Англійська королева Анна одного разу відвідала знамениту Гринвіцьку обсерваторію. Королева була неприємно вражена, коли дізналася, яку маленьку платню отримує директор обсерваторії, і забажала збільшити оклад директора.
– Не робіть цього, Ваша величносте! Якщо ця посада буде приносити значний прибуток, тоді на неї будуть призначати не астрономів.
* * *
Андре Марі Ампер був надзвичайно неуважною людиною. Одного разу, виходячи з дому, він залишив записку: “Панове! Ампера нема вдома, приходьте сьогодні ввечері”. Через деякий час він повернувся, побачив напис на дверях і пішов геть. Прийшов учений лише ввечері.
* * *
Французький мікробіолог Луї Пастер (1822–1845) працював у своїй лабораторії, коли до нього прийшов посланник вельможі, якому здалося, що вчений чимось його образив. Посланник передав Пастеру виклик на дуель. По праву того, кого викликали, вчений міг обрати зброю, і він запропонував:
– Ось дві колби. В одній з них – бактерії віспи, а в іншій – чиста вода. Нехай вельможа вип’є одну з них на вибір. Я вип’ю іншу.
Дуель не відбулася – вельможа забрав виклик назад.
* * *
Відомий фізик Генріх Рудольф Герц (1857–1894) у молодості захоплювався столярною й слюсарною справою. Він навіть відвідував недільну ремісничу школу.
Коли майстер, який навчав його, через багато років дізнався, що його учень став професором, він прикро похитав головою і сказав:
– Шкода, з нього вийшов би чудовий токар!
* * *
Німецький хімік Егон Віберг одного разу, розпочинаючи досліди з хлором, сказав студентам:
– Хлор, як відомо, отруйний газ. Якщо я знепритомнію, прошу винести мене на свіже повітря. Після цього ви можете бути вільними. Наступна лекція, нагадую, буде в четвер.
* * *
Професор хімії М.М.Бекетов (1862–1941) працював, коли до кабінету вбіг схвильований слуга:
– Миколо Миколайовичу! У вашій бібліотеці злодії!
Бекетов підняв голову і здивовано запитав:
– Так? І що вони там читають?
* * *
Один американський учений прийшов у Копенгагені в лабораторію Нільса Бора і з подивом помітив над його столом підкову, міцно прибиту до стінки.
– Невже Ви вірите, що підкова приносить удачу, професоре? – запитав американець. – Як учений, Ви...
– Що Ви, друже! – посміхаючись, відповів Бор. – Як можна вірити в таку нісенітницю? Але мені казали, що підкова приносить удачу, незалежно від того, чи вірите ви в це, чи ні...