Штучний інтелект, або просто ШІ, стрімко входить у життя кожної сучасної людини. Причому навіть тоді, коли вона про це не підозрює: під час отримання телефоном якихось довідок чи консультацій, користування "розумними" гаджетами та серфінгу в соціальних мережах, вирішенні фінансових питань, перегляду гарних малюнків і цікавих відео, навчання і так далі й далі.
А втім, використовувати ШІ в цих та багатьох інших напрямах і сферах діяльності починають саме люди. Штучний інтелект стає потужним інструментом, який значно полегшує і пришвидшує їхню роботу, бере на себе виконання багатьох рутинних операцій і не лише їх. Працівникам, які оволоділи цим інструментом і усвідомлюють його можливості, це дає значні переваги перед їхніми колегами, які таких навичок не мають. Водночас уже з'явилося доволі багато професіоналів, які виступають проти активного впровадження ШІ в їхню діяльність. Звісно, до появи руху таких собі "неолудиттів", які чинитимуть активний спротив застосуванню ШІ в різних сферах, напевно не дійде, але дискусії з цього приводу точаться доволі запальні. Тим більше, що й аргументи супротивників впровадження ШІ в усі галузі людського життя є часом доволі переконливими.
📰
Та хай там що, але одним із напрямів, де використання ШІ може дійсно бути дуже продуктивним, є сфера публічного управління. Наприклад, штучний інтелект може стати в пригоді для аналізу різноманітної інформації, при наданні адміністративних послуг, при обробці заяв громадян, їхніх скарг і пропозицій тощо та пришвидшувати реагування на них. Але, безумовно, на цьому шляху можуть виникати й проблеми, інколи зовсім неочікувані. Тож питанням впровадження штучного інтелекту, небезпекам, які можуть при цьому виникати, та шляхам їхнього запобігання було присвячено науково-практичну конференцію за міжнародною участю "Використання штучного інтелекту в публічному управлінні: виклики, можливості, перспективи", яка відбулася в Смарт-шелтері НТБ КПІ 16 травня 2025 року. Її організували Національне агентство України з питань державної служби, Вища школа публічного управління спільно з Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського".
Конференція працювала за тематичними напрямами "Освітні траєкторії формування нових компетентностей публічних службовців у добу ШІ", "Розумні рішення для складних викликів: впровадження ШІ в процес ухвалення управлінських рішень в публічному управлінні", "Права людини і штучний інтелект. Етичні та правові аспекти застосування ШІ", "Штучний інтелект у професійній діяльності публічних службовців: кейси, інструменти, рішення". До участі в ній були запрошені державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, науково-педагогічні працівники та дослідники, аспіранти, студенти та представники громадських організацій. Також у межах програми конференції відбулася презентація проєкту з підготовки фахівців публічного управління до відповідального використання штучного інтелекту.
"Ми сьогодні будемо говорити про штучний інтелект в публічному управлінні й розглядати, які в цьому питанні сьогодні є зміни і куди ми рухаємося, – так окреслила загальну тематику форуму Голова Національного агентства України з питань державної служби Наталя Алюшина. – Насправді, ми й не помітили, що штучний інтелект вже усюди. Тобто, якщо згадати китайський вислів "Та не дай тобі, Боже, жити в епоху змін", можна констатувати, що ми живемо якраз в епоху цих самих змін… Але хай там як, штучний інтелект ми, звісно, будемо використовувати і "приборкувати" під наші потреби. Разом із тим існують певні побоювання щодо цього, тому ми будемо так само говорити про етичну складову його використання та про інші аспекти, щоб не нашкодити при користуванні його можливостями. Бо широке впровадження штучного інтелекту має і плюси, й мінуси… Але він є, це вже неминуче, і ми будемо вчитися з ним працювати!".
На фото: Під час конференціїПро те, що розвинені країни ставляться до впровадження та використання штучного інтелекту з обережністю й навіть почали унормовувати це на законодавчому рівні, говорив ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко. Водночас він зауважив, що технології невпинно розвиваються й наша країна має бути спроможною використовувати в своїх інтересах всі їхні можливості та робити власний внесок в удосконалення інструментарію ШІ. Тим-то він зупинився на тому, як впроваджуються в університеті нові освітні програми з цього напряму і як модернізуються ті, які вже існували: "Навіть за останній рік у нас, крім вже існуючих освітніх програм, з'явилася низка нових. Ми бачимо, що штучний інтелект проникає в різні сфери – від машинознавства до того ж таки публічного управління. Тому, до речі, в освітній програмі з публічного управління у нас на вимогу часу впроваджено певний блок, пов'язаний з використанням інструментів штучного інтелекту… Наші факультети дуже активно працюють над розробкою такого інструментарію. Це вкрай важливо. Наш університет хотів би себе позиціонувати як університет, який є лідером не тільки у використанні та застосуванні штучного інтелекту, а також і в розробці цих інструментів…".
