Відкрита лекція «Складники успішної наукової діяльності: співпраця, публікації, гранти, презентація»

Ірина Тихонкова, к. б. н., експерт з навчання та аналітичних ресурсів Clarivate Analytics, розповіла про усі тонкощі наукової діяльності та публікації у Web of Science. Лекція буде корисною усім студентам, аспірантам, викладачам, науковцям, які публікують чи тільки планують публікувати свої наукові дослідження.

Радимо вам переглянути лекцію, навіть якщо ви поки не долучилися до наукової діяльності – адже ніколи не знаєш, коли потрібно буде надрукувати статтю чи зібрати інформацію з досліджень колег.

Що таке Web of Science Group?

Web of Science – платформа, на якій розміщено бази наукової літератури та патентів. Містить 15 баз даних, понад 34 тисячі журналів на платформі, більш ніж 160 мільйонів документів та 80 мільйонів патентів.

Кожен державний виш чи наукова установа з 1 червня 2019-го до 31 травня 2020 року може доєднатися до бази Scorpus і платформи Web of science за бюджетні кошти. Можна заходити і з власного ПК, проте раз на 6 місяців обов’язково треба залогінитися зі своєї установи.

Як шукати матеріали для свого дослідження?

База даних містить інформацію про матеріали, на які посилається автор статті, а також матеріали, що цю статтю цитують. Вправно користуючись Web of Science для свого дослідження, ви можете знайти відповідь на усі питання, що вас цікавлять. Наприклад, хто досліджує вашу тему в певній країні, які фонди фінансували подібні дослідження, хто є лідером у тематиці, в яких журналах слід публікуватися з вашою темою, де знайти рецензента/партнера для досліджень – для цього потрібно лише комбінувати фільтри уточнення результатів пошуку. База даних містить інформацію про матеріали, на які посилається автор статті, а також матеріали, які цю статтю цитують.

Щоб орієнтуватися у базах даних як риба у воді, варто пам’ятати про найважливіші показники якості – імпакт-фактор та індекс Гірша.

  • Імпакт-фактор – характеристика журналу, яка визначається за кількістю цитувань та кількістю опублікованих статей. В результаті кожен журнал потрапляє в один з чотирьох квартилів: від Q1 (найвищий, до якого належать найбільш авторитетні журнали) до Q4 (найнижчий).
  • Індекс Гірша – наукометричний показник продуктивності для науковців. Зауважимо: для гуманітаріїв цей метод не працює через специфіку галузі – статті мають надвелику кількість цитувань.

Щоб знайти публікації з вашої теми у Web of Science, доведеться пригадати якнайбільше англійських синонімів, адже ви не можете знати точно, як саме сформулювали цю ж саму тему ваші колеги. Наприклад, щоб знайти статтю про порушення сну, варто вводити у ключові слова «sleep disorders», «deprivation», «restriction», «reduction», «curtailment».

Яка процедура публікації статті?

Перш ніж потрапити до Web of Science Score Collection, публікація проходить ретельний відбір та моніторинг. Виключаються ті роботи, які мають низький рівень, картелі цитувань та недоброчесні практики.

Варто пам’ятати про показники кваліфікації вченого й організації та постійно їх поліпшувати. До критеріїв належить:

  • кількість публікацій (статті, монографії, патенти, конференції тощо);
  • їх якість (індекс Гірша);
  • гранти;
  • партнери;
  • видання;
  • репутація.

Зіпсувати репутацію дуже легко через недоброчесні практики: фальсифікацію; «салямі публікації» (нарізка статті на 2 чи 3, щоб опублікуватися з одним дослідженням кілька разів); надмірне самоцитування (це означає, що ви або єдиний експерт у своїй галузі, або не заглиблювались у роботи колег); договірні цитування (хоча здається, що їх неможливо відстежити, проте багато вчених потрапляли до чорних списків саме з цієї причини).

Оцінюєте вашу кваліфікацію насамперед ви самі, а вже потім – керівництво, рецензенти, грантодавці та партнери.

Скільки коштує публікація в міжнародному виданні?

Є дві бізнес-моделі журналів:

  • традиційна (найстаріша): автор подає статтю – її рецензують – приймають – читач (бібліотека) платить за це;
  • відкритий доступ (нова модель): автор подає статтю – її рецензують – автор оплачує публікацію – читачі мають безкоштовний доступ. Вартість публікації може неабияк відрізнятися залежно від статусу видання.

Однак дедалі більше популяризується гібридна модель: автор подає статтю – її рецензують – приймають – автор вирішує, як її розповсюджувати: за традиційною чи моделлю відкритого доступу.

Щоб не натрапити на шахраїв, слід перевіряти індексацію журналу у Web of Science.

Коли мою статтю надрукують?

Найчастіше від подання статті до її публікації проходить півтора-два роки, навіть якщо рецензування відбудеться досить швидко. Тож сподіватися на миттєвий результат не варто.

Чи варто подаватися на гранти?

Звісно, так! Багато українських науковців уважають, що не варто навіть намагатися – мовляв, нема шансів здобути грант. Проте, якщо дослухатися до всіх викладених вище порад, моніторити у Web of Science, які гранти діставали колеги з подібною до вашої темою досліджень та які організації дають найбільше грантів для українських вчених, – можна отримати багато можливостей. Головне – не зупинятися після першої відхиленої заявки й далі наполегливо шукати.

Резюмуємо. Що потрібно робити, щоб стати відомим у світі науковцем?

  • Зареєструватися на платформі Web of Science.
  • Знати й проаналізувати роботи за своєю темою.
  • Визначити, хто є лідером у цій галузі.
  • Визначити, де ці науковці друкуються та на яких конференціях виступають.
  • Читати статті.
  • Планувати власні дослідження.
  • Шукати гранти.
  • Публікуватися в авторитетних виданнях.
  • Не забувати вести авторські профілі.

[11.02.2020 | 16:00] Семінар «Складники успішної наукової діяльності»

Бібліотека КПІ запрошує молодих дослідників, вчених та усіх охочих 11 лютого о 16.00 відвідати науково-практичний семінар «Складники успішної наукової діяльності: співпраця, публікації, гранти, презентація».

Ключові аспекти:
– Web of Science Group: можливості для дослідника
– Web of Science Core Collection:
пошук інформації за темою
оцінка наукової літератури
пошук партнерів та грантів
пошук та аналіз видання для публікації
– Оформлення рукопису за форматом обраного видання
– Популяризація своїх здобутків
– Сервіс Publons: можливості для дослідника

Лекторка: Ірина Тихонкова, к.б.н., експерт з навчання та аналітичних ресурсів Clarivate Analytics

Участь у семінарі безкоштовна

Попередня реєстрація за посиланням
Бібліотека КПІ, зал 4.4
11 лютого 2020р., 16:00