших очікувань, а опиняємось на рівні нашої підготовки. Щиро вдячний викладачам, які надали міцні знання, що стануть основою для успішного подальшого розвитку як інженера та науковця".
Довідково
Кафедра прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки ММІ проводить Всеукраїнську студентську олімпіаду "Механотроніка в машинобудуванні", починаючи з 2009 року. Серед організаторів – професор, академік Національної академії наук вищої освіти, відмінник освіти України Олег Михайлович Яхно. До широкомасштабної агресії росії в Україну всеукраїнські змагання вважалися другим етапом олімпіади, але насправді етап був третім – адже більшість учасників проходила через вишкіл "Літньої школи – механотроніки", що відбувалась у КПІ. Свого часу синергетична механотроніка спонукала до співпраці механіків, комп'ютерних фахівців, спеціалістів з інтегрованих систем, біоресурсів та природокористування, будівельників, харчовиків, електронників, фахівців лісового господарства і машинобудування з багатьох вищих навчальних закладів України. У перші роки проведення олімпіади участь у ній брали винятково студенти машинобудівних факультетів. Проте з роками все змінюється – тепер до них можуть долучатися й ті, хто здобуває вищу інженерну освіту за іншими спеціальностями.
У Київській політехніці пройшла триденна студентська олімпіада «Мехатроніка в машинобудуванні».
Близько 20 КПІшників змагалися за першість у застосовуванні основ механіки, електроніки, електрики та автоматизації для розв’язання завдань, що постають нині на реальних виробництвах. А ще — запускали власні автоматизовані системи на навчальних стендах компанії FESTO.
Золото олімпіади вибороли студенти ММІ Дмитро Островський та Іван Підпалько.