Студенти ФТІ щороку збирають щедрий урожай нагород на математичних олімпіадах різного рівня. Різні розділи вищої математики сім семестрів їм викладає доцент Роман Миколайович Кадоб'янський. Сьогодні він гість редакції.

Про своїх вихованців-фізтехівців пан Роман Кадоб'янський ладен розповідати годинами. У фізико-технічному Роман Миколайович від його заснування і вважає систему освіти тут найкращою, а студентів талановитими, культурними і порядними.

– Романе Миколайовичу, як виростають молоді математики, яких знають далеко за межами України, бо вони перемагають на міжнародних олімпіадах? Що потрібно, щоб в університеті з'явилися студенти, такі як Антон Мелліт, Дмитро Борисюк, Олександр Рибак?

– Створити середовище, де було б цікаво навчатися, проявити свої здібності, розкрити кращі якості. Я не прихильник цілеспрямованої підготовки студентів тільки для участі в олімпіадах, це не може бути самоціллю. Ми вчимо наших підопічних серйозно ставитися до справи, якою займаються, тренувати розум, “копати” глибоко. Перемоги на олімпіадах – супутні результати.

Лише розум, а як же душа, яка зобов'язана трудитися і вдень, і вночі?

– Щороку з трепетом очікую зустрічі з першокурсниками. Вони, як правило, такі спраглі до живого слова, до спілкування. Говоримо з ними на різні теми – від творчості О.Забужко до філософських трактатів. Навчаю їх не лише вмінню розв'язувати задачі, адже щось засвоїти можна лише тільки через любов, естетичні відчуття, щоб душа відгукнулася на “музику сфер”.

Маю 30 років педагогічного стажу, та коли Саша Рибак подарував свою першу публікацію з дарчим написом і вдячністю за те, що допомагаю їм стати не лише математиками, але й людьми, – був щиро схвильований. Таке дорогого варто.

То в ФТІ не тільки найкращі студенти, а й викладачі?

– Розумна політика, коли при створенні фізтеху зібрали колектив однодумців, відданих справі професіоналів, виправдала себе. У нас практично немає плинності кадрів. Підростає зміна, уже кілька наших випускників захистили кандидатські.

– Болонські новації пропонують кредитно-модульну систему оцінювання знань. Чи є там місце для живого спілкування?

– Мусить бути – завжди критично ставився до заочного навчання. Ознайомлення студентів з навчальними курсами, викладеними в комп'ютерній мережі, не може замінити живого діалогу, спілкування очі в очі. Навіть якщо б в аудиторії сидів один зацікавлений слухач, “викладатимусь” по максимуму.

Як вдається з команди лідерів створити команду-лідер?

– Наші вихованці дуже дружні й толерантні, панує здорова, доброзичлива конкуренція. Для сильніших
окремо пропоную більш складні завдання, потім спільно обговорюємо варіанти розв'язання. Та вони й самі добре знають, хто чого вартий. Хоча, виконуючи професійні обов'язки, можу й нагримати, і двійку вліпити. А яку незрівнянну насолоду отримую на бакалаврських іспитах, коли студенти, які були непомітними на молодших курсах, “розкриваються” і глибокими відповідями підтверджують отримані знання.

Ким стануть Ваші підопічні?

– Чому стануть? Вони вже є. Люди зі швидким і метким розумом. Вони мають ґрунтовну фундаментальну базову освіту, знання базових дисциплін, які є основою всіх сучасних досягнень. Вони можуть знайти себе в будь-якій сфері діяльності, хоч у вдосконаленні китайської абетки.

Професор Ю.Л.Далецький на презентації фізико-технічного факультету говорив, що фізтехівцям читають математичних курсів більше, ніж на математичних факультетах. І нині так?

– Скажу більше, у ФТІ зі старшокурсників створено окрему групу, якій додатково викладають дисципліни високого рівня. Вважаємо, що це виправдано. Заняття проходять, переважно, у формі семінарів і стосуються останніх досягнень у галузі науки і технологій. Також прагнемо залучати наших вихованців до співпраці з тими вітчизняними науковими осередками, які працюють на передових рубежах наукової думки, співпрацюють з іноземними колегами.

Ви отримали Подяку Президента України за успіхи в педагогічній діяльності.

– Ми навчаємо елітних студентів, докладаємо зусиль, щоб у ФТІ мали бажання прийти кращі випускники шкіл, а наші вихованці згадували НТУУ “КПІ” із вдячністю й любов'ю. Оцінка нашої роботи – в їх нинішніх і майбутніх успіхах.