Однією з галузей, в якій ШІ вже почувається доволі впевнено, є галузь інформаційна. Але, на жаль, можливості нових технологій швидко опановує і починає використовувати для дезінформації ворог. Деякі конкретні приклади цього навів у своєму дуже цікавому виступі старший аналітик Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Василь Сличко. Він, зокрема, розповів про двокомпонентну російську пропагандистську мережу, одна частина якої називається "Правда" (Pravda), а друга "Зов". Лише так звана "Правда" об'єднує понад 150 ресурсів, розгорнутих для роботи на країни Європи, Азії, Африки, Північної Америки та Тихоокеанського регіону. Мережа "Зов" розрахована на внутрішню аудиторію України – це понад 40 ресурсів, локалізованих для певних українських міст. Є також такі, що працюють на певні міжнародні організації. За словами Василя Сличка, у 2024 році ця двокомпонентна мережа згенерувала майже 4 мільйони повідомлень, створених на основі інформації телеграм-каналів, різних пропагандистських ресурсів і так далі. Але найактивніше працює "Правда": її англомовний сайт вкидає до трьох повідомлень на хвилину. Це, знов таки, не унікальні повідомлення, а так-сяк перекладені за допомогою машинного перекладу перепости з різних джерел. Експерти виявили, що ця мережа використовується для роботи з різними чат-ботами, щоби ті надавали вигідні для росіян відповіді. За оцінкою фахівців, вона загалом наповнює фейками майже 10 чат-ботів, серед яких такі відомі, як ChatGPT, Grok, Clot, Gemini, Perplexity та інші. Очевидно, що на цю діяльність слід давати адекватну відповідь і мати, що їй протиставити.
Серйозні проблеми обговорювалися і під час панельних дискусій, проте газетна площа не дозволяє переповісти все, що там можна було почути. Тому тих, кому це цікаво, переадресовуємо на повний запис засідань конференції в YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=YkKl-9G6pPQ. Варто лише зазначити, що лейтмотивом у багатьох виступах лунала важлива думка, що ключовим суб'єктом прийняття будь-яких управлінських та інших рішень має залишатися людина, а ШІ при цьому є лише інструментом, нехай і дуже потужним.
Насамкінець слід додати, що під час конференції було укладено два меморандуми про співпрацю: один між Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою публічного управління та нашим університетом, другий – також між нашим університетом і Офісом Ради Європи в Україні (на фото).
На фото: М. Янчак та А. Мельниченко🇺🇦🇪🇺 КПІ ім. Ігоря Сікорського розширює співпрацю з Радою Європи, Національним агентством України з питань державної служби і Вищою школою публічного управління
Підписання важливих меморандумів відбулося під час міжнародної конференції «Використання штучного інтелекту в публічному управлінні: виклики, можливості, перспективи» 16 травня 2025 року, яку організував КПІ ім. Ігоря Сікорського спільно з НАДС і ВШПУ:
📌 впровадження курсів Ради Європи HELP «Штучний інтелект і права людини» в освітній процес нашого університету (спільно з Офісом Ради Європи в Україні);
📌 оптимізація професійного навчання державних службовців і посадових осіб (спільно з НАДС і Вищою школою публічного управління).
Під час конференції експертами обговорювалися:
• етичні, правові, безпекові аспекти застосування штучного інтелекту (зокрема у публічному секторі);
• кейси, інструменти, рішення щодо впровадження ШІ в процес ухвалення управлінських рішень;
• розумні рішення для викликів ШІ;
• нових компетентностей публічних службовців у добу ШІ;Серед експертів представники:
• НАДС;
• Офісу Ради Європи в Україні;
• Верховної Ради України;
• Міністерства цифрової трансформації України;
• РНБО;
• Вищої школи публічного управління;
• міжнародні експерти з 🇫🇮 Фінляндії та 🇵🇱 Польщі тощо.📌 1200+ глядачів з декількох держав під час прямої трансляції;
📌 500+ учасників у Zoom