Україна нині – на передньому краї війни. Війна палає не лише на землі, у повітрі та на морі, але й в інформаційному просторі. Причому в медіа – друкованих, електронних і мережевих – росія воює не лише з нашою державою, але й майже з усім цивілізованим світом. Деякі експерти вже навіть кажуть про Першу світову інформаційну війну, форпостом захисту демократії в якій стала Україна. У цих обставинах особливо зростає відповідальність перед суспільством вітчизняних журналістів, редакторів, піарників, комунікаційників – усіх тих, хто продукує й поширює інформацію.

Одним із способів забезпечення балансу в соціально-комунікаційній сфері завжди, а надто в часи війни, є дотримання професійних та етичних стандартів. Особливо важливо це тоді, коли медіа поширюють велику кількість матеріалів з чутливим вмістом. Дотримання стандартів їхньої підготовки безпосередньо впливає на те, які настрої переважатимуть у суспільстві. Тому нова ситуація на українському інформаційному полі потребує теоретичного осмислення.

Отож виступи багатьох учасників ювілейної X Міжнародної науково-практичної конференції "Наукова школа Романа Іванченка", яка щороку проводиться на базі кафедри видавничої справи та редагування Навчально-наукового видавничо-поліграфічного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського, цього року були присвячені саме проблемам роботи медійників у часи війни.  Звісно, 25 жовтня 2022 року на секційних засіданнях конференції доповідачі з України та Польщі виступали і з дослідженнями у сфері сучасної масової комунікації, книговидання, редагування різних видів видань, рекламної та PR-комунікації. Але все ж таки, напевно, головною її подією став круглий стіл "Виклики перед медіа у воєнний час: український вимір", який було вперше проведено в її рамках.  Зрозумілим приводом для дискусії, що розгорнулася на ньому, стала необхідність науковців і дослідників обговорити складні процеси, які відбуваються в українській журналістиці воєнного часу.

До обговорення у межах круглого столу долучилися викладачі кафедр, що випускають журналістів і медійників у регіональних вишах, – Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Луцького національного технічного університету. Спікерами стали і представники громадських організацій, що безпосередньо працюють над створенням нових рекомендацій для практикуючих журналістів: Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації; Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор; Євген Магда, директор Інституту світової політики, політолог, кандидат історичних наук, доцент.

Доповідачі та учасники обговорення підкреслювали, що українське медійне середовище блискавично реагувало на медійні виклики: відразу після появи матеріалів, що викликали громадське обурення, експерти формували рекомендації, розробляли етичні норми й положення, на які можна було спиратися під час підготовки етично складних матеріалів –  про загибель людей під час війни, про поводження з військовополоненими тощо. Слід зазначити, що багато викликів, з якими стикається український медійний простір, досі не мали вирішення у світовій практиці. І фактично просто на наших очах в українській журналістиці вибудовуються нові комунікаційні норми, напрацьовуються рішення непростих етичних дилем нинішнього часу.

Теми доповідей на конференції, а також відгуки учасників круглого столу спонукали кафедру організувати ще однин важливий і актуальний захід. 15 листопада у режимі онлайн відбулася лекція президента Академії української преси, завідувача кафедри реклами та зв'язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка професора Валерія Іванова "Медіаграмотність під час війни". Слухали її понад 90 учасників. Валерій Іванов, спираючись на власний досвід, розповів про роботу медійників на прифронтових територіях, про етичні аспекти, з якими стикаються не лише українські, а й закордонні журналісти. Ця подія стала черговим заходом у межах спільної наукової й практичної роботи кафедри видавничої справи та редагування з Інститутом журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Участь у лекції також узяли колеги з Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Отже, українська журналістика вийшла на черговий етап самоствердження, а практика українських журналістів стає основою для оновлення не лише українських, але й світових медійних стандартів.

Валерія Касянчук, викладачка кафедри видавничої справи та редагування НН ВПІ