19-23 червня 2006 року Національне космічне агентство України, Національний центр аерокосмічної освіти молоді України на базі Національного центру управління та випробувань космічних засобів (м. Євпаторія) провели Міжнародну науково-практичну конференцію “Університетські мікросупутники – перспективи та реальність”.
У роботі конференції взяли участь представники вищих навчальних закладів та провідних підприємств ракетно-космічних галузей п’яти держав: Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Німеччини та України. На конференції були представлені доповіді за напрямками: “Міжнародні та національні освітні програми”, “Космічні дослідження”, “Мікросупутники та їх підсистеми”, “Наземна інфраструктура та управління космічними апаратами”.
Наш університет на конференції представляла суто молодіжна делегація: студент 5-го курсу ПБФ Дмитро Харитонов, студенти 4-го курсу ФАКС Олександр Калітенко та Мохсен Наджибзаде (громадянин Ірану), аспірантка ФАКС Ганна Штефлюк.
На пленарних засіданнях були розглянуті питання розробки, побудови, запуску та експлуатації Університетського мікросупутника (УМС), в роботі над яким взяли участь студенти, аспіранти, молоді вчені.
На секційних засіданнях було презентовано багато нових цікавих розробок, серед яких мікросупутник “Тетяна” та серія мікросупутників “Можаєць” (Росія), що вже експлуатуються, УМС-1 (Україна), що знаходиться на стадії розробки.
Учасники від НТУУ “КПІ” представили доповіді щодо розробки УМС, призначених для зондування аерозолю в земній атмосфері на висоті понад 30 км. Цей проект – спільна розробка нашого університету та Головної астрономічної обсерваторії НАН України. До складу УМС увійде ультрафіолетовий поляриметр, розроблений студентами та молодими вченими НТУУ “КПІ”. Особливу увагу привернула доповідь студента Мохсена Наджибзаде (на фото) за темою його бакалаврської дипломної роботи “Парасолькова система гальмування мікросупутника для забезпечення м’якої посадки”.
Після завершення конференції було ухвалено рішення: проводити конференцію щорічно та запрошувати якомога більше нових представників різних країн; сприяти розвитку наукових напрямків у галузі космонавтики та підтримувати молодь на шляху її розвитку; залучати державні органи та структури для підтримки молодіжних наукових розробок; створювати спільні міжнародні проекти.
Представлені на конференції новітні розробки УМС ще раз підтвердили наявність великого наукового потенціалу в Україні. Можна зробити висновок, що майбутнє космічної галузі – в надійних руках молодого покоління науковців.